Операція "Акредитація"

14 січня, в обласному управлінні внутрішніх справ відбулося засідання так званої "Інформаційної ради при УМВС в Миколаївській області". Збори вийшли представницькими: були редактори або заступники редакторів майже усіх миколаївських газет, телі - і радіоканалів, інтернет - видань, прийшли багато журналістів. У президії сиділи голова цієї самої "поради" Микола Машкин, його заступник Ігор Пронин, представники прес - служб усіх силових структур області : УМВС - Інна Демьяненко, МНС - Світлана Водолагу, Прокуратури - Наталія Абрамова, СБУ - Андрій Середич. Тема - обговорення "Правил акредитації журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при УМВС України в Миколаївській області". Саме так - довго і квітчасто - називався запропонований для обговорення документ.

Микола Машкин

Укладачі "Правил..." керувалися, на перший погляд, самими кращими спонуканнями: "сприяння роботі журналістів і технічних працівників ЗМІ по освітленню діяльності органів внутрішніх справ Миколаївської області і допомоги журналістам і технічним працівникам ЗМІ у виконанні ними своїх службових обов'язків". На цьому, власне, благі наміри і закінчуються. У усьому іншому "Правила.". є типовим зразком бюрократичної творчості, в основі якого лежить невикорінне бажання чиновників тримати на короткому поводку усі і усі, "тягнути і не пущать", за влучним виразом письменника Гліба Успенського. Для того, щоб акредитуватися, виданням пропонується подати про себе купу довідок, анкет, посвідчень, лицензиий і інших папірців. Об'єм інформації, яку вимагають надати, більше нагадує досьє спецслужб : починаючи від копії реєстраційного свідоцтва і закінчуючи мало не розміром черевик головного редактора.Права акредитованих журналістів уміщалися в десяток рядків, зате підстави, по яких акредитація може бути анулювана, займають півтори сторінки. Схоже марення під назвою "Правила поведінки журналіста на сесії міської ради" коли - те спробував протягнути Дима Ніконов, але навіть миколаївські депутати, яких важко запідозрити в симпатіях до журналістів, підняли тоді пропозиції полум'яного витренковца на сміх.

Президія

Цього разу в авторстві "Правил.". зізнався Голова Інформаційної ради, він же головний редактор газети "Ридне Прибужжя" Микола Машкин. Про що, потрібно думати, дуже скоро пошкодував, оскільки увесь свій гнів із приводу "держимордовского" документу присутні виплеснули саме на його голову.

Віталій Мехеда

Першим пішов в атаку директор телекомпанії НИС - ТБ Віталій Мехеда.Охрестивши надані журналістам "правила акредитації" повною нісенітницею, він поставив Машкину питання в лоб: "А якщо ми не акредитуватимемося? Що буде"?

Віталій Мехеда, на другому плані, перед "атакою"

"Власне кажучи, ніякої трагедії не станеться. Просто буде низка заходів, на які ви захочете потрапити і не зможете. Наприклад, ДТП.". - наведений Машкиным приклад виявився явно невдалим, і лише підлив олії у вогонь дискусії, що розгорається, викликавши шквал додаткової критики, а заразом - низка запитань.

Зліва направо: Ігор Пронин, Андрій Середич, Наталія Абрамова

Андрій Сенченко :"Треба читати закони і накази міністра МВС"!

"На якій підставі, за чиєю ініціативою і коли був створений Информсовет, і на якій підставі цей Информсовет вирішив проводити акредитацію журналістів? Якщо ви читали законодавчі акти, то акредитацію проводить той орган, який має на це право. Приміром, якщо це УВС, - то це прес - служба УВС. Далі. Є відповідні накази по міністерству, в яких сказано, що міністр внутрішніх справ хоче бачити взаємодію співробітників міліції і ЗМІ. Досить було б довести ці накази не для "галочки", а для того, щоб вони виконувалися. І усі питання за цими "правилами акредитації" відразу б відпали"! - забивав цвяхи в труну "Правил.". редактор сайту "Злочинності.НЕМАЄ" Андрій Сенченко.

Інна Демьяненко

Невдалий голова Інформаційної ради сидів як на голках, ледве устигаючи ухилятися від тих, що летять в його сторону "словесних геп". Він, звичайно, намагався виправдовуватися: мовляв, питання про акредитацію підняли самі журналісти, на попередніх засіданнях інформаційної ради, у зв'язку з обговоренням проблеми взаємодії органів внутрішніх справ і засобів масової інформації. Потому і було прийнято таке рішення - розробити "Правила.". і обговорити їх з представниками ЗМІ. Втім, хто саме кинув клич створювати драконівські правила акредитації, Микола Машкин забув, що і не дивно. Говорити, що журналіст, добровільно, за власною ініціативою, вимагає ввести акредитацію там, де її немає, рівносильно твердженню того, що собака добровільно просить посадити себе на ланцюг.Віталій Мехеда резонно заперечив, що не треба було нічого придумувати, оскільки журналісти у своїй роботі і так керуються чинними законами, а надані їм "правила" швидше нагадують інструмент, за допомогою якого зацікавлені особи зможуть впливати на неугодних представників ЗМІ.

