Як оформлення закордонного паспорта перетворилося на сім кругів бюрократичного пекла

19.05.2015 21:53

Весною цього року я разом зі своїми друзями запланував поїздку в сусідню державу–Молдову. Ми захоплюємося спортивною версією інтелектуальних ігор, і зіграти на міжнародному турнірі в Кишиневі виглядає досить цікавою перспективою. Кишинів, звичайно, не Париж, але з'їздити на пару днів можна.

Але тут переді мною встала одна, здавалося б, невелика заковика, яка зараз загрожує накрити мідним тазом усі мої плани. Закордонний паспорт. Точніше його оформлення. Якщо коротко говорити, то з - за тяганини Державної міграційної служби укупі з поліграфкомбінатом «Україна» видачу мені паспорти безпідставно затримали вже на місяць. Це серйозно порушило усі мої плани і з - за цього я підведу своїх друзів.

Та і взагалі оформлення закордонного паспорта «нового зразка» , яке ввели минулого року, стало досить дебільною ідеєю. У - перших, документ став коштувати дорожче. Якщо в 2013 році можна було теоретично оформити за 170 гривен (хоча чиновники вимагали 377 гривен), то цієї весни це задоволення обходилося в суму близько 460 гривен за звичайний закордонний паспорт і 530 гривен за біометричний паспорт. І судячи з усього, найближчим часом ціна тільки підвищуватиметься.

У - других, сам механізм оформлення став верхом бюрократія, якій би навіть Кафка здивувався. Спершу треба піти у відділення міграційної служби, до якого ти закріплений за територіальною ознакою. Але я як житель Ленінського району чому - те повинен оформляти закордонний паспорт в Центральному району–у главпочтампте. Там мене чекала перманентна черга з приблизно 25-30 чоловік:одні на отримання (зазвичай два - три щасливчики), інші в «стихійною» черги на оформлення (близько 15-20 чоловік, які чекають, поки їх сфотографують і внесуть дані в профайл) і треті на консультацію. Навіть щоб що - те запитати, треба відстояти чергу. І добре, якщо є людина, яка відповідає за консультації–якщо його немає, то в черзі на консультацію запросто можна провести годину. А іноді за день ти в таку чергу потрапляєш рази два - три за час оформлення.

Але це усе дрібниці в порівнянні з чергою на оформлення. Після консультацій і оплати рахунків (приблизно дві години часу в трьох чергах) я нарешті - те приніс усі необхідні документи і тут мене чекав ще один «сюрприз» : згідно «культурною» черзі оформити паспорт (сфотографуватися і пройти анкетування) я міг тільки в середині липня. Але мені це категорично не підходило–адже потрібно від'їжджати 22 травня.Так що довелося плентатися в «стихійну» черга на оформлення.

Поясню: оформлення паспортів проводиться по заздалегідь складеній черзі. Коли я у березні подавав документи, по цій «культурною» черги проходили люди, що записалися в неї ще восени минулого року. Кожному з них визначили невеликий відрізок часу, в який вони повинні прийти і оформити паспорт–приміром, в 11: 15 треба обов'язково придти і до 11: 35 треба зі всім впоратися. Якщо ти спізнюєшся в цю чергу, то твоє очікування завдовжки в декілька місяців летить до бісів. Тобі вказують на двері–свій шанс ти упустив–і тобі доводиться, як і мені, шукати щастя «стихійною» черги.

Люди з «стихійною» черги чекають, коли в черзі «культурною» з'явиться проміжок–хто - те запізниться або забуде, до кого - те не додзвониться клерк, який повинен оповістити людину, що треба придти тоді - те–і у цей момент щасливі «стихийщики» беруть на абордаж кабінет, щоб оформити закордонний паспорт. У перший день я простояв в черзі три години і тільки один щасливчик встиг прослизнути в «таємну кімнату». Мабуть, тоді був не зовсім вдалий день.

