Українська шинелка західноєвропейського російського сентименту, або Лермонтов і Ху...ло

Хіба не знають, що культура великих імперій завжди будувалась за рахунок загарбаних народів, силами чужинців, тому ця імперська культура врешті-решт ставала великою. Бо цю велику імперську культуру будували Пушкін-африканець, україночка з Києва Наташа Корольова, композитор з Миколаєва Ігор Крутой, співачка з Широкої Балки Людмила Сенчина, Клавдія Шульженко з Варварівки, видатний «російський» співак Олександр Сірий з села Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області і великий «російський» режисер Олександр Сокур з села Василівка Снігурівського району. Ось так вона і живилась – велика російська культура, як вампір, наливалась кров’ю убитих націй, розпухала і ставала великою.

Першим московським поетом був Києво-Могилянський академік Симеон Полоцький, другим – святий Дмитро Ростовський, він же Данило Туптайло, і далі за списком Степан Яворський, Феофан Прокопович, Капніст, Нестор Кукольник з Прикарпаття, Василь Наріжний, Євген Гребінка, великий яничар Микола Гоголь, з шинелі якого вийшла вся російська література, Володимир Короленко, Олексій Толстой – нащадок останнього українського гетьмана, а значить і Лев Толстой, Дмитро Мережковський – богемний російський декаданс з українського козачого Глухівського роду Мережка, обличчя Срібного віку російської літератури Ганна Горенко і гордість російської культури початку 20 століття Максиміліан Волошин – Кирієнко.

Хіба Захід не знає, звідки береться велика імперська культура, і як великі імперії розправляються зі своїми великими представниками? Що Достоєвського за генія визнавали лише за кордоном, що Пушкіна гнали і вбили, що Арбеніну гонять і клянуть, гонять і клянуть Макаревича – його портрет розмістили в сортирі – думають, що цим вони принизили Макаревича. Що великого Толстого, із-за якого Захід не може підняти руку на Путіна, відлучили від церкви і піддали анафемі – жорстокому мракобісному прокляттю, що російська імперська система – це середньовіччя, варварство і мракобісся, і що Путін не має жодного відношення до Пушкіна, Толстого і Достоєвського. Він послав на смерть в Чечню Лермонтова, і перед від’їздом Лермонтов сказав Путіну і всій його великій російській культурі:

Прощай, немытая Россия –
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ.

Лермонтов завжди з презирством ставився до колінопреклоньоного народу, що в рабській позі лиже руку Путіну і підтримує його агресивну політику та загарбницькі війни, які великоросійське Ху..ло веде проти всіх народів і націй, що прагнуть до Свободи. Але Свободу не спинити! Ніякому Ху..лу!