Схоже враження на мене справила сесія міської ради 3 липня, на якій не обрали секретарем міськради Женжеруху. Виявляється, наші міські депутати можуть мати свою думку! Вони можуть не погоджуватися з пропозицією начальства! У міській раді оселилася інтрига, пані, яку довгі роки туди на поріг не пускали.
Правда, зовсім ще нещодавно, нічого подібного і близько не було. Був суворий і страшний дядько Коля з батогом і пряником в руках(переважно з батогом) а над ним і зовсім великий і жахливий дядько Вітя. І досить було легкого клацання батога, щоб все ті, хто сьогодні пустує на лужку демократії, швидко і з готовністю вставали в стійло. І слухняно голосували за все.І за Гранатурова в якості секретаря міськради, і за засудження Майдану…
Це зараз–цуценята вирвалися на свободу. Метушня, гавкіт, перекидання, вуха, лапи, хвости упереміш. Тільки скільки в цій метушні бажання зробити краще для міської общини в цілому або задовольнити свої які - те вузькогрупові інтереси?