Зміна клімату, сільське господарство та ЮУ ЕК.

Берегите эту Землю, эту воду.
Даже малую былиночку любя,
Берегите всех зверей внутри природы
Убивайте лишь зверей внутри себя!

Смотрю на глобус – шар земной,
И вдруг вздохнул он, как живой;
И шепчут мне материки:
Ты береги нас, береги!

В тревоге рощи и леса,
Роса на травах, как слеза!
И тихо просят родники:
Ты береги нас, береги!

Грустит глубокая река,
Свои теряя берега,
И слышу голос я реки:
Ты береги нас, береги!

Остановил олень свой бег:
- будь человеком, человек!
В тебя мы верим, не солги.
Ты береги нас, береги!

Смотрю на глобус – шар земной,
Такой прекрасный и родной;
И шепчут губы на ветру:
«Я сберегу вас, сберегу!»

(Е.Евтушенко).

Під впливом глобальної зміни клімату ВЖЕ відбулося суттєве зневоднення українських грунтів. І це вже не аномальні, а типові зміни клімату.

По даним Інституту водних проблем і меліорації НААНУ http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1012949

за останні 25 років на 8млн.га збільшилася площа посушливої зони України. І посуха поступово пересувається з півдня на північ.

Клімат, який раніше був характерний для Херсона, тепер характеризує Первомайськ і т.д.

Дефіцит водного балансу в Херсоні збільшився на 60мм – це складає 600куб. м води на гектар. В Первомайську дефіцит водного балансу збільшився на 45 мм, що складає 450куб.м на гектар.

В Херсонській області вірогідність посушливих років складає 80%, тобто 8 років із 10 можуть бути посушливими. Для миколаївщини така вірогідність складає 50%.

Науковці бачать три шляхи пристосування до зміни клімату:

1. Нові посухостійкі сорти та культури.

2. Вологозберегаючі технології.

3. Зрошення.

Зараз можна цілком відповідально заявити, що без зрошення у нас виростити високий врожай не можливо. І у зв’язку зі зміною клімату проблема зрошення буде лише загострюватися.

Однак, мабуть, всі вже знають, до чого приводе зрошення: декілька років земля буде давати щедрі врожаї, а потім поступово перетвориться у безплідні солончаки.

Причина – засолена вода.

Якщо раніше в річці бігла прісна дощова вода, то тепер людина перетворила її на каналізаційну трубу. Після поливу такою водою прісна вода випаровується, а всі «солі» (тобто весь бруд, що підприємства та населення скинули в річку) залишається на поверхні землі, вбиваючи в ній все живе.

Що ж робити?

Відповідь очевидна: раз без зрошення обійтися не можливо, то треба зробити все , щоб вода у річці була придатна для зрошення. Держава повинна дбати про те, щоб підприємства та населення ощадно використовували воду з річки та не забруднювали її. Без цього сталий розвиток держави не можливий.

Вода, звичайна питна та зрошувальна вода, стала ресурсом №1 на планеті.

На жаль, зараз держава піклується тільки про те, щоб якомога більше зерна продати. А про те, що буде з нашими чорноземами через рік, п’ять, десять – ніхто і не думає.

«Не наче люди подуріли».

Наприклад, в посушливій зоні України на кращих у світі чорноземах побудували Южноукраїнський енергокомплекс ( ЮУ ЕК). Хоча вже тоді було відомо, що річка вже зарегульована більше, ніж це дозволяє Водний Кодекс. Порушили Закон, побудували енергокомплекс. Забрали із Бугу рештки води для потреб ЮУ ЕК. Влітку річка нижче Олександрівського водосховища перетворюється у болото. А солена вода з лиману підіймається вверх по руслу річки.

Замість того, щоб оживити річку, поступово ліквідувавши дамби на руслових водосховищах Південного Бугу та малих річках і балках, влада дозволяє ЮУ АЕС порушувати Водний Кодекс - підвищити рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7м для того, щоб ще більше води відбирати з нашої річки.

А нам кажуть, що це потрібно для того, щоб забезпечити населення питною та зрошувальною водою.

А звідки вона візьметься, коли води в річці вже нема, а ЮУАЕС збирається відбирати ще більше?

Тепер поговоримо не про кількість, а про якість води.

Що ж за вода тече у р.П.Буг нижче Олександрівського водосховища?

Я не вірю аналізам продажних природоохоронних служб – вони кажуть, що все відповідає нормам. А ми, що живемо нижче ЮУ ЕК, бачимо, що річка є тяжко хворою.

Що стосується питної води з Бугу нижче Олександрівського водосховища, то про її якість дуже красномовно говорить історія з «Єланецьким водогіном». Він подавав воду в м.Вознесенськ та Вознесенський, Веселинівський, Братський, Єланецький та Новоодеський райони. Подавав до тих пір, поки був здатний очищувати річну воду. Коли ж якість води у Бугу погіршалась настільки, що вже ніякими реактивами очистити її стало не можливим, «Єланецький водогін» перестав працювати. Зараз від нього залишилися тільки руїни, труби поїхали до Туречини, а населення, що споживало його воду, залишилося без води.

