План збереження Березанского лиману від Олега Деркача

План збереження Березанского лиману від Олега Деркача

Березанский лиман це дар Божий для нашого регіону. Знайдіть і шануйте про те, з яким захопленням писали про лиман українські учені на початку 90 - х років минулого століття, як про рідкісний у світі прісноводий ресурс. Березанский лиман був набитий по самі вінця цінними породами риб. А нині, в колись охайних, прісних і благодатних водах привільно рейсируют медузи. Ось ВІН - підсумок 25 - літній незалежності від здорового глузду.

Скажу слово правди, що захисники у лиману були. Одним з перших вступив в нерівний бій Ігор Копійка, але боєць не отримав підтримки у тодішнього Голови ОГА Миколи Круглова.В цілому, саме губернаторство Н. Круглова стало прологом загибелі Березанского лиману.

Депутат облради Юрій Кормышкин бився за Березанский лиман в 2008 році, і на жаль, програв на рівні обласної прокуратури. Мабуть, тодішній прокурор області Микола Стоянов незаконно вступив в змову з ПІВДЕНЬ - АКВАПРОМ по греблі, що нанесла мільйонні збитки екології лиману. Настане година і злочин діяння прокурора Стоянова проти Березанского лиману будуть розслідувані, а матеріали передані до суду.

Піднімався на захист Березанского лиману і депутат облради Вадим Мериков, нині Вадим Іванович проявляє підтримку кампанії по поверненню лиману до життя.

На нинішньому етапі справі захисту Березанского лиману сприяє депутат облради від В «Батьківщина» Михайло Соколов.

Готовність взяти активну участь в кампанії висловив народний депутат України Давид Макарьян.

Про проблеми Березанского лиману проінформували Генерального прокурора України Юрій Луценко.

Круг прибічників і уболівальників за розширюється. Найближчим часом будуть проведені круглий стіл і акції на вулицях Миколаєва у підтримку порятунки і збереження Березанского лиману.

Деркач Олег Михайлович : «Це мій вклад у збереження Березанского лиману».

«Наукове обгрунтування створення ландшафтного заповідника місцевого значення «Сосицький мис» у межах Березанського району Миколаївської області (скорочене)

Заповідний о’єкт знаходиться в місці злиття р. Сосик той р. Березань, долини яких у гирловій частині сьогодні підтоплені і є акваторіями Березанського та Сосицького лиманів.Він займає цілинні ділянки узбережжя, круті схили, що утворились внаслідок комплексу ерозійних та абразійних процесів, а також 200 метрову смугу прилеглих до мису акваторій поблизу сіла Матіясове Березанського району Миколаївської області. На материковій частині межа заповідника проходити по польовій дорозі, яка відокремлює природні угіддя від штучних лісових насаджень. Його площа складає близько 200 гектарів, а загальна довжина берегової лінії сягає 5 кілометрів. Постійним користувачем земельної ділянки частково є ДП «Очаківське лісомисливське господарство».

За фізико - географічним районуванням України (2007) ця територія відноситься до Очаківсько - Тарутинського району Нижньбузько - Дніпровської низовинної області Причорноморсько - Приазовського сухостепового краю.За геоботанічним районуванням України (2007) масив належить Одеському округу злакових та полиново - злакових степів, засолених луків і рослинності вапнякових відслонень Понтично - степової провінції.

З ландшафтної точки зору–це лесова низовина з темно - каштановими солонцюватими грунтами та лучними солончакуватими грунтами і глеєсолодями подів. Тут сформувалось значне ландшафтне різноманіття на рівні фацій в межах відносно невеликої кількості урочищ. Це пов’язано з інтенсивністю геодинамічних процесів, широким спектром експозиції схилів, різноманітним мікрокліматом худе.

Вздовж вузької смуги узбережжя, в межах заповідника збереглись корінні угруповання справжніх та пустельних степів формацій костриці валіської (Festuceta valesiaceae), ковили волосистої (Stipeta capillatae) і Лессінга (Stipeta lessingianae), житняку гребінчастого (Agropyroneta pectinatae, віниччя сланкого (Kochieta prostratae), полину сантонінського (Artemisieta santonicii) з участю багатьох представників флори та фауни, а також їх угруповань, що перебувають під охороною держави.

Прилеглі акваторії Березанського лиману є важливим місцем скупчення птахів, зокрема, лебедя - шипуна (Cignus olor)–до 500 особин, гуски білолобої (Anser albifrons), попелюха (Aythya ferina) і черні чубатої (Aythya fuligula)–загалом до 8000 особин. У різні періоди та роки тут виявлено низку рідкісних, занесених до Червоної книги України, представників орнітофауни:гоголя (Bucephala clangula), сиворакшу (Coracias garrulus), пелікана рожевого (Pelecanus onocrotalus), мартина каспійського (Larus ichthyaetus), орлана - білохвоста (Haliaeetus allbicilla), канюка степового (Buteo rufinus), сову болотяну (Asio flammeus). Найбільш чисельним серед них є гоголь, зграї якого нараховують 200-300 особин. Часто трапляється також сиворакша. У берегових обривах постійно гніздиться 10-15 пар цього глобально вразливого виду. Поруч влаштовують свої гнізда бджолоїдка (Merops apiaster) та ластівка берегова (Riparia riparia), які є більш поширеними.

Сосицький мис має важливе культурнее значення. У його межах виявлено низку поселень пізньоантичної доби.

Голова Регіональної чорноморської мережігромадських організацій

О.М. Деркач ( https://www.facebook.com/elena.kabashnaya/posts/1161808103877044 )

2009 рік»

Комменты в ФБ https://www.facebook.com/elena.kabashnaya