Будуйся, стадо.

Ти нікчемність і худоба, твоє місце в стійлі. Ти як слухняна худобина підеш рівним кроком в стаді і проголосуєш так, як треба мені. Я навіть не даватиму тобі гречку, як це було прийнято у вас–у бидла раніше. Я взагалі не приїду бруднити свої туфлі об ковбані у твоєму брудному дворі. Хто ти такий, щоб я спускався з небес в твоє болото? Мені не цікаве твоє рідне місто загниваючих кораблів, про яке я не знаю зовсім нічого. Мені не цікавий ні ти, ні твоя бабуся з поточним дахом в хрущовці, що руйнується, ні твої нащадки, що грають на розвалинах серед зграй бродячих собак.

Твоє місто–усього лише мої двері у Верховну Раду до безбідної і бесзаботной життя і нічого більшого.Я правильно все розрахував–скільки треба грошей, з ким і проти кого дружити, я вирішив все на вищому рівні. Я вирішив все так, що ти сам за мене проголосуєш. Навіть не запам'ятавши ні мого прізвища, ні мого обличчя (хоча ти повинен бачити їх скрізь і я про це вже потурбувався).

Ти тупа нікчемність, яку легко збити з пантелику. Ти нервуєш, плутаєшся у виборчому бюлетені, віриш рекламі і придуманим моїми технологами новинам, які не мають з реальністю абсолютно нічого спільного... А ось заплутавшись, ти все одно скажеш–та плювати, все одно мій голос нічого не міняє. І ви усі, у викупленому мною за гроші стаді, так говорите. Тому я вибрав потрібну партію, масовий психоз–ти віриш в царя і тому лизоблюдствуешь його придворним. Цар батюшка для тебе все–ти непоправна жертва стадного інстинкту. Який би не прийшов цар, ти завжди проголосуєш за його свиту. Навіть якщо сам цар її не знає.А то як би що не вийшло…Тому я все правильно розрахував. Я не зглянуся до тебе ні до виборів, ні вже точно–після них.

Я отримаю потрібну владу і забуду про твоє існування ще на п'ять років. А потім телефонним дзвінком такого ж бидла з колл - центру, як і ти, фотографією з биг - борду і з телереклами я дам тобі знать, коли ти знову мені знадобишся.

P.S. Навіяно даним персонажем :

Ідею сперла звідси.