Як Нацполіція України захищала Путіна

11.09.2016 22:49

Година від годині серед перехожих з’являються окремі несвідомі громадяни, яким він не подобається, бо аскарбляєт іх нєжниє почуття до прєзідєнту, тому година від годині смороду викликають поліцію. Але зазвичай поліції цей напис подобається, вона проводити профілактичну бесіду з громадянами, яким цей напис не подобається, і після цих профілактичних бесід зазвичай цей напис починає подобатись і громадянам. Але сьогодні стався не типовий випадок. Знову, як це буває година від годині, один несвідомий громадянин, якому не сподобався напис «Путін худобина, геть з України!» , викликав поліцію. Приїхала молода дівчина і двоє хлопців, і ті, що це буде не типовий випадок, я зрозуміла вже з того, що, по - перше, сморід не представився, не показали посвідчення і, головешці, почали говорити мовою агресора.Наскільки я знаю, за Конституцією України, єдиною державною мовою є українська, і передставники влади, особливо при виконанні своїх службових обов’язків, повинні послуговуватись виключно державною українською мовою. Те коли ця дівчина, тобто поліцєйська, звернулась до міні мовою агресора, я вже знала, що напис «Путін худобина, геть з України!» їй не сподобається.Я, звичайно, напис цей не зняла, хоча нам все одно через півтори години після візиту поліцейських, його сепари, як завжди, обірвали, але мі, як завжди роздрукуємо його знову і повісимо знову, ще й додамо напис «Путін хуйло!» , бо міні змусити щось зняти з намету «Свободи» не міг ні Янукович, ні його сатрапи, ні ті менти, на зміну яким прийшла поліція, ні сепари, ні тій ДНР - івець, який жорстоко міні побивши у 2014 році! Ця молода поліцєйська, мабуть, щось про міні відчула, ну, що я можу поскаржитись її керівництву, спитати так, вродє між іншим, а чого це вашим підлеглим так не подобається напис «Путін худобина, геть з України!» , чому сморід так кидаються захищати нєжниє чуйства громадян, які так люблять Путіна і так не люблять Україну? Мабуть, ця поліцєйська щось таке зрозуміла, що вона щось не ті і не туди, коли говорила (дослівно) : «Все- таки це президент, хоч і іншої країни, і не потрібно його ображати!».