Краще жити за законом, ніж бути застріленому по “бєзпрєдєлу”

Липень продовжує дарувати прохолодні дні з дощами та зливами, наслідуючи свого попередника. Півліта пройшло, і лише короткочасні температури за 35 градусів нагадували про його спекотний норов. Комфортні температури, навкруги буяє зелень, що не часто випадає в цей час на південних теренах. Природа щедро обдаровує тих, хто не покладаючи рук працює в полі та на городі. Традиційно початок жнивної пори неодноразово переривали дощі, але це не завадило зібрати в країні уже близько 3 млн. тонн ранніх зернових.

Збирає свій урожай і війна на Донбасі, де продовжують гинути українські вояки. У порушення Мінських угод російсько-терористичні угруповання проводять обстріли мирних міст та позицій українських військових. Росія продовжує постачати озброєння та все нових найманців для підсилення позицій так званих ДНР і ЛНР. Війна на Донбасі та окупований Росією Крим вносять свої корективи в традиційне життя українців.

Конституційні зміни до Основного закону стали уже недоброю традицією для будь-якої влади, що посідає кабінети на Банковій. Кожний намагається змінювати Конституцію під себе, подаючи це як благо для громадян. Але ніхто не спробував її виконувати з безкоштовною медициною, освітою та іншими благами для громадян. Децентралізація стала новим рушієм змін до Основного закону. Укрупнення, заплановане владою, приведе лиш до знищення і так ледь жевріючих осередків життя у селах. Знищивши сільську інфраструктуру й виробництво, годі намагатися оживити вимираючі села. Відсутність у них будь-якої роботи приводить до їх виродження. І навіть переселенці не поїхали жити в села, хоч там за копійки можна купити хороший дім та добрий шмат землі. З конституційною реформою скоріш вийде, як завжди, хоч зміни в країні треба проводити.

Але зрощена корупційно-мафіозна машина гальмує будь-які намагання реалізувати їх. У бюрократичних лабіринтах згасають усі благі наміри. Прихід Міхеіла Саакашвілі в Одесу показує наскільки прогнилою є система, заточена лише на збагачення. Людина в цій системі розглядається як елемент отримання прибутку, починаючи від народження і до завершення свого існування в цьому світі. Її пробує зруйнувати в Одеській області колишній президент Грузії, який має карт-бланш від керівництва країни, від громадян, і не тільки. Ситуація, з якою стикнувся Саакашвілі, є у більшості областей. Бо коли в Миколаєві вишиковують в чергу до газового монополіста всіх споживачів для заміни угод, то хто кому тут лікар. Лише втручання першого заступника голови ОДА зупинило цю вакханалію, і чи надовго? Правоохоронні структури давно перетворилися в кормушки для нечистих на руку. В Генеральній прокуратурі ловлять чиновників з півмільйонами доларів, а місцеві судді їздять на автомобілях у третину районного бюджету. Яка країна це витримає? В лікарнях немає елементарного, а головний лікар живе в маєтку за мільйони доларів, то, можливо, пора робити зміни. Обіцянки на Майдані залишилися обіцянками. Шокова терапія торкнулася тільки громадян, що стояли біля сцени Майдану, а ті, хто крав мільярдами, примазались до нової влади і продовжують свою непильну роботу.

Реформа патрульної служби в Києві показала - механізм може працювати, але потрібно все радикально змінювати. Нереформована міліція, старі суди, корумповане чиновництво - це шлях у нікуди. Маємо черговий дзвінок із Мукачевого з перестрілкою, з жертвами, бо мафіозні клани вважали себе пупом землі: їм все дозволено - мати зброю і робити, що хочуть. Війна усіх порівняла. Сьогодні з автоматом може виявитись будь-хто. Зброя стала доступною для багатьох, і напади з її використанням у країні стали такою ж нормою, як і війна. Ситуацію в Мукачевому спровокувала влада, що не провела вчасних змін, як обіцяла. Її бездіяльність у розв'язанні нагальних проблем, зрощення криміналу та правоохоронної системи змусило патріотів кинути виклик системі. І чим довше влада буде зволікати з реформами, тим більше Мукачевих буде з'являтись на карті України. Телевізійна олігархічна картинка у боротьбі за вплив на глядача розкриває підноготну всього корупційного спруту в країні і тут при свободі слова недоторканних немає. Владі необхідно швидко розв'язати конфлікт у Закарпатті, замінивши всю прогнилу правоохоронну структуру. Події в Мукачевому негативно впливають на міжнародний імідж України, але дають сподівання на швидкі зміни в країні, бо ніхто собі не ворог. Краще жити за законом, ніж бути застріленому по “бєзпрєдєлу”. Без змін нас може очікувати грецький варіант, хоч технічний дефолт не такий страшний, як дехто намагається його показати.

Ситуацію в Україні можуть змінити вибори, але намагання утриматись у владі і небажання депутатів приймати Закон про вибори з відкритими списками може загальмувати, але не зупинить цей процес. Пообіцявши на Майдані відкриті списки, як завжди, затягнули до останнього і, скоріш, усе залишиться, як було, або з косметичними змінами. Небажання змін у владних кріслах для багатьох залишається важливішим за долю країни.

І тому на гальмах наш шлях до Європи, бо знову не розв'язуються проблеми з безвізовим режимом. Більшість українців розуміють, що не на таку країну вони сподівались, отримавши 25 років тому Декларацію про державний суверенітет. Ця подія стала знаковою для патріотів України, які щиро повірили, що написане в ній скоро стане реальністю. Рік вона була дороговказом для рухівців, які масово її розповсюджували та доносили до громадян.

Декларація стала першим передвісником відновлення державної незалежності України, до якої з її прийняттям долучилася влада. І це повернуло Україну на карту світу.