Проспект героїв Сталінграду - Проспект Героїв України

27.05.2016 20:23

Він був талановитим українським агрономом, професором ботаніки, одним із засновників Української Академії Наук. Все житття він присвятив науці: редагував журнал «Вісник сільськогосподарської науки» , «Український ботанічний журнал» , заснував ботанічну секцію Українського наукового товариства. Професійно він був науковцем - ботанком, душею і совістю–українським націоналістом. У націоналістичних гуртках його знали під псевдом «Тарас». У 1917 році він був політичним радником Симона Петлюри.

У 1918-20 роках Яната–професор ботаніки українського педагогічного інституту, Харківського сільськогосподарського, один із засновників заповідників Конча - Заспа, Каневського, Асканія - Нова.

До 1928 року у професора Янати все було добрі–його навіть висунули в академіки разом з Миколою Вавіловим, та скоро все різко змінюється–починається кампанія деукраїнізації у всіх сферах суспільного життя. Інститут ліквідували, а його керівництво і всіх академіків заарештували за обвинуваченням в українському буржуазному націоналізмові. До того ж в 30 - ті роки Яната, як агроном - практик, рішуче виступив проти колективізації в українському селі. Тому Миколі Вавілову засунули пробку в анальний отвір, і він вмер в диявольських стражданнях в застінках НКВС, а 4 травня 1935 року дійшла черга і до професора Янати: його заарештували за «протягування буржуазних екологічних теорій в галузі боротьби з бури’янами». Більшовик Затонський, якому можливо ще і досі десь в Україні стоїть недокомунізований пам’ятник, в доносі написавши: «До керівницва Академії Наук пролізла контрреволюційна націоналістична група на чолі з професором Янатою і розгорнула там роботові по знищенню нашого радянського сільського господарства». Судова трійка при колегії ГПУ УРСР засудила ботаніка - націоналіста до 3 - х років концтаборів на Соловках. Термін покарання закінчувався 4 травня 1938 року, але його було продовжено без суду і слідства ще на 5 років, і ботаніка було відправлено на лісозаготівлю в Магадан. Голодний, холодний, пригнічений професор, однак, не полишав своїх наукових ізисканій і до останнього свого дня збирав гербарій в скриньку, на якій концтабірним ножем вирізав «Флора і фауна Соловецьких островів».

18 травня 1938 року наш земляк з сонячного Миколаєва, талановита і світла людина, патріот і націоналіст, видатний вчений помер в Магаданській тайзі від рук російських окупантів у віці 50 років.Його закопали десь за 20 кілометрів від Теньківської траси, могили його не знайдено.

Влада російських окупантів зробила нашого земляка - миколаївця Героєм України, як і тисячі і мільйони інших Героїв, загиблих за Незалежність і Волю України. Їх могили і відомі, і невідомі, і було б доречним і логічним, виконуючи Закон про декомунізацію, змінити ганебну назву, де міститься ім’я найжорстокішого знищувача Української Нації–Сталіна, проспекту героїв Сталінграда–у проспект Героїв України. Не просто дивно, а і злочинно протизаконно, що цього до цих пір не зроблено нашою місцевою владою. Чому не виконується Закон України про декомунізацію? Чому досі ім’я Сталіна в назвах наших вулиць? Може ще і пам’ятник Сталіну поставимо? Буду роздруковувати і роздавати людям цю листівку доти, доки не перейменують!!! Ганьба!!!