Гарантії сім'ї як перспектива майбутнього України

Хмари грізно продовжують розгулювати небесами, проливаючи на спраглу миколаївську землю жалюгідні сльози дощу. Обіцяні зливи та короткочасні дощі виявились такими незначними, що їх мало хто і відчув. Температури впали до прохолоди, і сонце лиш трішки зігріває землю. Зацвіла липа та масово зріє врожай вишні та полуниці на поливних землях. Природа прощається з календарною весною, що у цьому році так і не зуміла по-справжньому погосподарювати у відведений їй час. Його поділили між собою зима з літом.

У ці весняні дні журналісти "Українського півдня" та його шанувальники відзначили вихід 1000-го числа газети. Вітання з визначною подією надійшли з різних куточків країни від читачів та численних її шанувальників. Газета сьогодні є найстарішим партійним виданням країни, і це визначне досягнення буде непросто подолати майбутнім новим партійним виданням. Найгостріші та найактуальніші події останнього 20-річчя закарбувалися на шпальтах тисячі випусків газети.

Події останніх днів показують, наскільки змужніла українська журналістика. Побиття кореспондентки "5-го каналу" Ольги Сніцарчук та фотографа Влада Соделя викликало хвилю обурення та солідарності у журналістському середовищі.

Був організований протест на засіданні Кабінету Міністрів. Жуналісти прийшли у футболках з надписами "Сьогодні журналістка - завтра ваша дочка, дружина, дитина. Дійте!", а після того, як Азаров позбавив протестувальників акредитації, велика група журналістів пікетувала Будинок уряду з гаслами "Азаров, чьо такой дерзкий". Після цього влада пішла на поступки, відмінила своє рішення та пообіцяла розібратись із кривдником журналістів. Правда, гопника, що їх побив, суд відпустив під заставу у 23 тис. грн., незважаючи на судимість. Скориставшись цим, він "зробив ноги", і тепер складно буде його притягти до відповідальності, та й влада своїх не здає. Її провокація з мітингом антифашистів, з БТР у центрі Києва, що їхав прямо на людей, та побиттям журналістів засвідчує, що аргументів на свою підтримку вона має все менше. Залишається бажання залякати народ і, в першу чергу, це стосується четвертої влади - журналістів. Регіонали ефективно навчились розкрадати державу, створивши злочинні угруповання, що збирають податі та контролюють бізнес. Але цим не можна похвалитися перед власними громадянами.

200 київських каштанів, закуплених в Італії за 1 млн. грн., зацвіли звичним білим цвітом ціною у 300 грн. за деревце, інші гроші вкрали піддані Попова - майбутнього кандидата на посаду Київського міського голови, вибори якого в Києві в чергове не призначили, а 2 червня закінчуються повноваження міської ради. Європейське місто, що більше року немає обраного міського голови, повністю втрачає легітимно обрані органи влади.

Регіонали, які своїм "покращенням" дістали уже всіх, ігнорують призначення виборів не тільки в столиці, а й в інших містах України. Херсон уже більше півроку чекає на призначення виборів міського голови, у Миколаєві не проведені вибори до обласної ради, не має ясності і з міським головою, поданий законопроект про призначення виборів на 28 липня не буде прийнятий. І таких населених пунктів у країні вже 63, у більшості з них мають регіонали невеликі шанси на перемогу, тому одне сподівання - провести вибори влітку, коли виборці у відпустках і є широкий маневр для фальсифікацій. Так, у Львові на дільниці на виборах до обласної ради прийшли лиш 12% виборців.

Регіоналам місцеві органи, обрані народом, ні до чого. Вони й так добре навчились заробляти на бюджеті гроші, друкуючи золоті підручники - по 147 грн. за хрестоматію в Донецьку. Не відстає і Міністерство освіти, що в минулому році прогриміло захмарними цінами за друк на всю країну, в цьому році воно продовжило свою традицію - підручник іспанської мови вийшов по 366 грн., ще десять різних видань за ціною близько - 200 грн. за примірник. Влада, вдало завершивши дерибан державних коштів на “Євро-2012” з футболу, почала підготовку до "Євробаскету-2014". У Києві до чемпіонату заклали стадіон, до якого нема ні підї'зду на метро, ні транспортних розв'язок. У Львові вже є такий пам'ятник. У нього закопали не один мільярд - це стадіон. На ньому добре заробили фірми колишнього віце-прем'єра Колеснікова, нині він простоює, висмоктуючи кошти з бюджету на власне утримання. Київський стадіон очікує та ж доля. Будівництво - основна галузь, де регіонали добре вміють заробляти гроші. До Євро так дороги відремонтувати, що після зими залишились лиш напрямки.

Росія продовжує заманювати Україну в пута Митного союзу то пряником, то погрозами. Путін навіть у вихідні зустрівся з Януковичем і мав розмову, скоріш за все, щодо газотранспортної системи - як її подерибанити з вигодою для себе, та про статус спостерігача в Митному союзі для України.

Російський консул в Криму позбувся посади, назвавши цілий кримський народ зрадниками. Це викликало масові протести та заяву МЗС України. Під їх тиском він оголосив про свою відставку та здобув прихильність українофобів півострова.

Європейські лідери намагаються стимулювати Україну до демократичних реформ та припинення політичних репресій. Відбулась зустріч посла ЄС в Україні Яна Томбінського та посла США Джона Теффта з Юлією Тимошенко. Вони мали тривалу розмову, відвідали її також представники європейської комісії Кваснєвський і Кокс. Політична справа Юлії Тимошенко є однією з перешкод щодо підписання Угоди про асоціацію. А два антагоністичні крила в Партії регіонів продовжують розігрувати цю карту, підштовхуючи Президента до різних антисиметричних дій. Який вибір переважить: європейський чи російський - залежить від багатьох факторів.

Але гарантії його безпеки та цілісність сімейного бізнесу можуть стати доленосними у виборі стратегічного шляху розвитку країни. Гарантії сім'ї як основа майбутнього вибору України.