Україна часів Орвелла. Опритомнійте, а то буде пізно

***

День не задався з ранку. Я вийшов з офісу в центрі Києва і в задумливості відправився до метро, коли мені напереріз кинулася непримітна людина в штатській.

Це представник СБУ, подумав я. Не помилився - зупинивши мене і діставши червону книжечку, людина заявила, що вимушений попередити про порушення розпорядження Кабміну, що забороняє рухатися по центральних вулицях столиці занадто широким кроком.

"Широкий крок підвищує шанси наздогнати урядовий кортеж, а робити це законослухняний громадянин ні в якому разі не повинен", - прошелестів він мені в обличчя.

Не слухаючи моїх виправдань, - мовляв, на зріст високий, і замислився, не контролював себе, - непримітна людина, не сходячи з місця, виписала мені адміністративний штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів.

Я розписався в його отриманні і укороченими кроками рушив до найближчого відділення Ощадбанку платити - адже згідно із законом, будь-який український громадянин, підданий стягненню, повинен внести гроші впродовж години. Запізнення прирівнюється до спроби ухилення від сплати податків і інших обов'язкових платежів, і карається штрафом вже в 1000 неоподатковуваних мінімумів.

Я йшов засмучений до Ощадбанку, а навкруги вирувало життя. У житловому будинку навпроти замуровували три вікна на другому поверсі, що виходять на Хрещатик. Звичайна справа - хазяї не стримали власної цікавості і виглядали на вулицю під час проїзду урядового кортежу, а подібне строго - дуже суворо заборонено–захист від снайперів.Покарання - позбавлення можливості дивитися на вулицю шляхом закладання вікон наглухо, за рахунок порушника, на різні терміни–від 3 - х місяців(за перше порушення), до 3 - х років з конфіскацією квартири(за повторне порушення, здійснене групою осіб по змові).

У цьому будинку на Хрещатику де - те половина вікон мали сліди цегляної кладки.

Ліворуч, з речового магазину, вийшла з покупками сім'я–чоловік, дружина і двоє маленьких дітей–дочка і синок. Ледве виявившись за порогом, глава сімейства помітив міліціонера, що прогулюється недалеко, і компанія кинулася в різні боки, утворивши дві пари: жінка узяла під руку дочка, а батько, рухаючись метрах в п'яти від дружини, вів з собою сина.

Реакція правильна - згідно з прийнятим два роки тому спільній постанові СБУ і МВС, будь-яка група осіб числом більше трьох, що йде в районі Майдану, прирівнювалася до несанкціонованого мітингу, за що її учасникам загрожувало обмеження свободи до 3 - х років або штраф у розмірі 15-20 тисяч гривен.

Три роки тому верховна Рада вирішило, що автомобілі "Самих законослухняних громадян, еліти суспільства"(поняття внесене в Конституцію і означає осіб, що перебувають на держслужбі, а також членів їх сімей і інших родичів) звільняються від виконання вимог ПДД з причини того, що самі законослухняні громадяни країни зазвичай рухаються у своїх автомобілях виключно у справах державної важливості.Вже підходячи до Ощадбанку, я помітив співробітника ДАІ, який віддавав честь чорному джипу Toyota Land Cruiser, що мчить повз нього по зустрічній смузі."Приємно, коли в твоїй країні навіть інспектора ДАІ завжди строго дотримуються вимог закону", - подумав я, дивлячись на працівника державтоінспекції.

Щоб уникнути плутанини і для полегшення визначення автомобілів самих законослухняних громадян країни парламент тоді ж ввів нові номерні знаки для цієї категорії осіб, що прямо вказують на міру законослухняної їх власників. Оскільки законослухняна передається через родинні зв'язки, то саме цей момент і вирішили писати на знаках.

Згаданий мною джип, що летить по зустрічній, ніс спереду і ззаду держномер "Батько народного депутата", тобто мав повне право не лише їхати по зустрічній, але ще і збивати зі свого шляху автомобілі менш законослухняних громадян.

А ось Range Rover Evoque, що рухався по зустрічній слідом за чорним Land Cruiser з держномером "сестра коханки молодшого сина прокурора Святошинского району" інспектор ДАІ негайно зупинив. І правильно зробив, нічого борзеть: з такими можна на тротуарах у будь-якій точці Києва паркуватися, але не більше.

У цей момент ловлю себе на думці, що не засуджую сам факт того, що хто - те їздить по зустрічній, не лаю інспектора ДАІ, який вітає подібних лихачів, не бачу нічого поганого в тому, що члени однієї сім'ї не можуть ходити по місту разом, і не кляну останніми словами закони, що примушують жителів деяких будинків закладати вікна цеглою. Більше того, я покірно плентаюся в Ощадбанк оплачувати самий ідіотський штраф на світі.

Просто на вулиці стояла зима 2024 роки - четвертого року правління мудрого Олександра Януковича, другого з Януковичей. І я звик до цієї країни, ми усі звикли до неї.

Наш мудрий уряд десять років потихеньку привчав нас до нових порядків. Спочатку ми ще чинили опір - сперечалися на кухнях, писали гнівні пости в Facebook і сподівалися, що уряд і глава держави одумаються.

Вони не одумалися.

Адже все могло бути інакше, якби ми вийшли на вулицю на самому початку - 16 січня 2014 року. Того дня Партія регіонів провела через Верховну Раду цілий букет антидемократичних законів. "Регіонали" заборонили мітингувати в масках і касках, вирішили карати за рух в автоколонах, а також жорстоко карати за блокування доступу до держорганів і приватних будинків. Нардепи зробили незаконним збір даних про суддів і правоохоронців і визнали злочином критичні матеріали не лише в звичайних ЗМІ, але і в інтернеті.

Ми не знали, що це буде тільки початок. Але Рада справно випускала закони, які з кожним місяцем відбирали у нас ще шматочок свободи.Ми обурювалися в соцсетях, волали до розуму, заклинали опозицію що - те змінити. А провладні нардепи, міліція і судді працювали.

Коли ж Україна стала нагадувати 1984 - й Джорджa Орвелла, на вулиці виходити було вже нікому: хто - те сів, хто - те утік з країни, а інші…змирилися.

"Ми - смирні люди, і наш бронепоїзд вже погнив на запасному шляху".

Андрій Смирнов insider.com.ua

***

Для все тих, хто радіє прийнятим недозаконам, для тих, хто думає, що його ці недозаконы не торкнутися - обов'язково подивитеся до чого це приведе.

Не смішно?

Так от, якщо ці недозаконы будуть опубліковані і правоохоронні органи кинуться їх застосовувати і покарають по них хоч одного громадянина України, хочу побажати, як мінімум, двом нардепам від Миколаєва, у яких є маленькі діти, якнайшвидше опинитися в опозиції і на собі відчути результати ганебного підняття своїх рук. Яке майбутнє Ви, після 16 січня, особисто мною не шановані, називаючі себе "народними обранцями", будуєте для своїх дітей?