Виборчий шанс в умовах російської агресії

На наступ Росії по всіх газових фронтах і на її бажання поморозити українців природа відповіла не по-осінньому теплими днями. Верхом вищої несправедливості може стати холод у час випробувань, тому БОГ, як може, так і допомагає українцям. Вечірня прохолода не є критичною, що може засмутити змінами на погодному фронті. Дощі вчасно пройшли і дали старт активній посівній озимих, а соняшник на півдні не вродив, і пов'язано це не з агрономією, а змінами у кліматі. Цукровий буряк нині радує не тільки своєю сахаристістю, але й добрим врожаєм. Україна вперше за багато років дозволить собі експорт цукру, бо врожай цього року є вагомим.

Небагатою на урочисті події поки залишається основна політично-культурна подія року - 200-річний ювілей Тараса Шевченка, пророка, генія, батька української нації. Виправданням не є навіть війна з Росією. Тому VІІІ театральний фестиваль у Миколаєві по творах Тараса Шевченка на сцені Російського театру за участю 9 театральних колективів з різних куточків України став явищем не тільки в житті міста, але й цілої України. Митці з різних театрів показують кращі твори Тараса Шевченка, на яких виросло не одне покоління українських патріотів: "Гайдамаки", "Наймичка", "Назар Стодоля", "Великий льох" та інші.

Українські вояки продовжують протистояти російській агресії на Донбасі, готуючись перейти на зимову форму одягу. Перемир'я фактично залишається лише на папері, під час нього уже близько 100 вбитих. Терористи та російські найманці постійно обстрілюють позиції українських військових, і рідко випадає день, коли немає серед них вбитих чи поранених. Для мирних мешканців війна стала справжнім випробуванням, і багато хто уже не один раз пошкодував, що повівся на принади "руського міра". Створивши собі кумира в образі Росії, мешканці Донбасу відчули на собі всі принади бомбардувань із сучасної російської зброї. Спалені і поруйновані будинки, промислові підприємства, знищена інфраструктура, відсутність пенсій та зарплат, а також будь-яких перспектив для більшості українців - це сьогоднішні реалії окупованого Донбасу напередодні зими. Снаряди цілять у школи та дитячі садки, в яких терористи примусили розпочати заняття. В одній із шкіл невдоволені сепаратисти розстріляли вчителя та одного з батьків. Закони давно перестали діяти на територіях так званих народних республік. І основним аргументом стала наявність зброї в руках. Мародерство є звичним явищем на територіях, де господарюють банди найманців та кримінальні авторитети.

Бажання української влади запустити мирний процес наштовхується на протидію російської сторони у вирішенні конфлікту на Донбасі. Не для того Путін розпочинав цю бойню, щоб так просто зупинитись. Тому все нові й нові види озброєнь поступають у розпорядження бойовиків, а гумкомвої постійно підвозять боєприпаси та забирають "Груз 200" до Росії. ОБСЄ, що мало б сприяти розв'язанню конфлікту, виявилося безпорадним перед лицем російської агресії. В її рядах багато тих, хто співпрацює з Росією або їй симпатизує. Очікувати на реальні кроки від їх представників дуже складно. Часто відвідуючи українські позиції, дехто виконує роль розвідників для бойовиків непризнаних республік, і їх дані використовуються для обстрілів блокпостів.

І в цих реаліях ні миру ні війни вибори все більше затягують у свою круговерть, набираючи більш гарячих форм. Ціла лава колишніх регіоналів штурмують Верховну Раду в “Опозиційному блоці”, звинувачуючи нову владу в усіх гріхах. Більшість з них голосувала за диктаторські закони Януковича і була у нього на підтанцьовці "чого побажаєте", коли рука Чечетова застигала у магічному русі. Дехто з них заховалися у президентському блоці, але виборці мають можливість люструвати їх, незважаючи ні на що. Палітра парламентських перегонів мало відрізняється від президентських. У лідерах політичні сили, які брали активну участь у подіях на Майдані і залишаються активними нині. Їх позиція зрозуміла та відома. За даними компанії SOCIC, лідирують Блок Порошенка (45,6%), Радикальна партія Ляшка - 13,7%, Громадянська позиція Гриценка - 8,1%, Народний фронт - 5,6%, інші поки відстають.

Короткоплинність кампанії примушує її учасників до екстраординарних кроків - обіцяти навіть те, що виконати практично неможливо. Багато хто з виборців розуміють це, але необхідність ротації парламенту змушує поки що миритися з цим. Хоч ставити і більш радикальні вимоги до реформ та змін, що давно перезріли у нашому суспільстві, до переможців виборчих перегонів виборці розпочнуть після їх завершення. Більшість політиків поки що не хочуть зрозуміти, що суспільство змінилося і радикалізувалося, і жарти нині не на часі. Для виникнення конфлікту достатньо навіть незначних непорозумінь, і занурення у сміттєві баки є поки що безневинною забавою.

Війна на Донбасі продовжує душити українське суспільство і фінансово, і морально, і вибори - один із шансів подолати ці проблеми. Тисячі полонених та вбитих важким тягарем лягли на Україну та її громадян. Ніхто не міг повірити ще рік тому, що в Україні - державі мирних людей, можливе таке протистояння. Підживлене російською пропагандою та фінансами, воно розгорілося до стану війни між державами і її наслідки будуть відчутні багато років. Безпечна державна політика раннього олігархічного капіталізму практично зруйнувала основи української державності. Майдан повернув нас із потойбіччя і показав Україну, як країну гідних людей. Вони готові захистити й будувати справедливу та демократичну Україну, але олігархічний спрут продовжує утримувати її у своїх путах.

Дострокові вибори мають стати одним із етапів звільнення з нього, і якщо хтось спробує стати цьому на перешкоді, то на Майдан знову потягнуться люди і все повториться. Але тепер тут уже будуть ті, хто пройшов сувору школу війни. А захищати тих, хто намагатиметься обдурити чи знову забути дані народу обіцянки, буде нікому, хіба що Росії, але в історії це вже було. Українці не поведуться на нові граблі, тому нас очікує болісне, але справедливе очищення у владних коридорах через шанс на виборах.