Цар, дворяни, челядь і холопи

Тому що Президент–це де - те в США, Франції або Польщі. З усіма пов'язаними з цим державним інститутом правилами поведінки. А, судячи з атмосфери вчорашнього і напередодні, поведінці візитера і оточення, у нас побував повновагий, самодостатній цар. Ні, не так–Цар.

Розпочнемо з охорони. Ні у одного з Президентів з вищеперелічених мною країн(можна додати до їх списку ще пару десятків європейських демократій, дружити з якими так хоче Янукович) немає таких масштабних і тупих охоронних заходів. Там ви не зустрінете зухвалого і хамського загону «правоохоронців» із столиці, зневажливо - що демонстративно відносяться до місцевих людиськ і правил руху самохідних колясок. Там не перекривають на годинник цілі міські квартали від городян, і не забороняють 6(!) годин хурам переміщатися по місту.Там не намагаються забрати журналіста в холодну, за те, що той фотографує вулицю. Поряд з особою, що охороняється, там не ходить такої кількості охоронців з парасольками(мабуть–захист від головного вражаючого чинника - яєць), автоматами, замаскованими під валізи і з такими особами, що не дай Бог зустрітися вночі на вулиці!

І взагалі–охорона Януковича буде дужче охорона керівників німецької окупаційної адміністрації в Польщі часів Другої світової війни. Таке відчуття, що приїжджає не рідний Президент, а глава окупаційного режиму на завойованій території. Від кого захищає Віктора Федоровича цей натовп головорізів–від демонстрантів з плакатами?

Підстать Паную - батюшці і наше місцеве чиновне дворянство. Ну, в тому сенсі, що майже усі вони чиновники, але в глибині душі вже вважають себе де - те дворянами, новою блакитною кров'ю.Тут, загалом - те, головне бути запрошеним і проявляти вірнопідданські почуття. У всьому догоджати Цареві, сміятися над його жартами і ловити кожне його слово. Що, власне, і робили усі на дворянських зборах, ой пробачте, партгоспактиві, ой, ще раз пробачте, на нараді адміністративно - господарського активу області, ось. Тут, щоб Цар - батюшка не гнівався, можна і збрехати. Наприклад, сказати, що запрошували на совещаловку депутатів від опозиції. До речі, хочу нагадати главі обладміністрації Круглову(чи, може, буде правильніший–проводиреві дворянства?), як в травні 2011 - го роки один депутат обласної ради від опозиції намагався пройти на подібну зустріч з гарантом. Його не пустив його зам, пан Рукоманов, що відповідав за розсадження. Він тоді збрехав, що, мовляв, місць в залі катастрофічно бракує. Хоча на відео і фото із заходу було видно, що вільних місць було повне.Втім, брехати цим панам так само звично, як нам з вами дихати. Як ми без повітря, так і вони без брехні прожити вже не можуть.

Челяддю виступав багато хто. І навіть капітан Беркуту, що намагався тягнути напередодні журналіста в холодну, усього лише озброєна челядь Царя. Але в якості інформаційної челяді у нас виступили місцеві журналісти. Як і належить челяді їм ясно і чітко вказували, де їх місце–у задушливому і тісному відстійнику. Нічого своїми мікрофонами тикати в Царя, що проходить. І якщо сказали їм чекати стоячи декілька годин, поки Цар зволить послухати, як кораблики плавають, без їжі і питва, значить, чекатимуть. І більше, ніж на три питання Цар відповідати не буде–скажіть спасибі і за таку щедрість. Знайте своє місце.

Царі з челяддю не церемонитимуться.

Ну, а що стосується холопів, то в розумінні Царя–це ми усі з вами.Частина з нас може бути вірною–і таких навіть запросять на площу привітати Царя(одних добровільно - примусово, інших за гроші). А інша частина, велика, не вірна або просто байдужа, продовжуватиме матюкаться в пробках, отримуючи мізерну зарплату, подихаючи в «реформованих» лікарнях без ліків. На те вони і холопи–щоб народжуватися, годувати панів і помирати.

Вже сьогодення Царя і благородне дворянство проблеми холопів не хвилюють. Не царська ця справа.