У будь-яких грошей два призначення:
- бути одиницею рахунку цінностей;
-обертати одно благо на інше.
Поклавши на гроші роботи "рахунок" і "звернення" люди вирішили, що усі процеси переміщення цінностей набули надійності. На самій же справі це була усього лише ілюзія.
Надійність об'єкту (у сьогоденні грошей)–ця відсутність непередбачених і неприпустимих змін при експлуатації і зберіганні.
Але будь-яким грошам властивий неусувний грішок: "зменшення вартості в часі". Потому ні "рахунок", ні "звернення" цінностей і благ за допомогою грошей надійності не набули.
І якщо який - або банк (установа, що витягає доходи з грошей в процедурах "рахунки" і "звернення") прагнути виставити напоказ свою надійність, то це завжди "лукавство", прикрите недомовками.
Ще нікому ніде і ніколи не сталося бути надійним, будучи заповненим ненадійним.
Звичайно, з таким вердиктом банкіри не погодяться. Приведуть приклади їх надійності, а ненадійність основного їх товару–грошей–затушують. Упор робитиметься на інший товар банкірів–послуги, які нібито без "грішка".
Переконатися в тому, що усього лише прийом в послугах фінансистів для покупця нескладно.
Так, будь-які послуги банку, для прикладу "Фінанси і Кредит", скріплюються договорами.
Договір–угода двох або більше за осіб про встановлення, зміну або припинення громадянських прав і обов'язків» При договорі від кожної сторони, як правило, потрібно зустрічне задоволення. Використовується в трьох значеннях: договір як правовідношення; як юридичний факт, що породжує зобов'язання; як документ, фіксувальний факт виникнення зобов'язань по волі його учасників.
У будь-якій країні світу і банки і громадяни, що зробили висновок між собою який, - або договір, в розділах "зобов'язання" і "відповідальність" спираються на закони, між якими існує певний порядок.
У Україні порядок актів цивільного законодавства має вигляд: 1–Конституція України; 2–Цивільний кодекс України; 3–Закони, прийняті відповідно до Конституції і Цивільного кодексу; 4–Акти Президента України; 5–Постанови Кабінету Міністрів;6–акти інших органів державної влади. Всюди найсильнішим законом вважається Конституція країни, а найбільш слабкими–акти державних відомств і установ (наприклад, постанови Національного банку країни).
Нині гривна, що травичка в степу: вітрами всякими що нахиляє і на іноземні гроші опираемая. У такі скрутні часи багато лукавств банків проявляються і стають видимими навіть оком неозброєним.
Так, будь-який громадянин України, продавши свої гроші у банк для зростання, вважає що Конституція України (нормативний акт вищої сили) гарантує виконання його прав "володіти", "користуватися" і "розпоряджатися" приватною власністю в Україні–у сьогоденні своїми грошима.
Проте в реальності все інакше.Наприклад, для банку "Фінанси і Кредит" постанови Національного Банку України виявляються значимішими, ніж Конституція України і Цивільний кодекс України. Права, гарантовані українцям Конституцією країни "Фінанси і Кредит" вважає вторинними, незважаючи на їх силу перед всім іншим.
Різне розуміння банком і його клієнтами розділів "обов'язки" і "відповідальність" у укладених договорах перетворює надійність цієї установи в міф.
Відмінності в тлумаченні одного і того ж –нерідка причина конфліктів, що відмітає всякі домисли о надійності. Прикладом тому приведений у буддійській притчі "Кожен нехай оберігає себе".
"Коли - те давным - давно жив акробат, який працював на бамбуковій жердині.
Одного разу встановивши жердину, він звернувся до своєї учениці:
–Підійди видерися по жердині і стань мені на плечі.
–Так, учитель–відповіла вона і зробила так, як він велів.
І акробат сказав:
– Тепер, дорога, оберігай гарненько мене, а я оберігатиму тебе. Так оберігаючи один одного, ми показуватимемо своє уміння, зароблятимемо собі на життя і безпечно сходити з бамбукової жердини.
– Не так, учитель, відповіла учениця. Ви оберігатимете себе, і я оберігатиму себе. Так, захищаючи кожного самого себе, ми показуватимемо уміння, зароблятимемо на життя і безпечно сходити з бамбукової жердини.
" Спільні справи без взаємності не ладнаються"–така була відповідь акробата"
Часом, що спостерігав багато віків за поведінкою людей, встановлене немало всякого, в числі якого і закон "договори".
"Люди, здатні прощати багато що. Але невірність узятим зобов'язанням, не прощають нікому ні за яких обставин. Вони завжди намагаються зробити хід у відповідь і надати слово стрілі справедливості"
(П.С. Таранів, російський філософ).
Коли в країні банк (гроші, що купив або продав) тлумачить закони абсолютно інакше, ніж будь-який її громадянин, то він – банк "Фінанси і Кредит"–НЕНАДІЙНИЙ.
Безумовно, банк "Фінанси і Кредит" з таким вердиктом навряд чи погодиться, адже він бачить себе "Львом"–царем звірів, а клієнта–"котеням".