Річниця "Укроборонпрома"

12.07.2015 09:30

Нервова реакція керівників Держконцерну "Укроборонпром" і деяких членів парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони на мою статтю "Черга в спину", що виразилася в звинуваченні автора мало не в державній зраді, розголошуванні державної таємниці, і нарешті, спланованій провокації по дискредитації іміджу "Укроборонпрома", свідчить про небажання посадовців розібратися із справжньою проблемою в це сфера.

Незважаючи на стогони захисників "Укроборонпрома", Генеральний штаб підтвердив достовірність опублікованого в ZN.UA листа і продовжує наполягати на тому, що підприємства концерну не виконують свої зобов'язання перед ВСУ по ремонту озброєнь і військової техніки, а інформація, викладена на сторінках тижневика, достовірна.

Перелік проблем в діяльності "Укроборонпрома" і його підприємств був би не повним без розгляду ще однієї сфери докладання зусиль його талановитого менеджменту—виконання оборонного замовлення. Потрібно відмітити, що зрив термінів виконання ремонту бойової техніки, неякісне його виконання або хронічна забудькуватість ремонтників по установці на техніку кріплень для кулеметів може здатися дитячим лепетом порівняно із зростаючими рисками невиконання оборонного замовлення (ОЗ), пов'язаного з постачаннями озброєнь і військової техніки для потреб Збройних сил.

Нагадаю, що ще у кінці січня поточного року секретар РНБО А.Турчинов зробив гучну заяву про необхідність посилення кримінальної відповідальності за провал виконання ОЗ.

Усі нижчевикладені матеріали не є державною і службовою таємницею. Доступ до цих документів не закритий ніякими грифами секретності. За узгодженням з редакцією цього разу не згадую у ряді випадків конкретні типи озброєнь, військової техніки і боєприпасів, а також не вказую їх кількість.

"Ефективний" менеджмент підприємств

Знаковою є та обставина, що саме напередодні підведення підсумків року перебування на чолі "Укроборонпрома" Р.Романова і його "команди ефективних менеджерів", Міністерство оборони надіслало концерну лист, де виклало свій погляд на стан подів у сфері виконання ОЗ. І слід сказати, що мільярди чистого доходу і сотні мільйонів чистого прибутку, оголошені Р.Романовим як досягнення, меркнуть порівняно з недоотриманою Збройними силами кількістю озброєнь і бойової техніки.

Лист від 26.06.2015 за №247/4/1311 з Департаменту озброєнь і військової техніки Міноборони на ім'я першого заступника генерального директора ГК "Укроборонпром" С.Пинькаса, підписане таким, що тимчасово виконує обов'язки директора Департаменту А.Артюшенко, поступило в концерн якраз під час публічних виступів його керівників по спростуванню інформації про невиконання планів ремонтів бойової техніки і озброєнь (копія документу передана редакції).

Міноборони провело аналіз стану постачань зразків озброєнь і військової техніки в поточному році. І ось лише декілька виведень.Наприклад, МО констатує, що перспективи закупівлі у рамках оборонного замовлення самохідних мінометів БТР -3М1 дуже проблематичні оскільки для виробництва цих виробів відсутня робоча конструкторська документація, немає навіть дослідного зразка, жодного виду випробувань цих виробів не проводився. Мало того, Міноборони навіть не приступало до розробки тактико - технічного завдання, не говорячи про те, що ці вироби не прийняті на озброєння армії. При цьому з бюджету на ці цілі виділені 51 млн грн

Ось вам і якість планування оборонного замовлення, і ефективність використання бюджетних коштів, які, на думку МО, необхідно буде перенаправити в середині року на інші цілі. А це, у свою чергу, спричиняє за собою необхідність пошуку іншої техніки, можливо, зміни постачальника, проведення процедури закупівлі і укладення нових договорів.

