Внутрішнє Світло, обов'язково переможе пітьму навкруги

Дуже великий резонанс в ЗМІ дістала історія навколо заступника командира батальйону «Миколаїв» Владимира Ивкова. Ще більшого резонансу історія отримала після його відео - інтерв'ю одному з миколаївських засобів масової інформації. Деяка з озвучених Володимиром Ивковым інформація, виявилася одкровенням для більшості бійців батальйону, які навесні минулого року змінили свої цивільні професії і пішли будувати нову міліцію, міняти систему в ім'я України і українського народу.

У зв'язку з тим, що озвучена інформація, так або інакше торкається кожного з бійців підрозділу на загальних зборах, офіцери прийняли рішення не залишатися осторонь і озвучити своє бачення ситуації, яка склалася на сьогоднішній момент.Думається, що ті, хто був з першого дня створення підрозділу "Миколи" має право висловити свою думку з приводу того, що відбувається.

Итак, по порядку:

Минулого тижня, в Управлінні МВС України в Миколаївській області, відбулося засідання комісії з особового складу.

Рішенням комісії стало зміщення капітана міліції Володимира Ивкова, з посади заступника командира батальйону, з перекладом його на посаду старшого інспектора.

Мотивування: «невідповідність займаній посаді».

Так само члени комісії висловилися о, нібито «відсутності авторитету і поваги в колективі» батальйону по відношенню до Володимира Володимировича.

Капітан міліції Володимир Ивков був у складі 2 - й групи батальйону «Миколаїв» у секторі А з кінця серпня по вересень 2014 року в зоні проведення АТО.

За нашими даними жоден з членів атестаційної комісії не брав активної участі в АТО, тим більше і близько не був в Лутугино.

Більше того, наскільки нам стало відомо, у складі комісії є присутнім один з керівників управління МВС України в Миколаївській області, який перевівся з Луганської міліції і підпадає під дію закону України про люстрацію, начальник управління кадрів обласного УВС, вихідець з Донецька - Сергій Белоус, який прославився свій протеже - земляк і пенсіонерка МВС, який відповідно до її функціональний обов'язок, повинен займається PR, - супровід не лише свій бос, а і увесь п'ятитисячний гарнізон миколаївський міліція.

Комісія з кадрів, нібито «зважувала» все за і проти «брала в облік увесь позитив і увесь негатив» , які вони змогли знайти на людину. Коротше, робота була проведена «мега - складна».

Але дозвольте, чому про професійну придатність Володимира Ивкова займаній посаді, не запитують офіцерський склад батальйону? Де офіцерські збори? Хто ті люди у яких він не має ні авторитету, ні поваги? Хто підписався під цим твердженням? Замість цього, по тихому і швиденько зібрали "комісію" з особового складу, що складається з "шанованих і досвідчених людей", посиділи/перетерли і пришли до виведення, що ця посада підходить іншому.

У своєму недавньому інтерв'ю, Володимир Ивков говорив про батальйон загалом. Слова, які прозвучали в критичному плані, однозначно вимагають персоніфікації, тому що тінь впала на усіх співробітників міліції, які несуть службу в спецпідрозділі. Тому, вважаємо необхідним назвати деякі конкретні прізвища.

Наша група, яку очолював тоді нинішній начальник миколаївського УВС Віталій Гончаров була в місті Лутугино з липня по серпень.За час нашого відрядження, наша група у кількості 50 - ти людина, показала себе, як стверджують колеги, які були з нами тоді там, з найкращого боку. Ця думка не наша особиста думка і не думка екс - командира батальйону, а думка співробітників розвідки ГУР і оперативників Луганскоого ГУМВД (які залишилися вірні присязі народу України) з якими ми працювали упродовж усього відрядження в зону АТО. Ми досі здзвонюємося і спілкуємося з тими, з ким разом ризикували життями в Лутугино під обстрілом, виконуючи поставлені завдання, і з багатьма з них склалися не лише професійні, але і дружні стосунки.

Тоді нас змінили по ротації під час настання російський - терористичних військ.

Керували групою батальйону, що змінила нас «Миколаїв» Володимир Ванько і Володимир Ивков.

Наскільки є правдою все про що розповів Ивков, судити не беремося, адже все відбувалося в їх групі і у нього на очах в нашу відсутність, але про ряд фактів багато хто з нас чув.