Світлана Водолагу

У ще гостріше русло дискусію перевела головний редактор тижневика "Миколаївський бізнес" Тетяна Фабрикова, яка немов танком проїхала по "голові інформаційної ради" :"А як взагалі ви очолили цей Информсовет? Думаю, це питання поставив не один журналіст"!

Тетяна Фабрикова(у центрі на задньому плані) "проїхала танком" по Машкину

Значущо киваючи куди - те вгору, Машкин спробував пояснити, що його призначили, і не аби хто, а "великі люди", але це викликало ще більше обурення Тетяни Фабриковой : "Так вас не обирали?!!! Призначили?!!!!"! Головред "Ридного Прибужжя" вимушений був стерпіти і це, а потім спробував перейти в настання:

"Тут існує ряд проблем. Одна з них - наслідки вашої роботи. (Машкин навіть не помітив, що сказавши "ВАШІЙ", замість "НАШОЇ роботи" він немов відгородив себе від усього журналістського співтовариства. - прим. авт.) Є ряд ЗМІ, у тому числі і електронні, в результаті дій яких постраждала кар'єра, чесне ім'я і багато що інше працівників органів внутрішніх справ... У течії більше 20 років засобу масової інформації використовуються для цькування працівників правоохоронних органів, і від цього страждають і посади, і багато що інше... Ряд посадовців просто боїться з вами стикатися"!

Ігор Пронин

Слова про тих, що пройшли вогонь і воду закоренілих міліційних полковниках, які, виявляється, бояться журналістів, викликало в залі дружний регіт і дещо розрядило обстановку. Що навіть сидять в президії не змогли утриматися від посмішок.

Гліб Головченко в роздумах...

Віталій Іванов теж...

Справедливості ради, потрібно відмітити, що окремі редактори, хоча і обережно, підтримали ідею акредитації.Редактор телеканалу "Сатурн" Андрій Недо виступив за акредитацію, хоча і він погодився, що винесене на обговорення "Положення.". нікуди не годиться. На користь акредитації висловилася і керівник прес - служби обласної прокуратури Наталія Абрамова. Але в цілому, прибічники акредитації були в явній меншості.

Редактор "Нової миколаївської газети" Юрій Ицковский у результаті дипломатично запропонував визначитися: які пункти наданих до обговорення "Правил" влаштовують журналістів, а які немає.

Юрій Ицковский : "До зустрічі"!

Заступник керівника ОГТРК Олександр Топчій

Підвів підсумок дискусії шеф - редактор сайту "Новини - N" Анатолій Онофрийчук. Він нагадав присутнім, що дуже часто акредитацію використовують як "дубину проти неугодних журналістів".Добре про нас пишеш - акредитуємо, напишеш погано - позбавимо акредитації. У введенні самого інституту акредитації при УМВС, якого, раніше ніколи не було, Онофрийчук побачив не що інше, як спробу "накинути вузду" на занадто завзятих журналістів, що не бажають "ставати в стійло". Що ж до самої "Інформаційної ради", то її Анатолій Миколайович назвав "безглуздою, пустопорожньою говорильнею" і висловив великі сумніви в доцільності його існування.

Анатолій Онофрийчук

Тетяна Фабрикова підтримала виступ шеф - редактора "Новин - N" і запропонувала поставити на голосування питання про доцільність створення при УВС інституту акредитації. Але, бачачи баланс, що складається явно не в його користь, Микола Машкин питання голосування, що називається, "замилило" і запропонувало засідання закінчити просто так. На тому і розішлися.

Що ж криється за безневинною, на перший погляд, спробою ввести інститут акредитації при УМВС? Дійсне бажання допомогти журналістам в їх роботі? Или це перші ознаки глобального наступу на свободу слова, про яке сьогодні так багато говорять? І чи не наслідуватимуть приклад своїх міліційних колег спочатку усі силові відомства, а потім, і взагалі хто завгодно? І тоді журналістам придеться акредитуватися при державних установах, політичних партіях, громадських організаціях, заводах, школах, Внз, лікарнях, дитячих будинках, ринках, різних ТОВ, АТ і ЗАТ - та хіба мало про що ще доводиться писати? А для того, щоб тягати за собою безліч акредитаційних карток, доведеться заводити спеціальний портфель, який так і називатиметься, - акредитаційний.

Найближче майбутнє покаже, наскільки обгрунтовані ці побоювання.

Наталія Барбарош