Абсолютно очевидно, що ще на стадії узгодження проекту основних показників оборонного замовлення, "Укроборонпром" повинен був уявити Міноборони інформацію про стан розробки вказаного зразка озброєнь. Про те, що відсутній робоча конструкторська документація. Про те, що перспективи проведення попередніх, військових і державних випробувань у зв'язку з відсутністю виготовленого випробувального зразка в поточному році маловірогідні.

Ще 36 млн грн "економії" вийшло в результаті відмови Міноборони від закупівлі по оборонному замовленню 4 - х танків Тонни -72А, планованих для експортного постачання. Як виявилося, тактико - технічні вимоги Міноборони дещо інші, чим тактико - технічні вимоги іноземного замовника, для якого вони виготовлялися.

Невже не зрозуміло, що включення подібних виробів в оборонне замовлення—це зона спільної відповідальності Міноборони і "Укроборонпрома"? Неможливо уявити, що на стадії формування найважливішого документу—основних показників оборонного замовлення, яке затверджується урядом, "Укроборонпром" не представив тактико - технічні характеристики танків, передбачуваних для закупівлі!

Аналогічна доля 2 - х танків Тонни - 72uА, які Міноборони припускало закупити в 2015 році у одного з підприємств "Укроборонпрома". Виникла така ж проблема з невідповідністю тактико - технічних вимог. А тому ще 12 млн грн виявилися невикористаними.

Крім того, військове відомство вказує на серйозні риски відносно виконання оборонного замовлення по виготовленню 70 одиниць БТР -3Е1.Підприємство "Київський бронетанковий завод" підтвердило можливість виготовлення до кінця 2015 року не більше 40 виробів. При цьому потрібно помітити, що ця техніка розроблялася для застосування в умовах тропічного клімату, і її технічні характеристики також не відповідають вимогам МО. Природно, що і на озброєння ці вироби у встановленому законодавством порядку не прийняті. Хоча в умовах війни ці процедури мають бути дебюрократизированы. А ось відсутність робочої конструкторської документації може бути серйознішою проблемою для виконання цього замовлення. Загальна сума, "вивільнена" в результаті того, що потужності підприємств "Укроборонпрома" не дозволяють виконати це замовлення в повному об'ємі, склала близько 270 млн. гривен.

Декілька слів про контракт на закупівлю 40 одиниць тактичних бойових колісних машин "Дозор - Би".

Про цю бойову техніку розповідали усі кому не лінь.Її демонстрували П.Порошенко, А.Яценюку і А.Турчинову. На її фоні піарилися практично усі силовики. На жаль, як виявилося, підприємство - виконавець не має відповідних виробничих потужностей для організації випуску цих виробів. В результаті замість 40 одиниць Міноборони закупить лише два зразки, і те лише для проведення і завершення в поточному році державних випробувань! Звичайно ж, можна дебатувати ще і про двигуни для цієї техніки. Але ось в результаті "ефективної" роботи менеджерської команди "Укроборонпрома" в армію не буде поставлено техніку ще на 118 млн грн бюджетних коштів.

Ще раз акцентую увагу, що при формуванні оборонного замовлення обов'язково враховується не лише стан розробки зразка озброєнь, але і оцінюються можливості підприємств по випуску, у тому числі серійному, цих виробів.

Навіщо ж тоді стягують військовий збір, якщо цими засобами не в змозі розпорядитися ті, хто це зобов'язаний зробити в силу посадових повноважень?

В цілому ж сума недопостачання озброєнь і військової техніки вітчизняного виробництва підприємствами концерну "Укроборонпром" складає майже 600 млн грн Це навіть у рамках 4,5 млрд оборонного замовлення, що доводиться на потреби ВСУ—істотна цифра, що яскраво демонструє нездатність топ - менеджменту державного концерну налагодити в короткі терміни (якщо рік війни вважати таким) виробництво необхідної для армії продукції.

