Патріоти України. Вимушені переселенці з палаючого Донбасу

18.05.2015 02:21

Батько - Єгоров Олег, мати – Світлана. Діти: Вероніка – 1 рік 7 міс (дитина - інвалід, синдром Дауна), Миколайчик – 3 роки, Мирослава – 5 років, Дарина – 7 років, Олег – 10 років, Наталка – 12 років (всиновлена, дитина – інвалід, міопія, не бачить на одне око) , Герман – 13 років, Данило – 15 років, Тимофій – 17 років, Володимир – 20 років, Олександра – 23 роки. Двоє онуків (діточки старшої доньки): Ерік – 1,5 роки, та Ельвіра – 2,5 роки. Всього десять рідних дітей, одна всиновлена. Двоє онуків.

Рік тому, багатодітна родина, поспіхом покинула м. Дзержинськ (Донецька область), коли він був під владою вояків т.з. ДНР. Ще до проведення т.з. «референдуму», Олег та Світлана, дали телеканалу 1+1 інтерв’ю, де виказали позицію, щодо своєї підтримки єдиної України. Одразу після сюжету на 1+1, посипалися погрози. Була спроба підпалу будинку. Побили дитину. Зібравши речі першої необхідності, Єгорови вночі покинули домівку та втекли в Одесу. Майже місяць родина з чотирьох дорослих та одинадцяти дітей, проживала в необладнаному літньому пансіонаті під Одесою. Якраз в той час, я розмістив об’яву щодо передачі нашого з Кучер Елена п’ятикімнатного будинку для потреб вимушених переселенців. Так ми і познайомились. У серпні 2014 наші нові друзі, в’їхали в будинок. Чим міг допомагав їм, але у кінці серпня я пішов добровольцем і мої можливості значно обмежились у зв’язку із службою в ВСУ.

В крайню відпустку (квітень 2015), я завітав до Єгорових. За час моєї відсутності, родину спіткали великі випробування. Світлана перенесла видалення злоякісної пухлини щитоподібної залози, на лікування були витраченні усі заощадженні родиною гроші. На щастя лікування дало позитивний результат. По сьогоднішній день, Олег не може знайти постійну роботу. Але, він із старшими синами, по можливості підробляють на будівельних роботах.

Мій будинок, де зараз проживає родина, підтримується у майже ідеальному стану, хлопці навіть зробили повний ремонт у одній кімнаті. Діточки охайні та одягнені, ходять в школу та дитячий садок.
Друзі, доведіть, що ми людяне суспільство, якщо для нас важливо існування єдиної України, допоможіть!

1) Потрібно батькові великої родини, знайти роботу в Миколаєві. Вважаючи на необхідність їздити в місто (30 км), бажано б було працювати сутки на двоє, або на троє. Олег може виконувати усі види будівельних та зварювальних робіт. Не п’є та не палить тютюн (до речі, в родині ніхто не вживає алкогольні напої та тютюн)

2) Фінансова допомога. Ви можете перевести на картку 5168 7556 0460 9996 Єгорова Світлана

3) Допомога продуктами харчування, одягом. Для уточнення, телефонуйте 0930912473, 0993809754. Олег, Світлана

Блоги
Илья Шполянский

Руководитель николаевской общественной организации "Асоциация участников и инвалидов АТО"


Дети Донбасса, это дети всей Украины
Подробнее о мифе про конфликт между «афганцами» и «Атошниками»...
Бесконечные раздоры и соперничество волонтеров и общественников - путь в никуда
Демобилизованные участники АТО не должны забывать о побратимах на фронте
Печенюшки для Николай Палыча или гром среди ясного неба...
Точки над І, по парку Победы и приезду президента
К нам приехал ревизор
Благодатный огонь, чудо или традиция
Военно-развлекательный лагерь с воспитателями АТОшниками - новое слово в мужском воспитании
Уличные «волонтеры». Казнить нельзя помиловать
Фронт ветеранів АТО в громадському житті
Мифы и реальность о переаттестации Национальной Полиции в Николаевской области
Вибираемо варіанти місць для розміщення парку-меморіалу героям АТО
Переаттестация полиции, Николаевская область, день первый
Нужно запускать процессы общественной интеграции наших ветеранов АТО