В Миколаєва з`явився шанс на реформування освіти

20.10.2017 16:00

Сьогодні стало відомо, що невдовзі в нас таки буде новий керівник Управління освіти.

Скористуємося ми реальним шансом на оновлення і реформування освітньої сфери чи змінимо шило на мило? Хочеться вірити в перше!

Нагадаю, сьогодні в сесійній залі міськради бажаючі могли заслухати звіти і поставити запитання керівникам департаментів гуманітарної сфери. Зокрема, керівнику Управління освіти - Деркач Ганні Іллівні. Питань і нарікань було дуже багато з усіх боків. Але час було обмежено, всі думки і питання озвучити було фізично неможливо. Тому, хочу постфактум описати, що саме хотіла донести.
Перше і найголовніше – прозорий і чесний конкурс на керівника Управління освіти.

Що має зробити нова людина на цій посаді?

Розробити заходи з мотивації дітей та вчителів. Це важливо! Бо навчальний процес сьогодення має якийсь депресивний характер.

Що можна зробити для дітей?

По-перше, навчання має бути цікавим. Не складно організувати навчальні семінари для вчителів з мистецтва публічних виступів. Вчитель має знати, як зацікавити, як утримати увагу, як залучити в процес, як закріпити в пам`яті головні тези.
Далі, гурткова діяльність. По факту шкільні гуртки в школах мають бути такими, яких потребують діти. Не складно ж провести анкетування і організувати роботу саме тих гуртків, які є популярними. Це просто на психологічному рівні викликатиме приємні емоції в дітей. Емоції, пов`язані з конкретною будівлею – школою. І це дуже полегшить життя багатьом батькам.

Вміння працювати із дітьми, що мають девіантну поведінку – вкрай необхідна навичка. Реалії такі, що цих дітей дедалі більше і, як правило, вони стають ізгоями. Вони незручні, не шаблонні. Бо про яку інклюзію може йти мова, якщо, навіть, трохи незручні діти (неуважні, гіперактивні) викликають негативні емоції, нерозуміння, небажання відступити від шаблонів і знайти підхід?

Виявлення і розвиток «талановитих і обдарованих» учнів, що ставило собі не меті Управління, є фікцією. Талановиті і обдаровані – це, зазвичай, просто зручні, зі спокійним характером, відповідальні учні.

Реформа молодшої школи не «зайшла». І домашку задають з першого класу, і клітинки/каліграфія все ще має значення, і пасту хоч деякі змінили на зелену, але користуються нею за тим же принципом, що і червоною. А МОН вже анонсувало реформу середньої школи.

Як вмотивувати вчителів? Чесно скажу, не знаю. Але сьогодні в залі міськради побачила від представників освітньої сфери потік енергії, яку можна і потрібно використати в позитивному руслі. Впевнена, якщо збереться робоча група із зацікавлених освітян, вони щось придумають!

Ну і наостанок дрібниці. Подолати корупцію J
«Благодійні організації», що збирають щомісячну дань з батьків та залишають собі на утримання до 20 відсотків благодійних внесків, мають, нарешті, припинити свою діяльність. Благодійність можна і потрібно сплачувати на спецрахунок закладу, прописуючи, на що саме мають витрачатися ці кошти.

Платні гастролі театрів, планетаріїв і т.ін. під час навчально-виховного процесу поза Законом.

Капітальні ремонти, охорона, доплата працівникам – це не статті, які мають оплачуватися з благодійних внесків.

Інформаційні стенди. Ще 18 березня 2016 року я підняла питання на Робочій групі по висвітленню на цих стендах інформації про бюджетне фінансування, благодійні витрати, фінансові запити. І це було проголосовано всіма присутніми членами. Після цього ще мала зустрічі із мером з цього питання. Нарешті, 3 жовтня 2016 року мером було підписано наказ про розміщення цієї інформації на стендах і сайтах закладів. Чи достовірна там інформація, чи читабельним є формат цих звітів? Чи не напружує чиновників, що в фінансових запитах зазвичай потреб в десятки разів менше, ніж забезпечується батьками за благодійні кошти? Знаю точно, що ні. І от, наразі, Міністр освіти говорить про це вголос і зобов`язує заклади на законодавчому рівні висвітлювати цю інформацію. Чому ми не стали першими? Чому ми всій Україні не показали приклад? Питання риторичне.

Ну і наостанок. Що має зробити людина не тільки чесна й порядна, а й патріотична.
Російська мова є в багатьох школах. З перших класів її примусово прописують в навчальний план, як частину варіативної складової. Хоча, я впевнена, якщо б батькам озвучили весь перелік, розумні і адекватні люди б знайшли, чим зайняти ці години. Там і логіка, і етика, і риторика, і хореографія, і ще багато чого цікавого. З п`ятих класів, як другої іноземної мови її просто немає в програмі, затвердженій МОН. Там чотири мови: німецька, англійська, іспанська і французька.

Що робити нам?

Я впевнена, головний стимул – це публічний контроль. Тож, слідкуємо за подіями і не сподіваємося на диво. Гадаю, нам ще доведеться поборотися.