Конкурентоспроможність Миколаєва

16.11.2011 09:23


У краю миколаївському працює велика кількість підприємств, що пропонують покупцям різноманітні товари і послуги. Саме тут створюються цінності, що забезпечують власникам доходи, а трудовим колективам заробітну плату і соціальну турботу.


Про процвітання виробництв більше усіх печуться хазяї і керівники, що цілком природно. Виходячи з ринкової кон'єктури, вони визначаються з тим, що робити і в якій кількості, де продавати і за якою ціною, яких працівників наймати і скільки їм платити.


Участь керівників регіону в цьому процесі більше формальне, чим реальне, незважаючи на їх відповідальність за ефективність господарського комплексу в цілому. Основний упор в роботі чиновників спрямований на створення сприятливих для виробництв умов.


При такому господарюванні конкурентоспроможність Миколаєва визначається двома взаємозв'язаними параметрами. Один з них - якість управлінням підприємствами, а другий - якість управління господарським комплексом в цілому.


Якість управління підприємством пов'язана, в першу чергу, з наявністю або доступністю виробничих ресурсів у вигляді капіталу і праці. Формуванням і розвитком ринків цих товарів регіону займається місцева влада. Якщо вона це робить добре, то початкові умови для високої конкурентоспроможності території в наявності. Інакше конкурентоспроможності доводиться дуже туго.Управління ринками капіталу і праці на Миколаєві вважати якісним складно - відплив готівкового в регіоні капіталу і кваліфікованої праці багато більше припливу.
Далі, якість управління підприємством залежить від стану місцевих ринків товарів і послуг, яке входить в круг проблем місцевої влади. Без її рішення про високу конкурентоспроможність території можна тільки говорити.

Управління ринками товарів і послуг на Миколаєві не конкурентоздатний - більша кількість товарів і послуг, споживаних громадою, робиться за межами миколаївського краю.


Одним з ефективних прийомів успішності регіональних ринків капіталу і праці, товарів і послуг являється пільгове оподаткування, встановлене на законодавчому рівні. Проте наявність такого закону - це тільки можливість, а не автоматичний зліт конкурентоспроможності.Наприклад, пільги, закладені в закон України "Спеціальна економічна зона "Миколи" виявилися не затребуваними з, - за низької якості управління територією.
Щоб конкурентоспроможність підвищилася, потрібні системні зусилля, спрямовані, в першу чергу, на розвиток регіональних пріоритетів. Якість визначення пріоритетів - ключова умова успіху.


Пріоритет розвитку - цей напрям, здатний забезпечити віддачу від вкладених ресурсів в максимально можливих об'ємах в прийнятні терміни.


Кожен пріоритетний напрям вимагає зусиль місцевої влади в частині адміністрування, концентрації інтелектуально - трудового потенціалу, сприяння в організації фінансово - господарського забезпечення, лобіювання інтересів регіональних виконавців на ринках сировини, матеріалів і збуту, проведення інформаційних компаній.Якщо участь влади дієва - зліт конкурентоспроможності території неминучий. Так свідчить теорія і практика - немало регіонів України саме так отримало статус конкурентоздатних на національних і світових ринках.

Невисока конкурентоспроможність миколаївського регіону - цей в основному наслідок місцевих програм розвитку. Прикладом таких документів може виступити програма "Миколаїв - 2010", складена в кращих традиціях адміністративно, - планової економіки. У її основу був покладений образний девіз: до 2010 року Миколаїв повинен перетворитися на "чарівну красуню".


Передбачалося, що станеться це внаслідок "макіяжу з кремами на основі інновацій і інвестицій", втирання "олій з ефективності і енергозбережень", використання "головних уборів із сприятливих умов і якості споживання", "верхнього одягу з конкурентоспроможності і економічності", "взуттю з науково - технічного досвіду і міжнародного обміну", "устілкам з м'яких податків", "панчішний - виробам шкарпеток із стабілізації, застосування і використання".


Як і повинно рік 2010 прийшов вчасно. Проте заплановане перетворення Миколаєва на "чарівну красуню" не відбулося - сталась вона невиразною.Можливо все з - за того, що "креми для макіяжу" - виявилися не якісними, "головні убори" - розміром не підійшли, "верхній одяг" - поношеною виявилася, "взуття" - без лиску сталася, "податкові устілки" - швидко зносилися, а "панчохи та шкарпетки" з латочками виявилися - п'яти голі приховати не зуміли.


Як наслідок перші десять років нового століття Миколаїв продовжував жити у згоді з принципом "не до жиру бути б живу". Якість управління не дозволила конкурентоспроможності вирости. Багато про те говорили - "воду в ступі товкли", напружувалися, кректали, тужилися, а підняти конкурентоспроможність так і не змогли
Але не стала влада миколаївська по такому випадку сумувати та горювати. Зробила вона на світло програму розвитку нову, як дві краплі води схожу на "Миколаїв - 2010" з надією, що доля у неї може статися інша.Щоб не сильно мудрувати вирішили чиновники старий "гардероб програмний" знову використати - "адже голою та босий" "Николавщина - 2010" все ж не залишилася.

P.S. Нині влада декларує підмогу від Агентства США по міжнародному розвитку(USAID) в підвищенні конкурентоспроможності регіону. П'ять років таке назад вже мало місце, правда, на міському рівні. Для влади привабливість подібної ініціативи в тому, що :


свої гроші на програму розвитку витрачати не потрібно - платять інші;


звіт об виконання такої програми більше формальність, ніж реальність - власних витрат не було, означає і попит з виконавців лояльним буде;


це прекрасна можливість для активності гасла і дбайливості.


Проте досвід виконання таких проектів показує - це схоже на бажання "чужими руками жар загрібати", що на якості управління регіоном не позначиться. Безумовно, проект фахівці з Агентства США напишуть, і буде від хорошим, але виконувати його належить місцевим у в чому заковичка. Саме так сталося з "Стратегічним планом розвитку м. Миколаєва" на 2007 - 2011 роки, розробленого тим же самим Агентством США по міжнародному розвитку(USAID).


Любить владний чиновник на Миколаєві сир безкоштовний, не пам'ятаючи про те, що він до столу через мишоловки подається. Але нерідко спокуса у нього виникає: сир - самому спожити(швидко), а в мишоловку - інших підставити.

В.А. Нікітін, експерт Всеукраїнської експертної мережі