29 серпня – Всеукраїнська жалоба за Небесною тисячею Іловайська

18 серпня 2014 року добровольчі батальйони з боями увійшли в Іловайськ. Це були бойові підрозділи, сформовані з учасників і Самооборони Майдану: «Донбас», «Дніпро-1», чеченський імені Джохара Дудаєва, «Шахтар», білоруський «Атрад Пагоня», Правий сектор, «Азов», «Миротворець», «Херсон», «Кривбас», підрозділи особливого призначення МВС Івано-Франківська і волинський «Світязь» та інші.

Я особисто була свідком формування цих батальйонів. 9 серпня 2014 року в суботу в Києві в готелі «Козацький» навпроти Майдану Незалежності відбувався черговий загальний збір ОУН. Серед делегатів був і майданівець з смт Братського Миколаївської області Олександр Грушевський. Він тоді прямо зі з’їзду в складі батальйону «Шахтар» відправився в АТО. В пам’яті залишилось назавжди, як ми сидимо поруч в конференц-залі, і він показує мені свій мобілізаційний лист – звичайний папірець, половинка формату А4, і там написано: Олександр Грушевський, мобілізований з 11 серпня 2014 року в батальйон «Шахтар», тоді я востаннє бачила Грушевського нормальною, спокійною, інтелігентною людиною, славного мого друга, побратима, патріота, українського націоналіста, більше нормальним я вже ніколи його не бачила. Так, він вижив в Іловайську, бо не пішов тим «зеленим коридором», який тоді узгодили наші сепарські генерали з російськими окупантами. Він з Іловайська виповз на пузі сам, без всяких коридорів, городами і лісопосадками. Трохи очухався дома та і пішов знову в АТО, і досі воює, але це вже не той Грушевський, це зовсім інша людина, це хитрий обережний звір, це машина, створена для знищення сепарів і кацапів. Безперечно, що знищення Іловайської тисячі було вигідно нашим генералам, бо ця влада і ці генерали боялись і бояться добровольчих батальйонів більше, ніж російських окупантів. В серпні 2014-го не мобілізовували всіх бажаючих, не давали зброї, не знищували техніку окупанта з повітря, не використовували авіацію. Танки і БТРи гнили на складах, а «Донбас» в Іловайську з голими руками без патронів, без їжі і води, і Лисенко бреше день за днем, що допомога прийшла, а вона так і не прийшла.

24 серпня 2014 року в День Незалежності регулярні російські війська перетнули кордон з Україною і до 28 серпня вже повністю оточили Іловайськ. Безперервний артилерійський вогонь, велика кількість важкопоранених без можливості евакуації та порятунку – починається пекло Іловайська, страшний сон 28-29 серпня 2014 року, «зелений коридор» і знаменитий розстріл Небесної тисячі: 600 – офіційно підтверджених плюс стільки же неофіційних, плюс 500 контужених, поранених та скалічених, і більше 200 найбільших «везунчиків», що потрапили в полон – ось хто позаздрив мертвим, бо що творили бойовики з нашими хлопцями в полоні, папір не витримає.

Минуло рівно 2 роки – жоден з командувачів не покараний за злочинні накази, бездіяльність і саботаж, за сприяння знищенню Небесної тисячі. 29 серпня не оголошено днем Всеукраїнської Жалоби. «Азов» терміново виводять з-під Маріуполя, готують до здачі?