Приміром ЧП зі зброєю - дійсно цей факт мав місце бути і нас про це повідомляли. Але при усій нашій повазі до Володимира Володимировича, його вклад в повернення табельної зброї товаришам по службі дещо перебільшений. Сподіваємося, Володимир Володимирович зможе розповісти усім про його "скромних товаришів", яких він змінив в Лутугино і які допомогли йому у пошуках і поверненні загубленої табельної зброї, знаходячись за сотні кілометрів від місця втрати.На жаль, тих, хто втратив табельну зброю, брав на роботу начальник управління кадрів облУВД, а старший групи майор Ванько вибирав собі "бойових побратимів", тому впливати на кадровий склад офіцери батальйону не могли, тому виникає закономірне питання про їх моральні і професійні якості, схильності до вживання спиртних напоїв. Але це питання варто ставити начальникові управління кадрів Сергію Белоусу, який і курирував ці перевірки.

Але питання в іншому: ті хто "втратив" - звільнилися, але чому не проведено службове розслідування і винні які припустимо таке ЧП не понесли покарання відразу? Чому уся провина покладена на рядових міліціонерів? Проблему розв'язали швидко і тихо... Як і завжди, не усуваючи корінь проблеми.

Друге питання, підняте Ивковым про "мародерством" : не беремося стверджувати про це, оскільки нас у той час там не було.Але, якщо про це заявляє офіцер, то можливо, цей факт і міг мати місце. Знову ж таки, хто в даному конкретному випадку поніс покарання, якщо цей факт був і зараз про це відкрито заявляє один з командирів тієї групи? Розслідування, чи проводилося воно, хто брав участь в нім, які його результати? Усе це необхідно запитувати у керівництва батальйону, а саме у Ванько і у групи офіцерів - майорів Кошового і і Баденкова, які їздили в якості керівників підрозділу в той раз.

Третє питання - питання з БТРом або якщо говорити правильно з машиною артилерійської розвідки, взагалі багатьох шокував.

По поверненню групи, якою керували усі ті ж люди, із зони АТО у вересні, усі офіцери твердили нам, тим хто був в Миколаєві в цей час, про те, що БТР "сепарский".Особисто Ванько розповідав страшну історію про те, як машину захопили "біси" у наших бійців ВСУ, але її вдалося «героїчно» повернути назад. Ось тільки як саме відбити, віджати, знайти - історія умовчує.

Ми, зі свого боку просимо свої вибачення у усіх, хто дивився наше відео на якому ми розповідали радникові Міністра Антону Геращенко про цей "трофей" - не судите нас строго, адже ми переказували історію повідану нам командиром підрозділу Ванько.

Не дивлячись на те, чи залишаться в підрозділі або підуть з нього ті, хто підписався під цією заявою, можемо сказати одно: знаємо що є ті, хто прийшов у батальйон з патріотичних міркувань, ті, хто хочуть отримати знання і готові їх віддавати заради світлого майбутнього України.

Ті, хто прийшов за грошима, користолюбством, владою, задоволенням власних амбіцій, поспішаємо вас засмутити - ваше століття не довге.Ви на видноті, все навкруги у тому числі люди які вам допомагали, зустрічали вас кольорами і посмішками, молилися за вас, усі вони дізнаються хто ви насправді, що ховається за пишномовністю ваших розмов і вашим псевдо - професіоналізмом.

Нам з вами не по дорозі, так само як і не по дорозі вам і з новою Україною.

Слава Україні!

Кому.1й роти БПСМ ВІН Миколаїв - Нолан А.В.

Кому. 1го взводу, 1й роти БПСМ ВІН Миколаїв - Калиничук М.В.

Кому. 2й роти БПСМ ВІН Миколаїв - Заволока А.И.

Заст. кому. БПСМ ВІН Миколаїв - Дмитрієв Д.Ф.

PS:На жаль, система і її метастази настільки сильно уразили країну, народ, кожного з нас в тій чи іншій мірі, що нічим окрім розжареного заліза не допомогти...

Треба або пройти через біль очищення, або стати новим адептом старої системи МВС. Наш батальйон ця доля теж не може минути.Як це не прикро визнавати, але хвороба є. Вона вже на поверхні, але її намагаються не помічати, більше того, приміром, в організмі є клітини які відповідають за імунітет: вірус в організмі - клітини у бій, покришили чер.... пардон, вірус, і на чергування, в режимі очікування атаки, блок - пост, реально наша тема;)) Так от в нашій ситуації пацієнта напихають препаратами які цей імунітет пригноблюють! Кому це вигідно? Хто зацікавлений в такому розвитку подій? А головне які цілі переслідуються?

Ми не зможемо побудувати нове, якщо не зможемо перебудувати в першу чергу себе, свій погляд на світ, своє відношення до того, що усьому, що оточує, адже правду говорять про те, що не учите своїх дітей, вони все одно будуть схожі на вас, краще виховайте себе!

Давайте розпочинати з себе і тоді наше Внутрішнє Світло, переможе пітьму навкруги! Не дарма багатьох з наших хлопців колеги називають Воїнами світла.