До річниці загибелі Максима Чайки

16.04.2015 21:24

Навіть не з захоплення ОДА, не з ДНР і ЛНР, навіть не з убивства свободівця Дмитра Чернявського у ще українському Донецьку. Російська окупація почалась з бездіяльності і зради правоохоронних органів 17 квітня 2009 року, коли тітушки-марківці в Одесі зарізали молодого патріота Максима Чайку. Він був простим одеським хлопцем, який налаштовував своїх друзів, знайомих на Українську Ідею. Його смерть остаточно зробила їх українськими націоналістами і дала мужність серцю. І коли через 5 років 2 травня 2014-го бандюки-українофоби знову вбили молодого хлопця-патріота під час проукраїнської ходи, духовні брати Максима Чайки вже не проковтнули це, як тоді. Агресивне бандитське українофобство вилізло боком вбивцям-сепаратистам, і вони здохли від того ж меча, з яким прийшли. Тобто, хто прийде до нас з мечем – від меча і здохне! А прийде в Миколаїв – здохне і в Миколаєві!

Вбивцю Максима Чайки, як і Дмитра Чернявського, як і вбивць Небесної Сотні і сотень тисяч скалічених тітушками Калашникова, досі не знайшли і не покарали. МВС гальмує справу розстрілу Небесної Сотні і не допитує беркутівців, хоча за даними міжнародних слідчих органів більшість вбивств на Майдані здійснили саме беркутівці. Зате саме зараз, напередодні післявеликодневого наступу Путіна, проводять місячник роззброєння українців, мабуть вже всіх сепарів роззброїли. Не приймають на баланс афганську тисячу, відводять від лінії фронту в тил бойові майданівські батальйони. В Україні досі посольство РФ (уявляю в 41-му в Москві посольство Гітлера!), досі в Києві і по всій Україні російські банки, російський бізнес, російські автозаправки. Чому досі заслуженим пенсіонерам Януковичу, Пшонці, Азарову з Пенсійного фонду щомісячно нараховується 25 тисяч пенсії?

28 березня в Миколаєві при мовчазному одобрямс СБУ та правоохоронних органів біля пам’ятника Ольшанцям відбувся сепарський шабаш: сепари з георгіївськими стрічками плювали на представників української влади, свистіли воїнам АТО, площа поваленого Леніна майоріла червоними прапорами. Силові структури жалілись, що вони безсилі проти червоних прапорів, бо нема проти них закону. 9 квітня Верховна Рада такий закон прийняла. Цікаво, що тепер миколаївські силовики придумають для пояснення своєї бездіяльності, коли 9 травня сепари з червоними прапорами полізуть на штурм хунти в Миколаївській ОДА?

Феномен Одеси, як і феномен Миколаєва і України – в нескореності і здатності до стихійного опору. Навіть коли влада і менти кидають свої щити під ноги окупанту – Українська Нація не здається і чинить опір. Не віддали Одесу, не віддамо Миколаїв, не віддамо Україну! І кожен українець, який вже зараз збирається в АТО, клянеться Декалогом Українського Націоналіста: Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш нікому плямити Слави, Честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів. Помстиш за смерть Великих Лицарів. Помсти!