Лист мерові А.Ф.Сенкевичу: чи Складно відкрити зимовий каток

Шановний Олександр Федорович!

Чи так складно в Миколаєві залити зимовий відкритий льодовою каток?

Ось радість буде і для дітей, і для дорослих! Не повірите, сама б ризикнула стати на ковзани, оскільки в далекому дитинстві була азартною ковзаняркою. Адже немало знайдеться любителів поганяти шайбу взимку, та на морозці! Та і зараз в самий раз відірвати наших дітей від гаджетів, і акуратно підкласти їм в руки ключки.

Третього дня дуже досвідчені люди розповіли мені про те, як каток заливали біля тенісних кортів на Спартаку, чому я дуже здивувалася. У 70-80 - е роки минулого століття зимові катки традиційно з'являлися і в дворах миколаївських багатоповерхівок.

Потім зимові катання і розвага зійшли нанівець, чи то мода пройшла, чи то лінь було возитися з відкритими льодовими катками. Говорять, що в Миколаєві навіть немає майстра, що уміє правильно і якісно ув'язнити ковзани, для такої операції треба вирушати в Одесу.

Зимові катки—це високий зразок турботи про здоров'я городян, красиве дозвілля, активне спілкування між собою.

Зимові катки– це лід, музика, каскади вогнів, що біжать, різноколірних, гаряча кава в картонних скляночках, міська родзинка.

Приміром, зима в європейських столицях розпочинається з відкриття зимових льодових катків.

Проте не смію віднімати вашого дорогого часу, але з гіркотою визнаю, що цього року оцветочивание Ніколаєва ми програли, так може компенсуємо корисною привабливістю відкритих льодових катків і майданчиків…

P.S. Гаряча тема. До великого щастя в Миколаєві живуть дуже небайдужі люди, яким зовсім не все одно, чи помруть тенісні корти на Спартаку. До речі, такому місцерозташуванню кортів позаздрив би будь-який тенісний клуб Європи. Та я суджу і по собі, це єдині корти, де я граю із задоволенням. Прошу звернути увагу, що боротьба за спартаківську територію в самому розпалі.

Шановний Олександр Федорович, знаходжу слушну нагоду повідомити Вам, що у нашого Комітету «Бичка» є ідеї і проект по модернізації сквера «Биля ричвокзалу» , конкретизую групу: Володимир Гуллер, Ганна Матвєєва і я, Олена Кабашная. Правда, він не набув паперового втілення. Але це не проблема, головне закріпити за містом, і за громадою цю безцінну землю. Не приведи Господь, може і поплисти геть…

З повагою до Вас, Комітет «Бичка»