Безіменні, але щасливі: володарі пенсій народного депутата

Як відомо, депутати Верховної Рады, скликання яких вже закінчився, і які вийшли на пенсію, отримують «приємне» винагорода за свою працю народного обранця. Поки мільйони людей похилого віку в Україні рахують копійки, отримуючи мінімальну пенсію в тисячу гривен, люди похилого віку - депутати «живуть з шиком» на суму в 15 разів більше. Уся ця справа була придумана ще в 1992 році і регулюється частиною 12 статей 20 Закону України «Про статус народного депутата України».

Так, за станом на 1 січня 2014 року на обліку в органах Пенсійного фонду України знаходилися трохи немало 1 тисяча 31 колишній народний депутат, яким кожен місяць виплачують багатотисячну пенсію. Через 11 місяців, 1 грудня 2014 року до цього числа додалися ще 44 людини–очевидно «новобранці» з того, що закінчився в листопаді 7 скликання Верховної Рады України.

За даними ПФУ на початок 2014 року середній розмір пенсії колишнього народного депутата складав 15 тисяч 303 гривни. Під кінець же 2014 року ця сума зменшилася усього лише на одну тисячу: тепер колишні обранці отримують кожен місяць приблизно 14 тисяч 200 гривен пенсії. Тобто в місяць на зміст безбідного життя депутатів - пенсіонерів держава витрачає 15 мільйонів 258 тисяч гривен, в рік–183 мільйона 102 тисячі гривен. При цьому 82% від цієї річної суми лягає на плечі не Пенсійного фонду, а на плечі платників податків :у 2014 році на виплату пенсій народних депутатів з Державного бюджету Пенсійному фонду України була виділена дотація у розмірі 150 мільйонів 295 тисяч гривен.

Я думаю, цілком буде заслужено сказати, що люди, більшість з яких або просто протирали штани в сесійному залі українського парламенту 23 роки, або навпаки з шкіри геть лізли, щоб встигнути за 5 років наповнити свої закордонні рахунки, внаслідок чого маємо ту країну, яку маємо, м'яко кажучи, не заслуговують такої винагороди від громадян.Ну ось приміром, за що платити 15 тисяч в місяць колишньому миколаївському нардепові від Компартії Миколі Дзарданову, який за 2 роки перебування в Раде про (пив) пустив більшість сесійних засідань і у якого на рахунку так і не залишився жодного ухваленого Радой закону?

До речі, керівництво Пенсійного фонду України виявилося дуже дбайливим по відношенню до колишніх депутатів, і відмовилося надати мені прізвища екс - обранців, яких ми балуємо зі своїх податків безтурботною старістю, залишивши для нас тисячну армію бюджетних п'явок безіменної.

«Інформація про призначення пенсії конкретній людині і її розмір являється конфеденциальной, тому відповідно до статті 32 Конституції України і статей 6 і 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вона не може бути повідомлена стороннім особам» , - завірив мене директор Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України пан Машкин.

Зрозуміли? Ми з вами, з чиїх податків щороку 150 мільйонів гривен з Державного бюджету йде колишнім народним депутатам–це сторонні люди. Це при чинній нормі Закону України «Про доступ до публічної інформації» про те, що інформація, пов'язана з витрачанням бюджетних коштів не може бути обмежена в доступі.Нагадаю, що згідно частини 5 статей 6 цього Закону не може бути обмежений доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, у тому числі прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, що отримали ці кошти або майно.

Але, закони - те хороші, тільки ось виконуються по настрою. А менше знає народ–міцніше сплять чиновники. Проте, хоч і без осіб, але ми тепер знаємо, де ще можна заощадити чималі гроші для гострих потреб сьогоднішнього дня - країна - те в глибокій кризі, не до шику. Але чи вирішаться нинішні депутати Верховної Рады України внести поправки в статтю 20 Закону України «Про статус народного депутата» , відмінивши такі «приємні» пенсії для своїх попередників і показавши їм хоч на старості років, як живуть звичайні українці? Їх те теж попереду чекає пенсія…