Обмеження зарплат високопосадовців було і залишається для України актуальним питанням

13.11.2014 19:26

"Слегка задолбали с вопросом о зарплате. Прожить на 6,5 тыс не смогу. Взятки брать не хочу. Врать о своих доходах не буду", - возмутился Мустафа. Мустафа также считает, что на такие деньги в Киеве прожить невозможно.

"За 5 тысяч гривен я не буду работать в парламенте. В Киеве невозможно прожить на 5 тысяч гривен", - сказал он. Кандидат в депутаты уверен, что все кто прошел в новый парламент не смогут там работать за такую маленькую заработную плату.

podrobnosti.ua

Українці по-різному ставляться до питання рівня оплати роботи народного обранця. Опитані DW перехожі на українських вулицях у своїй позиції здебільшого одностайні - мовляв, жодних тобі підвищень. А деякі пропонують узагалі скасувати депутатам зарплату. "А навіщо їм ця зарплата, хіба хтось з них живе на ці гроші? - обурюється у відповідь на запитання кореспондентки 43-річний підприємець зі Львова Юрій. - Їм все одно платить партія або ж бізнес". Чоловік переконаний, що платити депутатам не слід узагалі, а їхню кількість у Раді варто скоротити.

Дещо поблажливіша до народних обранців пенсіонерка пані Люба. "Скільки? Шість тисяч? І вистачить з них. Люди біля доменних печей так заробляють. А вони навіть на засідання не ходять. Нехай поживуть на одну зарплату, як казали в одному радянському фільмі, то, може, закони для людей почнуть писати, а не тільки думати про олігархів", - каже вона. Жінка категорична, депутати нічого не роблять, а закони за них пишуть помічники. На її думку, саме останні й мають отримувати гроші, тоді як депутати можуть працювати на громадських засадах.

Утім, знайшлися й співрозмовники, які переконані, що зарплата у шість тисяч гривень - неадекватна. "Запевняю, за шість тисяч гривень прожити у Києві надзвичайно складно. Тому, якщо депутат отримуватиме десь удвічі більше, тоді можна сподіватися на віддачу в роботі", - каже в розмові з DW держслужбовець зі Львова Орест. Чоловік не поділяє думки, що депутату не слід платити взагалі. "Тоді давайте заберемо зарплату в міліціонера, в податківця. За роботу треба платити, бо це визначає ставлення до неї", - додає Орест.

На відміну від багатьох українців, експерти-політологи впевнені в тому, що зарплату депутата, обраного народом, треба не зменшувати, а збільшувати, при чому в рази. "Зарплата у шість тисяч - це ганьба для держави", - категорично заявивляє заступник голови Національної спілки журналістів Львівщини Андрій Болкун. На його думку, депутати - це обличчя держави, тому законодавець не повинен думати про те, як себе прогодувати. На його думку, зарплата народного обранця має становити не менше 20 тисяч гривень, аби у депутата не виникала спокуса вдатися до корупційних дій. Як аргумент на користь підвищення зарплати він наводить той факт, що велика частина нинішніх депутатів - не надто заможні люди. Ідеться передусім про тих, хто ще вчора боровся з державним апаратом як громадський активіст.

У тому, що нинішня зарплата нардепів є надто низькою, впевнений також експерт Інституту політичних технологій Олег Процак. Він вважає, що попередня зарплата є цілком адекватною. "У межах п’ятнадцяти тисяч - це нормально й відповідає покладеним на народних обранців обов’язкам та відповідальності", - каже він. Разом з тим, політолог жодним чином не пов’язує розмір зарплати з проблемою корупції. Він вважає, що за допомогою підвищення окладу корупцію в Раді не здолати.

DW.DE

Починати економити фінансові ресурси треба тоді коли вони ще є, а не тоді коли вони закінчуються, тому питання обмеження витрат на оплату праці українських високопосадовців було і залишається актуальним. Але як і п'ять років тому, коли через складну економічну ситуацію внаслідок кризи було прийняте аналогічне рішення, я продовжую наполягати, що робітничо-селянські методи в економіці ніколи не були ефективними, і підхід до цього питання повинен бути системним, послідовним та позбавленим популізму. ПОСИЛАННЯ - http://obzor.mk.ua/nikolaevskie-novosti/10017-robtnicho-selyansk-metodi-v-ekonomc-nkoli-ne-buli-efektivnimi.html

Прийняття рішень під впливом розрахунків щодо підняття рейтингів через популістські дії або емоцій щодо того, що "у Києві неможливо прожити на 5 тис. гривень", та ще й у сучасних умовах під час військових дій є неприпустимим. Крім міністрів і депутатів у Києві проживає ще майже три мільйони українських громадян, і доходи більшої частини з них значно нижчі тих самих 5-7 тис. грн., і ці гроші вони заробляють, а не отримують з бюджету за рахунок платників податків.

