Український здвиг

Остання декада січня та початок лютого стали справжнім випробуванням на морозну та снігову стійкість не тільки учасників Майдану, ай всієї країни. У снігові полони потрапили сотні автомобілів на дорогах державного значення. Заклинання чиновників побороти стихію мало впливали на подолання проблем. Населені пункти тижнями були без світла та повністю відрізаними від цивілізації, в тому числі і на Миколаївщині. І лише на київському Майдані, незважаючи на 30- градусні морози та заметілі, все продовжувало функціонувати без збоїв і було безсніжно. Весь сніг та лід ішов на будівництво нових барикад, а робота зігрівала мітингувальників. Для врегулювання затяжного конфлікту депутати Верховної Ради відмінили диктаторські закони, прийняті 16 січня, але вони не розв’язали конфлікт. Прийнятий під тиском Януковича Закон про амністію, названий у народі законом про заручників, також не дає відповіді на основні питання. Влада спочатку бере в полон учасників протесту, а потім за допомогою «ручних судів» звільняє, імітуючи поступки. Хоча люди стоять на Майдані проти дій злочинного угруповання, що незаконно захопило владу в країні. Янукович змінив Конституцію за допомогою суду у 2010 році незаконно. І одна із вимог Майдану - повернення до Конституції 2004 року - поки не почута. Неготовий режим Януковича не тільки до повного перезавантаження у владній вертикалі, а й до незначних поступок.

У протистоянні на Євромайдані уже постраждало 136 журналістів, і не тільки українських видань. На деяких центральних каналах журналісти звільняються, не сприймаючи нової редакційної політики, що диктує Банкова. Янукович продовжує затягувати час, сподіваючись то на люті морози, то на радників із Кремля. Вони намагаються розіграти російську карту на теренах України, використовуючи технології, що неодноразово застосовувалися Кремлем на власних територіях. Та, до честі українців, вони тут не працюють. Янукович перебуває під постійним тиском, взявши кредит у Росії у 15 млрд. доларів та змушений його відпрацьовувати. Буремні події в країні не перешкодили йому поїхати в Сочі на відкриття Олімпіади до свого патрона Путіна. Її проігнорували лідери 28 провідних світових держав: Обама, Меркель, Саркозі та інші. Росія закопала у Кавказькі схили шалені гроші - близько 50 млрд. доларів. Сочінська Олімпіада стала найдорожчою з часів їх проведення, і це лиш, щоб потішити честолюбство Путіна. Уже на відкритті замість 5 олімпійських кілець відкрилось лише 4, а прем’єр-міністр Росії Медведєв у цей час мирно дрімав. Януковича, у народі «кривавого Віктора», проігнорували під час відкриття Олімпіади, а показали лиш нашу збірну, на відміну від інших представників держав, що засвітилися в телевізорі разом із бацькою Лукашенком.

Прага, куди планує здійснити державний візит Янукович, також не узахваті від нього і відмовилась приймати, а уряд країни шукає інше місце. Ціла купа можновладців, які агітують за вступ до Митного союзу, засвітились із громадянством Австрії: Клюєв, Арбузов, Азаров. Останнього постійно пікетують прихильники Євромайдану у Відні. Діти депутата Царьова, активного агітатора за Росію, теж навчаються не Калузі, а у ненависному Євросоюзі, і прикладів подвійних стандартів серед регіоналів відкривається все більше. Більшість з них давно облюбували Європу - це простим громадянам туди зась. Хвилі народного протесту по всьому світу сколихнули їх спокій. Заговорили про підготовку матеріалів до Гаазького суду за злочини на Грушевського та під час розгону мирних демонстрацій. Швидка реакція Європейського суду з прав людини багатьох із них може позбавити спокійної старості. Мюнхенська конференція з безпеки, яку відвідали опозиційні лідери, показала ставлення до України та до революційних процесів, що тут тривають. Більшість її учасників, як глави МЗС країн Єросоюзу готові протягнути руку допомоги Україні. Кошти на це є, але необхідні реформи та новий уряд, що їх здійснить. Про це в один голос говорять у Європі та США. Узурпувавши владу в країні, регіонали довели її до переддефолтного стану. Із 36 млрд. доларів, залишених «попередниками» золотовалютних резервів, залишилося лиш 17 млрд, що є найменшою сумою за роки існування країни. У січні запаси зменшились майже на 3 млрд. доларів, це при тому, що за газ ніхто так і не заплатив, але збільшились статки членів родини Президента. Девальвація гривні з 7,99 до 8,70 за один зелений зробила українців біднішими на 10%, при цьому наближені до «сім’ї» зуміли крутнути 5,3 млрд доларів і в накладі не залишились. Злодійські методи продовжують домінувати у владних кабінетах, незважаючи на 80 днів протестів на майданах всієї країни. Регіонали, очікуючи краху, намагаються деребанити все, що не вспіли розтягнути за роки свого всевладдя. Рішучість та впевненість, що нині панує у протестувальників на майданах, показує, що в країні зростає нова спільнота громадян. Вони не дозволять більше нікому глумитися над собою та розкрадати те, що здобувається спільною працею.

Тотальний контроль за витратами, починаючи з державного бюджету і завершуючи ефективним використанням коштів у будь якому населеному пункті, має стати звичним у роботі всіх органів вдади. Майдан має стати прообразом майбутнього функціонування країни.