|
Звичайно, результати у них сталися абсолютно різні. Вперше - через два десятиліття - сталі видно контури могутньої країни, а в другій - і до цього дня лише базари, базари і базари.
Так сталося тому, що в одному випадку на чолі справ стояли лідери, а в другому - підмайстри.
Суднобудування Миколаєва - 90 - ые роки ХХ століття. Інженери, конструктори, робочі дружними рядами біжать і стоять за прилавками і удома і на багатьох базарах довколишніх країн. Новоспечені продавці продають все, що змогли увірвати від колись суспільної власності.І опісля трохи років виявилось, що від громадського пирога вже відтинати нічого, а інші доходи у багатьох так і не з'явилися.
Чи була у суднобудування Миколаєва інша дорога в ринкову економіку. Безумовно, була і більше того вона була уторованою, в чому нескладно переконатися, прочитавши оголошення СУСПІЛЬСТВА СУДНОБУДІВЕЛЬНИХ, МЕХАНІЧНИХ і ЛИВАРНИХ ЗАВОДІВ в МИКОЛАЄВІ.
Чому ж не пішло суднобудування по такому шляху Миколаєва?
Та тому, що не було у суднобудування лідера - авторитетного і сильного!
Вкладення зусиль в загальну справу припускає узгодження дій з багатьох питань.
Так співвиконавці роботи несуть витрати, в - перших - на виробництво, і в - других - на взаємні узгодження. І для них це питання найважливіші.
Консенсус по них(і іншим не менш важливим) досягається, якщо в основу взаємодії покладено прагнення досягти максимальної корисності для загальної роботи. Проілюструємо це прикладом можливої співпраціЗАВОДУ,КБзНИИ,БАНКУ, ВнзіТоргового Дому.
ЧастенькоЗАВОД,КБзНДІ, ВНЗіТорговий Дімобмежені в засобах -БАНКже при взаємовигідній співпраці здатний це усунути.
Допустимо(для визначеності), що ринкова ціна результату передбачуваної загальної справи - 15 млн. Спільно виконувати його резонно, коли витрати усіх виконавців будуть менше ціни ринку - припустимо 10 млн.(на виробництво і на взаємні узгодження).
Вважаємо, що витратиЗАВОДУ,КБзНИИВнзіТоргового Домуу спільній роботі оплачуютьсяБАНКОМ, який в ній виступає повноправним учасником. Покриваючи витрати усіх співвиконавцівБАНКповинен отримати доходи від усіх зроблених витрат: і чужих, і своїх.
У нашому прикладі(як і в житті) максимальна корисність досягається при багатьох величинах витрат і доходів учасників.
Так в одному випадку прибуткуЗАВОДУскладуть ~ 33%КБзНИИ~ 21%БАНКА~ 41%Внз~ 33%Торгового Дому~ 24%.У іншому випадку від загального пирога прибуткуЗАВОД~ 21%КБзНИИ~ 19%БАНК~ 59%ВНЗ~ 21%Торговий Дім~ 15%.
І на цьому число випадків з візможными успіхами учасників об'єднання не закінчується. Звичайно, їх потрібно і шукати іоцінювати. І робити це повинні ті, кому більше усіх обідати прибутку хочеться. У суднобудуванні Миколаєва такими сторонами мають бутиЗАВОД,КБзНИИВНЗ. Для цього у них є усе необхідне.
Як в кожній конкретній справі взаємодіятимуть між собою виконавці загального проекту це предмет переговорів. У них, окрім усього іншого, обмовляється, що після ухвалення погодженого рішення воно стає обов'язковим.Інакше підсумкові результати істотно зменшаться.
Проте головною обставиною досягнень у разі співпраціЗАВОДУ,КБзНИИ, ВнзіТоргового Дому(за підтримкиБАНКА) виступає наявність у них високоякісної і конкурентоздатної продукції, затребуваної ринком. Якщо ж продукція цих властивостей не має, тоБАНКАМмати справу з такими партнерами не вигідно, і вони намагаються від нього ухилятися.
Саме це і відбувається з суднобудуванням Николавщины. Потому у нього лише один шлях - шукати роботу, яку розвинені регіони і країни прагнуть передати відсталим.
А потрібно б Миколаєву(за підтримкиБАНКА) створювати конкурентоздатні товари, продавати їх і отримувати відцього доход. І робити це корисно не лише в суднобудуванні. Але таке без лідерів неможливе, а їх сьогодні наМиколаєву не густо. Ті, що у влади, під "дахи" всякі ховаються, а ті, що самі собі на життя добувають, всебільше від лихих знегод ухилитися поспішають.
Рапортує влада місцева, що "незабаром після дощика в четвер" - на суднобудування Миколаєва обрушиться злива замовлень, і справ буде безліч.
Але громада і чиновники такі рапорти по - різному сприймають.Одних від негод "дахи" так "спини широкі" рятують і тому їм "незабаром після дощика в четвер" близьким здається. А у інших це в літах вимірюється.
В.А. Нікітін, експерт Всеукраїнської експертної мережі