Дамби геть!

09.10.2015 02:18

14 березня–Всесвітній день боротьби проти гребель на річках.

І не від гарного життя заснували це святе. Річка жива поки вона біжить. Дамби–тромби у кровеносних судинах Землі. Сморід спочатку вбивають річку, а потім без води гинути і люди.

Ще в молодших класах середньої школи мі всі знайомились з кругообігом води у природі: річка впадає у море–з поверхні моря вода випаровується та перетворюється у хмаринки–вітер неце їх у різні кутки Землі і дощем поливає землю–залишки води стікають по схилах та балках до річки–річка неце воду до моря і далі по кругу.

Так було завжди. Така конструкція планети. Без кругообігу води у природі природа гине.

Що мі зарази і спостерігаємо.

Людина руйнувала Закон природи.Потужна техніка дозволила примату зломати складний але дуже вразливий механізм кругообігу води у природі. Щодо нашого Бугу:

16 тромбів перекривають наш Буг греблями руслових водосховищ, 192 греблі відсікають від нього малі річки, близько 7000 гребель відсікають від Бугу водостоки на балках.

Вода замість того, щоб бігти до моря та дощами поливати землю, затримується незліченною кількість гребель.

Маємо ті, що маємо. Точніше, не маємо того, що мали.

Осетрові та багато інших цінних видів риби з Бузького лиману йшли на нерестовища до малих річок та Мігеї, козаки по всій Європі торгували веризубом та осетровими, по річці ходили козацькі чайки та баржі, воду пили прямо з річки, водяні млини стояли після берегів, відводячи по каналах частину води з річки...

Заразом у річки є купа господарів–Державне агенство водного господарства, Басейнове управління річки П.Буг, місцева влада, природоохоронні служби, рибоохорона... А річки німа.

Замість того, щоб відремонтувати зламаний механізм кругообігу води у природі поступово прибравши тромби гребель, під ядерним тиском рештки Бугу збираються зібрати у Олександрівському водосховищу.

Це–останнє, шістнадцяте водосховище на Бугу.

А води німа вже й у тихий, що перекривають річку вище по течії.

На Вінниччині Південний Буг «цвіте і пахне» ( Дивуйся фото)

http://vlasno.info/spetsproekti/2/ecology/item/6279-na-vinnychchyni-pivdennyi-buh-tsvite-i-pakhne

«Якщо заразом піти до Сабарівської ГЕС, то можна побачити, що річка Південний Буг уся зелена та цвіте. У повітрі є запах квітучої води. Шлюзи перекриті на Сабарівській ГЕС повністю, вода в річці стоїть».

Аналогіна картина зарази і після Олександрівської ГЕС ( дивуйся фото).

Можна та необхідно робити висновки:

1. Потрібна державна програма відродження річок України з поступовим демонтажем усіх руслових водосховищ та гребель на річках та балках. Іншого шляху сталого розвитку НЕМА. Накопичення води для зрошення потрібно проводити не в руслових водосховищах та під жорстким контролем держави.

2. Не будувати Ташлицьку ГАЕС. Не підвищувати рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Енергоблоки ЮУ АЕС необхідно виводити із експлуатації в міру вичерпання проектного ресурсу їх експлуатації, а нових не будувати. Енергетична стратегія держави повинна включати зменшення енергоємності виробництва, збільшення енергоефективності обладнання та перехід на дружні для природи джерела енергії.

Якщо мі сьогодні не вирішимо ці проблеми, то завтра може й не бути.