Ого! У "Регіоні" майже цілком "Галузь" розташувалася, і часом так на нього давить, що сил на плаву її підтримувати не завжди дістає.

Схоже, що на Миколаєві "Галузь" не гостює, а має намір постійно жити: швидко прописалася, заводики влаштувала, квартирками обзавелася, гаражі і сарайчики змайструвала, дороги проклала, техніку запустила і на роль першу в справах місцевих вже не раз зазіхала.

Звичайно "Галузь" облаштувалася не лише на просторах лиману бугского - у сусідів теж яке - що прихопила, але легше від цього ніяк не стає.

Так, колись "Галузь" у багатих ходила, тоді з нею дружбу звести намагалися - у батьки хресні і посаджені як би по черзі просувалися.Але минули ті часи, а бідний він і бідний - хоч родич близький або дядько з Києва.

Не можна сказати, що "Регіон" не гостинний і пам'ять у нього коротка - ні, просто стільки гострих кутів є, що залишитися без поранень майже не вдається. То там, то тут не занадто уміло обернувся або озирнувся, і "впав, опритомнів і отримуй перелом". Але не той перелом, що до кращого, а той, при якому довго боляче і погано гоїться.

Що далі у "Регіону" з "Галуззю" буде нікому не ведено. Розмови начебто правильні говоряться, та адже слова словами так і залишаються, як би довго і красиво їх не прорікали.

Надумали кок - те за підмогою для "Галузі" до народу звернутися, назбирали гривень купку малюсіньку, та оказія вийшла - перемістили головного прохача.

Потому добре б дізнатися думку високу про те, як справу між "Регіоном" і "Галуззю" може ладнатися.

Ім'я "Галузі" - повинною тільки в тому, що бідною вона стала, ведено - це "Суднобудування".

Діалог "Суднобудування"

Співрозмовник: ПанГубернатормиколаївське суднобудування вже довгий час начебто і не лежить, але встати в повне зростання не може. Чому так відбувається?

Губернатор: Призначення багатьох судів перевозити по річках, морях і океанах. Це робота судноплавних компаній - основних покупців суднобудування. Вони, частенько, купують лише ті судна, що потрібні для вантажів, які ними транспортуються.

Основний експорт з України включає продукцію металургів, хіміків і аграріїв. У їх перевезенні беруть участь моряки, автомобілісти, залізничники і льотчики.

Нині задовольнити попит на перевезення по морях цілком під силу декільком компаніям.Терміни служби судів - десятиліття, тому у судноплавних компаній мала потреба в продукції суднобудівників. Великий флот Україні не потрібний - зараз на нім перевозити нічого. А будівництво судів в надії, що їх хто - те купить, супроводжується значним ризиком, який можуть покрити тільки високі прибутки. Але нічого подібного миколаївське суднобудування нині не робить.

Співрозмовник: Які перспективи поліпшення справ у суднобудівників?

Губернатор: Суднобудування - це переробка металів і насичення кораблів устаткуванням. У світі така діяльність вважається прибутковою. Створення складних інженерних виробів - судів - вимагає проектних, технологічних і конструкторських рішень. Так інновації підтримуються ресурсами і утілюються в реалії.

На Миколаєві з цими справами все йде не занадто радісно - невелика кількість замовлень на суднобудівельних підприємствах малоприємна. З такого стану можливий два шляхи.

У одному - можна більше чекати, чим рішуче діяти.

А в другому - активно діяти і постійно торсати ситуацію сподіваючись на поліпшення справ. Цей шлях морочливий - вимагає участі влади, бізнесу, конструкторів і будівельників, але ж результат того коштує.

Так "мало - помалу" справа може налагодитися і у Миколаєва знову буде своя виразна особа.

Співрозмовник: Чому ж це "мало - помалу" триває вже два десятиліття?

Губернатор: Миколаївське суднобудування народилося в морській державі, у якої бракувало боєздатного флоту.Потому основою процвітання були військові замовлення за бюджетні гроші. Комерційне суднобудування в Миколаєві дуже довго залишалося на другому плані.

Курс на будівництво цивільних судів намітився лише з середини двадцятого століття: на додаток до існуючих заводів і учбових закладів були створені і успішно запрацювали проектні, конструкторські і технологічні структури.

Проте перевлаштування України в незалежну державу відбилося на потребі в морських послугах - скорочення усіх складових флоту перетворилося на факт

Замовлення нових судів стали рідкісними і нечисленними - місця на ринку стало хапати лише найсильнішим. Більшість проектних, конструкторських і технологічних структур рухнули. Вони могли б торгувати якісними проектами і розробками, але таких товарів вони не мали.

Потому зміни стали неминучими - пропозиції суднобудівників перевищували попит на їх послуги. Хорошого методу захисту від такого явища світ не знає. Опоненти тут можуть заперечити прикладом Японії або Кореї. Але в Японії держава лише підтримала приватний капітал, а не вклало свій. І, крім того, Японія - це країна з незначними сировинними ресурсами, які найдешевшим чином могли бути їй доставлені тільки морським шляхом. Інтереси держави і бізнесу співпали, і інвестиції в суднобудування Японії стали чи не наймасштабнішими з усіх інших напрямів. У Україні все інакше.

Співрозмовник: Нині миколаївське суднобудування покладає великі надії на будівництво корветів за бюджетні кошти. Це що повторення минулого?

Губернатор: Ні, це не повторення минулого.Корвети і комерційні судна - два різні напрями відродження миколаївського суднобудування. У держави немає високого попиту на послуги корабелів при існуючих об'ємах вантажних потоків - тому вкладати кошти доки не дуже ефективно. Проте і заважати підйому суднобудівельної галузі державі теж не вигідно - якщо бізнес має намір інвестувати кошти, то такі ініціативи будуть підтримані - відбито в національній програмі розвитку внутрішнього ринку.

Співрозмовник: ПанГубернаторспасибі за участь в діалозі і до зустрічей в майбутньому.

Шановний Читач!

Прошу сказане від іменіГубернаторасприймати як думкуГубернаторапрозивного.

Якщо є бажання з ним поспілкуватися пишіть nikita 841@mail.ru і діалог обов'язково відбудеться.

P.S.Один із законівВладасвідчить: "Зберігайте сили і енергію, копіть і їх в концентрованому виді. Так доб'єтеся більшого - інтенсивна розробка побиває екстенсивну" (Р. Грін, "48 Законів Влади").

Можливо, на Миколаєві цей закон і стане дійсністю. Чи це так - покаже час?

В.А.Нікітін, експерт Всеукраїнської експертної мережі, 19 березня 2012 року