На другий день я вирішив бути «розумніше» і прийшов за годину до відкриття відділу міграційної служби–у 8: 00. Переді мною виявилися ще п'ять чоловік «розумніше» мене, який пришли туди в 7: 30. Але мені повезло–у 11: 00 я все - таки прорвався в кабінет і мені оформили закордонний паспорт. Правда, і тут заминка невелика вийшла.Диво - машина міграційної служби відмовилася у мене знімати відбитки пальців з однієї руки і мені замість біометричного довелося оформити звичайний. При цьому я втратив приблизно 60 гривен–щоб їх повернути мені належало б провести ще декілька годин в чергах в різних інстанціях, так що я плюнув на цю справу і відправився чекати свій паспорт. Було це 19 березня.

Через місяць я вирішив дізнатися, як же йдуть справи з моїм документом. Почав шукати на сайті міграційної служби телефон потрібного відділення міграційної служби, але не знайшов. Подзвонив в Головне управління і там мені відповіли, що в цьому відділенні, яке в главпочтампте, немає телефону. Т.е. люди займаються видачею нібито ультрамодерних документів, але у них немає телефону взагалі. Оригінально, чи не так?

Гаразд, біда невелика, пішов я в 20 - х числа квітня до них дізнатися, що ж з моїм паспортом.Але отримав відповідь, що друк паспортів затримується, друкарня простоювала, черга в 100 500 чоловік, коротше, приходите пізніше. Відтоді я до них рази три вже навідувався. У крайній раз 19 травня, а відповідь все той же. Обіцяють, що паспорт, можливо, видадуть у кінці наступного тижня. Але мені те він потрібний у кінці цього тижня. Адже міграційна служба згідно із законом повинна була видати мені його ще місяць тому.

Наскільки я розумію, в розвинених країнах, якщо подібний випадок із затримкою видачі документів і станеться (що навряд чи взагалі буває), то клієнтові принесуть вибачення і клерки можливо навіть в перепічку розіб'ються, щоб виконати роботу, за яку їм вже заплатили гроші. У нашій же ситуації все навпаки. Ніхто про клієнта не потурбується, не зверне увагу на те, що можливо з - за бюрократів у нього зірветься важлива поїздка, зіпсується відпустка, він «потрапить» на гроші. Як мовиться, та всім наср*ть.

І особисто у мене виникає питання до керівництва Державної міграційної служби, як головному, так і на місцях: пани, якщо ваша система не працює, якщо ваше відомство не виконує зобов'язання перед клієнтами, то можливо що - те треба змінити? Щоб люди не простоювали в чергах цілими днями і чітко знали, коли вони отримають документи, за які вони вже заплатили.

Ймовірно, уся описана ситуація може служити показником «корисності» нинішнього керівництва Миколаївського управління ГМС на чолі з Володимиром Івановим. Адже усі ці чиновники годуються з бюджету, а результат видають майже нульовою.

P.S.Відмічу, що співробітниці відділення міграційної служби в главпочтампте працюють на совість і власне до них у мене претензій немає. Але ось тільки усі їх зусилля тонуть у феєричне пі**еце цієї системи.

Блоги
Вадим Богданов

Корреспондент интернет-издания "Преступности.НЕТ"


Я кидаю виклик Сенкевичу!
Аеропорт "Миколи" : навіщо витрачати на нього 52 мільйони під нуль гарантій?
Пара абзаців про роботу відомчих прес - служб
Не поспішайте лити бруд на журналістів
Відображення сучасного Миколаєва в картині Брейгеля 450 - літній давності
Суд над військовими злочинцями як тест для України
Кольорові епітети можуть прилипнути
Миколаївські подвиги херсонського бидла
Миколаїв треба звільнити абсолютно від усієї вуличної реклами
Як політики і чиновники зробили з Миколаєва суміш Уганди і совдепии
Як прокуратура зіграла на руку "решале" з облУВД
Про абсурдні "заходи безпеки" на матчі "Миколи" - "Металіст"
Як оформлення закордонного паспорта перетворилося на сім кругів бюрократичного пекла
Як харківська міліція допомогла запрацювати російським ЗМІ
Про бідний "Айдаре" замовите слово.