Під час недавньої прес - конференції керівник "Укроборонпрома" Р.Романов про масштаби продукції, що недопостачає Збройним силам, чому - те скромно умовчав. Не про мільярди чистого доходу потрібно розповідати, а про провал виконання оборонного замовлення.Про те, що на підприємствах концерну навіть за наявності стабільного бюджетного фінансування досі не налагоджено серійне виробництво озброєнь і бойової техніки, а у ряді випадків навіть відсутня робоча конструкторська документація, без якої робити відповідні вироби взагалі неможливо.

Проліт по імпорту

Не менш барвистою виходить і картина з постачаннями озброєнь і військової техніки по імпорту. По географії поїздок і сумам державних коштів, витрачених на туристів з "Укроборонпрома", сучасні діячі з концерну вже давно "перемогли" попередників. Тільки на авіаперельоти витрачені суми, на які можна закупити озброєння і військову техніку для не одного батальйону.

Про підписання мільярдних експортних контрактів керівники "Укроборонпрома" сурмлять на кожному кроці.А ось про те, що на кінець червня поточного року для потреб Збройних сил не поставлено по імпорту озброєнь і військової техніки майже на 755 млн грн, менеджери з держконцерну скромно умовчують. Не йдеться про яких - або постачаннях з Росії. Вони повністю припинені. Спеціально не називаю країни - експортери, щоб не завдати збитку переговорам.

За даними Міноборони, не виконані навіть постачання по торішніх контрактах. Заборгованість постачальників за 2014 рік складає майже 249 млн грн

"Високий" рівень організації закупівель за кордоном не дозволив нашим військовим отримати по контрактах 2014 року компактні системи радіорозвідки і пеленгації на суму 62 млн грн; системи електронної протидії—на 160 млн; беспилотники—на 26 млн.

Вже в поточному році підприємства - імпортери "Укроборонпрома" недопостачали боєприпаси на суму 208 млн грн; зенітні установки на 11 млн;самохідні міномети на 160 млн. Крім того, військові не отримали переносні передавачі перешкод, системи пеленгації, приціли до гранатометів.

Ще на 435 млн грн на імпортні постачання у рамках оборонного замовлення 2015 року імпортерами з "Укроборонпрома" навіть не підписані контракти. Людині, не особливо навченій досвідом ведення переговорів з іноземними постачальниками, зрозуміло, що такі договори за один день не підписуються. А тому зрозуміла стурбованість військового відомства своєчасним виконанням цих позицій оборонного замовлення в другій половині поточного року, коли потрібно планувати закупівлі наступного року.

Складно віднести до спланованої проти "Укроборонпрома" провокації те, що контракти на закупівлю мінометів, мінометних боєприпасів і беспилотников підписані військовим відомством в односторонньому порядку, а по системах електронної протидії, гранатометах, патронах і гарматах постачальники ніяк взагалі не можуть скласти собі ціну. По декількох номенклатурах боєприпасів "Укроборонпром" навіть не в змозі визначити підприємство - імпортер.

Невже ще необхідно доводити, що в країні існує проблема з менеджментом в оборонному - промисловому комплексі? Так, звичайно, можна заперечити, що коней на переправі не міняють! Але згадується фраза Олександра Лебедя : Це коней на переправі не міняють, а ось ослів—можна і треба!

До речі, уряд за плачевний стан справ у сфері імпорту озброєнь несе пряму відповідальність, оскільки саме воно наділяє підприємства подібними повноваженнями.Чому досі не прийнято рішення про можливість усунення яких - або посередників (нехай навіть державних) в цій сфері, якщо їх діяльність виявилася абсолютно неефективною? Чому Міноборони не може самостійно організувати закупівлі за кордоном? Чому військові відомства навіть нерозвинених країн самостійно проводять закупівлі техніки за кордоном, а наше Міноборони не має таких повноважень досі?

Можливо, прав А.Турчинов : чи не пора за невиконання оборонного замовлення притягати до кримінальної відповідальності? Или знову закриватимемо очі на цих діячів тому, що вони з команди президента або прем'єр - міністра, або представники який - те політичної сили, яку карати за ці діяння не можна?

Дмитро Менделеев "Дзеркало тижня"