Ініціатором різкого підвищення зарплат міністрів та інших високопосадовців виступила під час свого першого прем'єрства Юлія Тимошенко, аргументуючи це тим, що це мало призвести до зниження рівня корупції. Однак, корумпованість чи некорумпованість посадовця залежить виключно від його особистих якостей: якщо людина вирішує питання задоволення своїх потреб шляхом хабарництва, збільшення її офіційних доходів призведе лише до розширення кола цих потреб. Це було підтверджено корупційними скандалами навколо урядовців і за часів Тимошенко, і при регіоналах, і за нинішнього уряду "камікадзе" Яценюка.

Заробітна плата менеджерів вищого рівня управління державою, до яких належить президент, прем'єр, народні депутати, міністри, голови обладміністрацій, місцевих рад та інші посадовці, повинна залежати від результатів їхньої роботи, тобто реального стану речей в економіці. Тому як і раніше я продовжую наполягати на тому, що замість "пожежного" підвищення або зменшення заробітних плат держслужбовців, більш доцільним є обмеження їхнього граничного розміру, який з урахуванням усіх можливих і неможливих надбавок і доплат не мав би, наприклад, перевищувати 10 нормативно визначених розмірів мінімальної заробітної плати в країні. Такий самий підхід має бути реалізований і стосовно заробітної плати керівників підприємств і установ, що отримують дотації з державного та місцевих бюджетів, і у плані обмеження пенсійного забезпечення колишніх високопосадовців, пов'язуючи граничний розмір державних пенсійних виплат із мінімальною пенсією.

У розвинених європейських країнах розрив у доходах легально працюючих громадян (без урахування доходів власників підприємств) складає 5-7 разів, і ця різниця в доходах була встановлено не шляхом нормативних обмежень, а реальним станом речей з вартістю праці в залежності від кваліфікації працівників. Зокрема, як відомо, заробітна платня депутатів Європарламенту складає близько 8 тис. євро, у той час як найвищі розміри мінімальної зарплати у Великій Британії, Франції, Ірландії, Нідерландах, Бельгії та Люксембург визначені у межах 1200-2000 євро.

В Україні ж склалася парадоксальна ситуація, коли представники найвищого державного менеджменту, фактично відповідальні за перманентно критичний стан економіки, отримують високі доходи за рахунок коштів, сплачуваних до бюджету українськими підприємствами та громадянами, які внаслідок непрофесійних дій і корумпованості тих самих високопосадовців вимушені виживати у несприятливих економічних умовах та й доходи мають у значно менших розмірах.

Стосовно ж українських парламентарів, то їхні скарги щодо необхідності підвищення зарплати при тому, що на виборчі кампанії їхніми політичними силами та окремими кандидатами витрачаються сотні мільйонів доларів, виглядають просто несерйозно. Коли результатом діяльності високопосадовців стане реальне покращення ситуації в українській економіці, і її можна буде хоча б приблизно порівнювати із станом економіки провідних європейських країн, то, відповідно, підвищиться рівень доходів населення, - зростуть і доходи народних депутатів, і будуть відповідати доходам європейських парламентарів.

Блоги
Алексей Мирошниченко

Глава Кривоозерской районной государственной администрации


«Опыт» Аркадія Аверченка для незалежної України
Фінансова децентралізація надає можливість спрямування ресурсів на найбільш соціально важливі напрямки
Вивчаємо досвід децентралізації та роботу місцевих громад Польщі (день – 6)
Вивчаємо досвід децентралізації та роботу місцевих громад Польщі (день – 5)
Вивчаємо досвід децентралізації та роботу місцевих громад Польщі (день – 4)
Вивчаємо досвід децентралізації та роботу місцевих громад Польщі (день – 3)
Вивчаємо досвід децентралізації та роботу місцевих громад Польщі (день – 2)
Вивчаємо досвід децентралізації та роботу місцевих громад Польщі (день – 1)
Якщо не красти та не марнословити, результат буде
Представники Миколаївщини взяли участь в українсько-польському проекті з децентралізації
За умов кризового стану в економіці податкові експерименти над людьми і бізнесом проводити не варто…
«Системной коррупции в Кривоозерском районе не существует, потому что она не организована местной властью»
Політичний спектр Миколаївщини - 2015: результати голосування та склад місцевих рад (інфографіка)
Патріотизм – це не просто одягнута вишиванка, це те, що у серці
Алексей Мирошниченко: «Я – участник двух майданов, но не хочу, чтобы был третий»