З Днем Незалежності

Не фантом в Росії – хіба що її агресія і ненависть до прагнення народів бути вільними.

Як каже Іван Охлобистін: «Ми, руськіє, создани для войни, нам нєт мєста в обичной мірной жизні». Тому довгі роки Росію душила жаба, що в цивілізованій європейській Україні досі немає війни. Вторгнення Росії почалось не із зелених путінських чоловічків, що захопили Крим, а із захоплення українського інформаційного простору – з мілітаризовано-пропагандистських стрічок, що підбирались керівництвом телебачення, якому Мірошниченко з Бенюком ще мало дали! Всі ці безкінечні «Тіні зникають опівдні», «Викликаємо вогонь на себе», «Тегеран 43», «Сталінград», «Батальйони просять вогню», «Весна на одері», «Сибіріада». Ну, свою Сибіріаду Путін ще отримає, а Україною подавиться, буде йому жовтий князь Василя Барки і осиновий кіл від української Незалежності! А Росія краще би дивилась за собою, бо із її 132 мільйонів майже 50 відсотків мусульмани, а в Москві, де зараз мешкає 12 мільйонів, саме росіян лише 3 мільйони, тобто, росіяни у російській столиці фактично національна меншина. І не треба нам протягати свої гнилі ідейки щодо федералізації і децентралізації. Від Тихонова, Єфремова, Царьова це не дивно, бо вони не визнають Соборної Незалежної України, а навіщо це Президенту?

У сильної незалежної держави повинна бути сильна централізована влада. І не в тому сенсі, що регіон всі свої гроші спочатку віддає Києву, а потім у Києва клянчить, а в тому, щоб основні конституційні державницькі пріоритети – мова, прапор, герб, гімн, історія, герої України не були би в компетенції єнакіївських сільських і селищних рад. В єдиній, сильній, незалежній державі – єдина, сильна, централізована влада, з єдиною державною мовою від Львова до Єнакієва. Ніяких «Єдина країна – єдіная страна», ніяких загравань з мірними жителями Донбасу – посібниками путлєровського режиму. Спочатку хай відповідають за руській язік, за російські триколори, за ДНР, ЛНР, за тисячі загиблих наших воїнів, за зруйновану інфраструктуру, за вспороті животи, за відрізані вуха, за російську окупацію, за війну! Це вони, мірні жителі Донбасу, запрошували руських братьєв, це вони кидались під українські танки, щоб ті не боронили від російських, це їм не вистачало руського язіка, російських триколорів, федералізації і децентралізації. Ні, тільки Єдина країна, тільки єдина державна мова на всій території України без виключень для єнакіївських землячків Януковича, єдина сильна державницька рука з Києва! І перед сильною українською владою схилиться путлєровський Донбас з усіма своїми градами, ураганами і прочею метеорологічеською нечестю. На коліна перед Україною! З Днем Незалежності!