Для потреб міста Южноукраїнська ( побудованного для обслуговування ЮУ АЕС) та для потреб самої АЕС беруть воду із Бугу вище по течії річки. Вода вже забруднена стоками зі всієї України, проте вона ще жива. Природний гідробіодинамічний фільтр чистить воду на бугських порогах від Мігеї до Южноукраїнська. І така ж очищена вода текла б і до Вознесенська, якби не ЮУ ЕК.

Підняли рівень Олександрівського водосховища – затопили частину порогів - природнього фільтру. Якість води погіршилась. Залишки поверхневого шару землі та рослинності на дні водосховища сприяють погіршенню води. Старожили кажуть, що раніше там не можна було надихатися свіжим духм’яним повітрям, а зараз там нічим дихати. З великої поверхні водосховища випаровується чиста вода, а солі залишаються.

Кожного дня вода закачується до верхньої водойми Ташлицької ГАЕС ( де знову ж таки чиста вода випаровується, а солі залишаються) , а потім скидається назад у Олександрівське водосховище. Зі дна річки підіймаються вікові накопичення мулу та бруду ( у тому числі і чорнобильські радіонукліди) і через турбіни Олександрівської ГЕС скидаються в наш Буг.

Але й це ще не саме погане.

Свій суттєвий вплив на кількість і якість нашої води робить сама ЮУ АЕС.

По-перше, випаровування. Атомна станція - це, в принципі, звичайний водяний котел, як у паровоза. Тільки у паровозі воду гріють дрова чи вугілля, а на АЕС- уран. Та й коефіцієнт корисної дії у них приблизно однаковий – близько 30%. Тобто, якщо атомна станція виробляє 1КВт електричної енергії, то 2КВт теплової енергії вона віддає воді ставка-охолоджуавча ( Ташлицьке водосховище). Один блок ЮУ АЕС виробляє 1млн. КВт електричної енергії. Для цього, образно кажучи, у Ташлицьке водосховище атомна станція цілодобово занурює 2 млн. штук кіловатних кип’ятильників. Якщо працюють три енергоблоки, то в Ташлицьке водосховище занурено 6млн. штук кип’ятильників. Тепер зрозуміло, чому взимку вода парує, коли їдеш по мосту на Южноукраїнськ.

А раз парує, то, значить, чиста вода випаровується, а всі забруднювачі (солі, що приплили зверху по річці та ті, що добавили місто Южноукраїнськ та проммайданчик ЮУ АЕС, разом зі станційними радіонуклідами) залишаються.

А щоб не забивалися їх трубки і вода в ставку не закипіла, аесівці скидають цю гарячу і засолену воду в Олександрівське водосховище (продувка), а собі закачують чисту і холодну воду вище по течії Бугу.

Гаряча вода сприяє розвитку синьо-зелених водоростей у Олександрівському водосховищу, а солі потрапляють до нашіх водогінів та на наші поля.

Що солі роблять з чорноземами та чому це НЕПРИПУСТИМО ми говорили раніше, а що вони роблять з нами – краще не говорити: це не тільки желчно-кам’яні захворювання тих, хто споживає бугську воду, але й радіонукліди, що потрапляють в наші організми з повітрям, водою та продуктами.

По-друге, радіація. Атомна станція – потужний генератор радіонуклідів. І навіть в безаварійному режимі частина їх потрапляє в навколишнє середовище.

https://news.pn/ru/public/129404

Аесівці кажуть, що викиди не перевищують допустимі. А життя та наука кажуть, що навіть малі дози радіації здатні суттєво впливати на здоров’я людини.

«Пожалуй, самым опасным на сегодняшний день радионуклидом для человека является тритий, радиоактивный изотоп водорода с периодом полураспада 12,3 года, который образуется в больших количествах при облучении обычной воды в реакторах и практически не поддается очистке и поступает в окружающую среду. Опасность его заключается, прежде всего, в том, что он легко мигрирует, включается в биологические цепочки. От него не избавиться при переработке РАО, например, он просто летит с паром при упаривании воды» (http://www.bellona.ru/articles_ru/articles_2013/plutonium-v-bolote ).

«Следует учитывать откровенное признание член-кора АН СССР В.Сидоренко (МСМ СССР), в том, что <за год работы реактора образуется трития активностью сотни и тысячи кюри (в зависимости от мощности и режима эксплуатации реактора). Как химический аналог водорода он не задерживается на очистных системах... и поступает в окружающую среду с дебалансными водами... Неудаляемость трития химическими средствами и большое время полураспада (12,26 года) приводят к тому, что любые меры удержания его в системах АЭС за счет сокращения количества дебалансных вод, увеличения емкостей для хранения сбросных вод первого контура и т.п., не могут дать практически никакого эффекта. Весь образовавшийся в 1-м контуре тритий будет сброшен за пределы станции> (Л3). Количество сбрасываемого трития в окружающую среду не поддаётся контролю.

