Що або хто сьогодні тримає транспорт в такому жалюгідному стані?

“Чорна” каса на маршрутах. Фірми-перевізники - це посередники між виконкомом і власниками авто, виграють конкурс на перевезення миколаївців. Їх сьогодні на нашому ринку 11. І вони є тією мафіозною структурою, що встановлює “чорну” касу.

Щоб водію стати на маршрут, він мусить заплатити від 700 до 3000 доларів. Окрема плата йде за день. Ці гроші не оподатковуються і не йдуть на розвиток транспорту в місті. У Вінниці, наприклад, діє принцип, де з водіїв, які уклали договір з комунальним підприємством на перевезення, збирають кошти, але офіційно. Гроші йдуть у бюджет міста і вкладаються в галузь.

Трохи про наші розрахунки і розкриті схеми читайте тут.

Договір. Основою взаємовідносин між перевізниками і виконавчим комітетом є договір, який вони підписують. Кажучи коротко - він не виконується і є сумніви, що його хтось читає, бо якби читали, то дотримувалися б. Хіба не так?! Тут можна прочитати цей договір. Особливо цікаві моменти ми виділили. Ділимось результатами моніторингу лише одного пункту договору, невиконання якого тягне за собою розірвання - кінцеві зупинки і їх облаштування. Нижче на гугл-карті можете побачити, як лише на прикладі Намиву нічого не облаштовано.

Щоб отримати реальну вартість проїзду, спільно з силами волонтерів вдалось підрахувати пасажиропотік по 8-мох маршрутах. За нашими підрахунками сьогоднішній тариф має складати 3,50 грн, а не 4. Тариф міськвиконком прийняв порушуючи закон не дотримавшись процедури. І вже сьогодні, маючи зниження вартості палива майже на 30%, не спішить переглядати. ДемАльянс подав до суду на це рішення. До речі, 7-го травня об 11:00 в Центральному районному суді Миколаєва відбудеться перше засідання, тому рада буду вас там бачити!

Завдяки моніторингу вдалось виявити як пасажиропотік, так і нелегальні авто на маршрутах. Маємо таку картину: на маршруті №15 замість 15 авто їздять 34, на 52-му замість 10 - 23 авто і так далі по всіх маршрутах. Тут можна подивитись решту промоніторених маршрутів з номерами всіх авто на них. Тому ми щодня стаємо свідками заторів на зупинках, гонками між водіями за пасажирів. І коли або представники виконкому, або перевізники кажуть, що водії, які б’ють людей в маршрутках - пірати і вони про них не знають, то це брехня.

Маршрути переповнені і ринок не регулюється. Арбітра нема. Бо що виконкому, що перевізниками - такий бардак вигідний у фінансовому плані.

Маршрути. Хаотична нарізка маршрутів (наприклад, під депутата або під перевізника) породила непотрібні маршрути, їх дублювання (наприклад, 44-тий маршрут дублює мінімум 8 маршрутів).

Що робити?

На основі всіх наведених вище фактів вже можна розривати договори з перевізниками. Це і статті адміністративного і кримінального кодексів. Тому цим найближчими днями і займемось - готуємо заяву до всіх контролюючих і профільних структур. Це безчинство потрібно припиняти!

Маршрутну мережу треба переглядати. І формувати нові принципи роботи громадського транспорту, де перевізники можуть займати дуже малу долю на ринку і лише трохи розвантажують комунальний транспорт. Це потребує розширення власного автопарку, напряму підписання договорів з водіями і контроль за їхньою роботою. Я дуже сумніваюсь, що в найближчий рік цей процес запуститься, бо коли депутатська комісія по транспорту складається з перевізників (Буркун, Шаповалова і т.д.), то про що далі можна говорити? Що робити з такими депутати, і самі знаєте.

Історія з життя

Стоячи на зупинці громадського транспорту в Брюсселі я з другом чекала на автобус. Прибути він мав о 19:20. Годинник тікнув вже двадцять другу хвилину на дев'яту і всі почали обговорювати, що могло статись, що досі нема транспорту. На 25-тій хвилині люди вже були на іншій вулиці і чекали іншого автобусу, який прийшов хвилина в хвилину як і показано на табло зупинки. Потім вже від водія автобусу на якому їхали дізнались, що той зламався. Тоді це була прикра ситуація для брюссельців, і шокова для мене!

Видумувати нам нічого не треба - просто брати хороші дієві приклади і реалізовувати.

Далі буде...