Рік тому загинув миколаївський Герой України майор Бохонок – він до останнього хвилювався про долю своїх побратимів

Майор Віталій Бохонок захищав Україну від російської агресії з 2014 року. Спочатку у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, а під час повномасштабного вторгнення у 2022 році перейшов до 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. Під час виконання бойового завдання він отримав поранення і помер у лікарні.

Про це пише Суспільне.

Спогадами про чоловіка поділилася дружина Лариса Бохонок. У 2014 році після окупації Криму Віталій Бохонок пішов до військкомату добровольцем. На той момент він працював у школі вчителем фізичного виховання та викладав “Захист Вітчизни”. Будував плани на майбутнє і паралельно закінчував військову кафедру.

В травні 2014 у складі 79-ї бригади Віталій вирушив на Донеччину. За словами Лариси, там чоловік потрапив в оточення, але йому з побратимами вдалося вийти. В січні 2015 Лариса ненадовго втратила зв’язок із коханим.

- Перше, що він мені сказав: “Моя мрія збулась”. Я така: “Яка мрія?”. “Я потрапив в Донецький аеропорт”, - пригадує дружина Віталія.

Тоді Віталій отримав своє перше поранення, але водночас почалося його кар'єрне зростання, військовослужбовець отримав нагороди.

- Командира його батальйону, кращого товариша перевели в іншу бригаду, де він пішов заступником командира бригади. І Віталію довелося виконувати обов'язки тимчасово, - каже Лариса.

Після початку повномасштабного вторгнення Віталія призначили командиром другого парашутно-десантного батальйону вже 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. За словами дружини, влітку він відбивав атаки росіян поблизу Лисичанська та Вовчоярівки Луганської області. А 25 липня 2022 року під час виконання бойового завдання отримав поранення.

- Його евакуювали в Дніпро. Поранення було дуже важке, плюс контузія. Але він був при тямі. Він називав позивні своїх хлопців. Йому було цікаво, чи вони всі живі. На жаль, на місці одразу загинув парамедик, - розповідає Лариса.

Віталій Бохонок помер у госпіталі 29 липня 2022 року. Йому присвоїли звання Героя України посмертно. Лариса каже, чоловік був опорою та наставником, жити далі їй допомагають рідні та близькі. Сподівається, що про подвиг її чоловіка не забудуть.