У Миколаєві ветерани - десантники пропонують встановити пам'ятник визволителеві міста - легендарному "Десантному Тату" Василю Маргелову і назвати в його честь одну з вулиць

Напередодні Дня звільнення Миколаєва ветерани Миколаївської організації воїнів - десантників виходять з пропозицією про установку пам'ятника визволителеві міста, генераловіВасилю Філіповичу Маргелову.

Про це "Никвестям" повідомив ветеран війни, керівник секції парашутного спорту Миколаївського военно - патріотичного клуб "Гард"Віктор Григорович Буяков.

- 66 років минуло з тієї пори, коли наше місто було звільнене від загарбників.Тоді ж були названі і імена героїв тієї далекої перемоги, більшість яких незаслужено забута. Один з них - генерал армії Василь Філіпович Маргелов - творець ВДВ Радянського Союзу, легендарний "Десантний Тато", - відмічає Віктор Буяков.

За словами Віктора Буякова, 20 лютого він був у складі миколаївської делегації на відкритті пам'ятника Маргелову в Херсоні і упізнав, що за звільнення міста легендарний генерал був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а його 49 - я Гвардійська стрілецька дивізія отримала найменування Херсонською. Тут же уперше почув, що Маргелов особисто очолив десант з 65 чоловік, який в ніч з 7 на 8 березня переправився на підручних засобах через Дніпро і захопив плацдарм. Три дні німці намагалися знищити десант, але плацдарм вони утримали, хоча в живих залишилося 14 чоловік. А 13 березня частини дивізії повністю звільнили Херсон.За що Маргелов в 1968 році удостоївся звання "Почесний Громадянин міста". У Херсоні Маргелова пам'ятають і шанують.

- У мене як у людини військового загартування, виникла думка, що 49 - я дивізія не могла обійти наше місто, рухаючись уздовж Буга на північ, - розповів ветеран війни. - Пошуки істини виявилися вдалими. Ось виписка з Наказу Верховного Головнокомандувача від 28 березня 1944 року : "У боях за оволодіння містом Миколаїв відрізнилися війська генерал - полковника Цвераева.". І серед 15 прізвищ - прізвище полковника Маргелова.

Віктор Буяков надав хроніку тих днів із спогадів самого Маргелова і ветеранів 49 - й дивізії: "22 березня 1944 року частини дивізії штурм опанувала великим населеним пунктом Богоявленским, 25 березня - станцією Кульбакино, селом Широка Балка і вийшла на ближні підступи до міста.В ніч з 26 на 27 березня стрімким штурмом 49 - я гвардійська стрілецька дивізія увірвалася в Миколаїв, спочатку на територію суднобудівельного заводу. Потім зав'язалися вуличні бої і на його околицях. У ніч же з 29 на 30 березня частини дивізії форсували р. Південний Буг в районі сіла Варваровка. Настання було настільки стрімким, що супротивник не встиг підірвати плавний міст. За мужність і героїзм, проявлені воїнами 49, - й гвардійської херсонської стрілецької дивізії при звільненні міста Миколаєва на прапорі дивізії засіяв Орден Червоного Прапора. Подальший її шлях був на Одесу, Молдавію, Румунію, Болгарію, Угорщину, Австрію. На прапорі дивізії з'явився ще один орден - Суворова. А її командир війну закінчив генералом".

- Простежуючи хронологію боїв дивізії за Миколаїв, напрошується висновок, що група К.Ольшанского була або приписана, або надана дивізії для проведення спецоперації по захопленню порту і плацдарму, - припускає Віктор Буяков. - Не викликає навіть сумніву, що ця операція планувалася і забезпечувалася штабом дивізії, який розташовувався у Богоявленском, звідки десант йшов на завдання. А по зухвалості і навіть по кількості людей він нагадує маргеловский десант під Херсоном. Та і рух частин дивізії був спрямований на підтримку десанта.

Саме тому ветерани організації воїнів - десантників Миколаєва пропонують встановити визволителеві Василю Маргелову пам'ятник в місті, а можливо, і назвати в його честь одну з вулиць міста.