"Преса не пройде" або Історія про прокурорський страх "князя" Комашко

У Миколаєві, як і у будь-якому іншому місті, є свої Володимири Владимировичи. Більшість - самі прекрасні люди. Але ось один з них, ставши прокурором області, раптом вирішив, що море йому по коліно, і закон не для того існує, щоб його виконувати.

Справа все в тому, що по четвергах Володимир Володимирович Комашко проводить прийом громадян. І виділяє для цієї благої справи усього лише три години свого робочого часу–з 10: 00 до 13: 00.У один з таких четвергів мене в якості кореспондента присутність на прийомі у прокурора покликала людина, яка ось вже три роки мотається з кабінету в кабінет наших доблесних доки ще не «отлюстрированных» за законом правоохоронних структур.

Чесно сказати, я і не підозрювала, що це виявиться такою глобальною проблемою, і щоб мене туди не пустити, співробітники прокуратури має намір стануть нариватися на конфлікт, ганьбитися, розповідати мені про яких - те «порядках прийому громадян». Ну, ось не розумію я, до чого така закритість. Я вже не говорю про перемогу «революції гідності» і про тих усіх її демократичних «здобутках» , якими нас «годували» в період передвиборних кампаній. Найголовніше те, що ніхто з тих, хто забороняв мені пройти, так і не зміг мені назвати хоч одну статтю якого - або з чинних законів, яка б виправдовувала їх така поведінка.Тому що таких статей не існує! Немає такої заборонної норми ні в законі «Про звернення громадян» , який висить у них там же в коридорі, прямий під самим носом! Ні у будь-кому другом правовому документі!

А про принцип «незаборонене законом дозволене» , застосовному у будь-якому достовірно громадянському суспільстві, я взагалі мовчу. Мабуть, нам дійсно до нього ой як далеко, і прокуратура буде останньою структурою, яка схвалить його народження і становлення в Україні.

- Якщо вам треба, то, будь ласка, ми проводимо такі заходи, як прес - конференції, брифінги, ви можете прийти і поставити питання, що цікавлять вас, - заявила мені прес - секретар прокурора Комашко Валерія Власова.

Що означає, якщо мені треба? І нагадаєте мені, коли була остання прес - конференція у Комашко? Ні, не чули? Пам'ятаю, як він проводив брифінг ще 8 вересня, але брифінг, як вони говорять, був «тематичний» , і питання «не по темі» задавати було не прийнято.

- Я вам зараз поясню порядок прийому громадян, - сказала Власова «пірнувши» за двері.

Більше я її не бачила. Пояснила. Правда, це якраз те пояснення, краще за яке просто бути не могло :)

Ще один співробітник прокуратури, не представившись, заявив мені «НІ, преса НЕ пройде». Тут абзац, друзі.

Я адже і на терористку не сгожусь. Розумію, що час складний, і в кожній владній структурі штовхають на війну, і що по усіх фронтах зараз йде обмеження слободи і прав громадянина. Але це перебір.

Спочатку я навіть здивувалася, що «приймальня громадян» обласної прокуратури за закритими дверима із залізними гратами. Але тепер я розумію, що їм там тільки металошукача бракує.

Я ніскільки не виню підлеглих Комашко, вони - заручники свого шефа - нарциса, який вирішив, що він має право видавати які, - те мало не князівські веління, укази і інше.

Але у мене питання: чого боїться наш прокурор? Того, що на фото може погано вийти? І коли ми припустимо той переломний момент, з якого в прокуратурі перестали відчувати відповідальність за свої діяння і втратили розуміння того, що громадськість може і не проковтнути, може і пригадати все і знести їх усіх з насиджених затишних крісел…Риторичне питання.Може, і в цьому випадку все на війну спишемо?

Згадайте, як в той так званий «революційний період» ще виконувач обов'язків прокурора області Роман Забарчук виїжджав на нечисленний пікет під прокуратуру в суботу, щоб відзвітувати, щоб раптом не допустити жодного слова про закритість у свою адресу. Також поступав і тоді ще начальник УМВС України в Миколаївській області Юрій Седнев.

Нині прокуратурі комфортніше за закритими дверима з гратами. Їм там добре, їм, як днями сказав губернатор області Вадим Мериков, теж, напевно «стало вільніше дихати» з припиненням громадського хвилювання. Ось би ще ніхто не заважав...Це тільки Вадиму Івановичу і його політичній команді складніше стало «управляти процесами» у міському і обласному радах, в чому він сам признався…

Може все - таки є сенс в тому, щоб виводити наших прокурорських з цієї зони комфорту, нехай, приміром, посада прокурора буде виборчою, щоб перш, ніж зайняти це місце, людина пройшла перевірку на відкритість перед людьми, щоб суспільство знало, кого наймає стояти на варті виконання закону в регіон, і сам він, як охоронець, не сміє забуває, чий інтерес він представляє і за чий рахунок живе.