"Я почую з неба і пробачу гріхи їх і зцілю землю їх". ( 2 - я Пара.7-14)

26 квітня 2016 року - 30я річниця чорнобильської катастрофи.

«Мирний атом» перетворився на ядерного джина, що пожирає усе живе навкруги. Стало очевидним, що атомна енергетика із з її невирішеними проблемами ( ядерні відходи і ін.) і неприйнятними рисками є найнебезпечнішою і бруднішою технологією людства.

Чи звернувся народ від шляхів худих своїх?

Тихо і непомітно прозвучало перше попередження - перша велика катастрофа на атомній станції Три Майл Айленд у 1979 році (США).

Не почули люди.

Але якщо урок не про запас, він обов'язково повториться.

Як грім серед ясного неба прозвучав чорнобильський набат в 1986 році.

Перелякалися, перехрестилися, але не розкаялися. Заспокоїлися– «такі катастрофи бувають раз в 10 000 років».

Але якщо урок не про запас, він обов'язково повториться.

Як швидко летить час–10 000 років промайнули за 25 років: в 2011году світ сколихнула ядерна катастрофа в Японії.

Наслідки катастрофи на АЕС Фукусима - 1 змусили владу Японії переглянути систему планування захисту населення наслідків можливих аварій на АЕС і збільшити розміри зон
планування захисних заходів від 30 - ти до 50 - ти кілометрів. Тепер в Японії звична, 30 - км.зона відноситься до «зоні термінових захисних дій» і в цій зоні мають бути встановлені радіометри для оперативного інформування населення і місцевої влади, а для усіх жителів 30 - кілометрової зони мають бути приготовані індивідуальні дозиметри і захисний одяг. На наближених до АЕС муніципальних територіях для об'єктивного інформування населення діють, як правило, три незалежних системи радіаційного контролю - державна муніципальна і відомча (АЕС).

Японці пішли далі–уперше визнано, що не лише планування захисних заходів і йодопрофилактики, але і планування евакуації населення потрібно робити для населення в радіусі сотень кілометрів від АЕС.

Аварія на Фукусиме могла привести до необхідності евакуації Токіо.ЗМІ Японії цитують 20 - сторінкова доповідь, представлена головою Комісії з атомної енергії Японії Шунсуке Кондо (Shunsuke Kondo) прем'єр - міністрові країни Наото Кану ще в 25 березня 2011 року:

«В цей час аварія розвивалася, охолодження аварійних реакторів і басейнів витримки ядерного палива (ОЯТ), що відпрацювало, не робилося, вибухи водню сталися в реакторних будівлях 1, 2 і 4 енергоблоків, витоки радіації з другого реактора тривали. Кондо визнав, що при найгіршому сценарії водневі вибухи можуть повторитися, витік радіації з аварійних реакторів може посилитися. До тому ж відсутність охолодження може привести до розплавлення ядерного палива, що відпрацювало, у басейні витримки четвертого енергоблока. Там знаходилося 1535 паливних стержнів, цієї кількості досить для завантаження двох реакторів.У разі їх ушкодження викиди радіації значно зростуть.

Кондо доповів уряду, що забруднення цезієм в 250 кілометрах від АЕС може перевищити норми і може знадобитися, як мінімум, тимчасова евакуація жителів. У цю зону входять найбільші мегаполіси країни Токіо і Йокогама з населенням більше 35 мільйонів людина–чверть жителів Японії. Технічно організувати швидке і безпечне переміщення такої кількості жителів неможливо навіть у високотехнологічній Японії. Це стало однією з причин курсу країни на поступову відмову від атомної енергетики, як галузі, що створює неприйнятні риски.

Після виходу у відставку прем'єр - міністр Наото Кан заявив в інтерв'ю: «У гіршому разі могло потрібно переселити 30 мільйонів людей, у тому числі жителів столичної області.Я подумав, що це може припинити існування Японії як держави».

Пройшло всього 5 років, але Україна вже знову все забула.

Експерименти на атомних станціях тривають, а їх кількість постійно збільшується. Створюється враження, що кому - те дуже потрібна нова ядерна катастрофа на Україні. Використовуються гроші і пасивність населення для того, щоб чергова ядерна катастрофа обов'язково прийшла на Україну.

У сумну річницю 30 - тилетия найбільшою в історії людства техногенної катастрофи нерозкаяна в ній Україна продовжує експерименти на своїх атомних станціях.

Україна буде або без'ядерною, або–безлюдною.

Я згадую страшні слова академіка Легасова про Чорнобильську аварію: «Гуркнуло і ще гуркне». І Фукусима–доказ справедливості цих слів. Академік Легасов розумів масштаби катастрофи і відчував свою провину. Тому він сам себе засудив до розстрілу.

З0 років пройшло після Чорнобиля і всього 5 років–після Фукусимы.

Світ адекватно відреагував на ці катастрофи ( Німеччина, наприклад, в 21году зупинить свій останній ядерний реактор). Але наші аэсовцы вирішили наздогнати і перегнати експериментаторів Чорнобильської АЕС : замість проектного палива в якості експерименту завантажують в російські реактори американське ядерне паливо–може пронесе, а не рознесе; продовжують експлуатувати ядерні реактори, проектний термін безпечної експлуатації яких вже збіг, до тих пір, поки старі блоки самі себе вибухом не виведуть з експлуатації;регулюють потужність ядерного реактора, який розрахований на роботу на постійній потужності до тих пір, поки що, - те не ламатиметься з усіма витікаючими з реактора наслідками; піднімають рівень води в Александровском водосховищі, створюючи південно - український аналог японського цунамі і так далі

«Я почую з неба і пробачу гріхи їх і зцілю землю їх». ( 2 - я Пара.7-14).

Так зробить Бог, але за однієї умови - якщо звернеться народ від шляхів худих своїх.

Але якщо урок не про запас, він обов'язково повториться…

У статті використані матеріали Вісника антиядерного руху з 30 - ти км зони ЗАЕС.