Розлучення Коломойського і Корбана?

03.11.2015 13:01

Ігор Коломойський не готовий загинути під руїнами політичного проекту Геннадія Корбана. Питання навіть не в стриманому коментарі олігарха, який звів усі неприємності до нервової реакції влади на "успіх" партії "Кріп" на виборах. Справа придбала такий оборот, що сьогодні серед членів дніпропетровського клану кожен сам за себе.

За моєю інформацією, по - сьогоденню близькі до олігарха люди поїхали з України. Наприклад, колишній зам губернатораСвятослав Олейникотримав сигнал напередодні "шухера" і перебрався вСловаччину.Олейник зав'язаний особисто на Коломойського, він був його адвокатом у справі по замаху на адвоката Карпенко, "вирішувало питання" по безмежному закриттю уголовки в судах і організував прикриття для слідчого, що підіграв олігархові.

Тепер Олейник знаходиться ближче доОлександру Лазорко, колишньому керівникові "Укртранснафты", який теж втік у Братиславу. Лазорко особисто зав'язаний на Коломойського, керував компанією в інтересах олігарха, викачував технічну нафту, платив йому за "складування" сировини державні гроші, а в останній день роботи на посту поклав увесь залишок на депозити в "Приватбанку".

Ще раніше, ніж Олейник і Лазорко, за рубіж перебрався корпоративний юрист КоломойськогоТимур Новіков. Тоді чому Коломойський не попередив Корбана–чи не наказав йому залишити країну?

Коломойський ніколи не розглядав Корбана як свого "в дошку".Для нього він бувсубпідрядником, який завжди мав свій інтерес–і ще намагався на цьому запрацювати, якщо не гроші, то політичні бали.

Природу стосунків Коломойського і Корбана описує одна історія. Довгий час нинішній депутат від "Опозиційного блоку" Вадим Новинский був партнером Коломойського наПівденному гірничо - збагачувальному комбінаті. У Коломойського цей актив опинився завдяки Корбану і компанії "Славутич - Капітал"–вони відібрали ЮГОК у Юлії Тимошенко на рубежі 1990 - ых і 2000 - ых років, коли почали рвати залишки імперії Лазаренко - Тимошенко.

Оскільки Корбан провернув операцію по відбиранню активу у Тимошенко і брав участь в оформленні власності, то у нього і було доручення від Коломойського на представлення його інтересів. Новинский довгий час не міг провести збори акціонерів Південного Гока, оскільки Корбан не приходив і зривав кворум.Але одного разу сталося інакше. Новинский подзвонив Корбану і сказав: "Гена, я в місті, під'їдь в таке - те місце, хочу поговорити". Корбан приїхав, заходить до кімнати, там які - те люди, Новинский простягає йому руку і говорить: "Збори акціонерів оголошую відкритим". Корбан говорить: "Як? Що"? А Новинский відповідає: "Пізно, Гена, ти прийшов, збори відкриті, все знято на відео". І збори тоді провели, а потрібне Новинскому рішення прийняли.

Так от, є думка, що ця сцена–легенда для того, щоб обілити Корбана перед Коломойським, а насправді Корбан був в змові з Новинским. "Йому зробили пропозицію, від якої неможливо відмовитися, і за формою, і за змістом"–говорять джерела. Повірив Коломойський в цю історію або ні–краще запитати у олігарха. Але одного разу поблизу Корбана вибухнула бомба. Обізнані люди назвали це "привіт від Нарика".Корбан відтоді він їздить тільки на броньованих автомобілях, а за його безпеку відповідає досить відомий в кримінальних кругахМихайло Кошляк(оформлений помічником депутата Бориса Філатова затриманий за підозрою у вбивстві).

Крім того, Корбан був причетний до спроб зміни власності на Маріупольському меткомбінаті імені Ілліча, який у результаті потім забрали Ахметов і Новинский. Тобто Корбан в класифікації Коломойського був працюючим з різними олігархами рейдером, який знаходиться сам у себе на розумі. За послуги, зроблені Коломойському, йому було дозволено розвивати свої теми під прикриттям усієї "групи". Тому, поки вони були при владі, Коломойський і Корбан жили якщо не душа в душу, то мирно. Але коли запахло гасом, Коломойський "злив" Корбана, як раніше "злив" Шустера, торгуючись з владою.І так само, як коли - те співробітник юридичного департаменту ЕЭСУ Борис Філатов "злив" Юлію Тимошенко, коли Південний ГОК переходив до Корбану і Коломойського.

Будучи губернатором, Коломойський не керував областю, а проводив велику частину часу в Женеві, Києві і Лондоні. Він пустив багато що на самоплив, і зараз хоче піти від відповідальності і не відповідати за самодіяльність членів команди, пов'язану із захопленням заручників або вбивствами СБУшников.

До речі, про "сливи". Можливо, ви не звернули увагу, але усі заходи по Корбану проходили без залучення міліції, а МВС порушуючи принцип перебування під слідством було відсторонене від кримінальної справи. Причина полягає влояльності Авакова до Коломойського. Не соромлячись, міністр внутрішніх справ навіть відмовився передавати документи в Інтерпол для оголошення Лазорко в міжнародний розшук.З більш ніж абсурдної причини–мовляв, адвокати утікача рахують справу проти нього... політичним переслідуванням. Тому, вважає Аваков, СБУ і прокуратура повинні довести зворотне. По такій логіці, і Януковича потрібно Авакову знімати з розшуку, адже він теж називає все репресіями!

Ну і наостанок–про те, до чого доводять політичні договорняки. Головним адвокатом Геннадія Корбана в кримінальній справі є юристАндрій Богданз компанії "Пукшин і партнери". Так от, Богдан зараз перший в черзі на входження в Раду... за списком БПП.

Вони формували у вересні 2014, коли з Коломойським був ще світ. В якості гарантії Богдана як радника губернатора Дніпропетровської області включили в список БПП під номером 74. Через рік все помінялося. Говорять, Богдану зараз пропонують великі гроші, щоб він відмовився від мандату, але той не погоджується.

Тепер, коли адвокат Корбана стоїть у порогу входження до парламенту, навряд чи кого - те з облікової частини фракції БПП призначать у виконавчу владу. Тому що тоді фігурант складе мандат, і зайде Андрій Богдан. Цей факт засмучує багатьох в парламентській фракції БПП, які хотіли б піти в уряд, включаючи першого заступника глави Ігорем Кононенко. Але поробити з цим нічого не можна–а найобразливіше тим кандидатам, які знаходяться в списку позаду Андрія Богдана. Їх проходження до парламенту стало заручником великої політичної гри.

Сергій Лещенко Українська правда