Нарабатываемый в воде КМПЦ РУ РБМК-1000 тритий, в несколько меньшем количестве, также <покидает> АЭС, и, оказавшись в грунтовых водах, прудах-охладителях, по биологическим цепочкам поступает в организм детей и взрослых людей. Он опасен тем, что как водород, может оказаться также в клетках генных структур, однако, претерпев радиоактивный распад, превращается в гелий, разрушая клетку гена. Это воздействие на людей, даже не работающих на АЭС, представляет собой варварский опыт, скрытно и постоянно проводимый над нами без нашего согласия (нарушение положений п. 2 Ст. 21 и п. 3 Ст. 41 Конституции РФ).» https://news.pn/ru/public/129404

«При внутреннем облучении (при попадании трития внутрь организма человека с воздухом или водой), он может представлять серьезную угрозу для здоровья. Дело в том, что тритий, являясь изотопом водорода, химически ведет себя также как водород, и поэтому способен замещать его во всех соединениях с кислородом, серой, азотом, легко проникая в протоплазму любой клетки. В этом случае испускаемое тритием бета-излучение способно серьезно повредить генетический аппарат клеток.
Исследования, посвященные поведения трития в биологических объектах, свидетельствуют о его подчас тысячекратном накоплении в живых организмах и пищевых цепочках. Эти и некоторые другие специфические особенности позволяют отнести тритий к числу наиболее радиационно-опасных долгоживущих нуклидов, которые способны загрязнять биосферу не только в районе непосредственного размещения источника, но и в региональном и глобальном масштабе. Очевидно, что эти соображения и привели к включению трития в список контролируемых радиологических параметров в новой Директиве ЕС по качеству питьевой воды.»

В ЕС контролируют и тритий. А у нас, в основном, контролируют только цвет, вкус и запах.

« Не учитывать далее влияние антропогенного трития и его органических соединений, а особенно тритий содержащих прекурсоров ДНК – преступление. Хочу ещё раз подчеркнуть, что наибольшему влиянию подвержены именно жители, проживающие в системе водопользования водных источников, в которые производит сброс воды атомный объект.

« Но что особенно впечатляет, так это данные по уменьшению заболеваемостью раком и лейкемией, уменьшению детской смертности среди новорожденных, после закрытия или приостановления деятельности предприятий атомной промышленности.»

Углев Владимир. Доклад по теме: «Влияние трития и его органических соединений (ОСТ) на здоровье человека. Водоём – охладитель Балаковской АЭС»

Все, що говорилося вище стосується безаварійного режиму роботи атомної станції. А якщо нова ядерна катастрофа? Ймовірність досить велика, зважаючи на те, що на ЮУ АЕС продовжують експлуатувати реактори, що вже відпрацювали свій проектний ресурс та експериментують з американським паливом замість проектного.

«Приведенные данные по выбросам радионуклидов относятся только к штатному режиму работы АЭС и не учитывают выбросы активности в случае нарушения штатного режима работы. Самое же главное, что в проекте ЮУ ЭК нет прогноза запредельных проектных аварий АЭС (а события по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС показали, что это необходимо)». (Материалы экологической экспертизы 1989 года).

Катастрофа на АЕС Фукусіми показала, яку велику кількість радіоактивної води доводиться скидати у море. А куди буде скидати ЮУ АЕС? У нас моря нема. Зате поки що є Буг. Тому і Буга не буде, і на наших полях нічого не буде, та й нас тут не буде НАЗАВЖДИ. Нема нічого страшнішого , ніж «мирний» атом у руках ядерних неандертальців.

Можна зробити висновки:

1. Глобальна зміна клімату вже привела до зневоднення грунтів Миколаївської області. Вірогідність посушливого року становить 50%. Для гарантованого вирощування високих врожаїв необхідне зрошення.

2. Зрошення тією водою, що тече у Бугу нижче ЮУ ЕК приведе до засолення зрошувальних земель та накопичення радіонуклідів у продуктах.

3.Потрібна державна програма відродження річок України з поступовим демонтажем усіх руслових водосховищ та дамб на річках та балках. Накопичення води для зрошення потрібно проводити не в руслових водосховищах. Потрібний жорсткий контроль за забрудненням річок.

4. Не будувати Ташлицьку ГАЕС. Не підвищувати рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Енергоблоки ЮУ АЕС необхідно виводити із експлуатації в міру вичерпання проектного ресурсу їх експлуатації, а нових не будувати. Енергетична стратегія держави повинна включати зменшення енергоємності виробництва, збільшення енергоефективності обладнання та перехід на дружні для природи джерела енергії.

Якщо ми сьогодні не вирішимо ці проблеми, то завтра може й не бути.