Бариня приїхала!

Хто пам'ятає, усі партійні зборища КПРС обов'язково починалися піонерськими вітаннями. Милі діти під горни і барабани виходили і бадьоро чеканили вітальні речівки. Кремлівські старці плакали від розчулення, делегати аплодували. Для тих, хто не пам'ятає або взагалі не застав - http://www.youtube.com/watch?v=unMEB-TXIac.

Але керівництво миколаївських регіоналів і, заразом, усе вище чиновництво області пішло далі, творчо розвинули і поглибили спадщину Леоніда Ілліча, так би мовити. Адже в часи комуністичні уся творчість, навіть дитяча, мала бути ідеологічно вивірена. А за часів царювання Партії регіонів, ну яка ідеологія? Ну ж тотальне казнокрадство, узурпацію влади і кримінальне беззаконня не записуватимеш в ідеологічні основи режиму! Ось і були витягнуті на світ божий древні традиції потьомкінських сіл.Це коли приїжджає важливий столичний сановник в губернію, рангом не нижче графа(у нашому випадку графиня), а перед нею холопи і їх діти демонструють щасливе життя. А сановник розчулюється, а губернатор і проводир дворянства розчулюються з ним в такт. А чиновники губернські–ви тільки подивитеся! І підлесливо посміхаються, і у вдячностях розсипаються ну просто в найдрібніший бісер! І сановник, в нашому випадку сановница, не підвела. Зворушилася і давай вірші про першу вчительку цитувати, молоді повчальні промови виголошувати. І сановною ручкою монети, в нашому випадку ключі від автобусів, давай холопам роздавати. А чиновництво по - дрібніше в долоньки ляскає і дякує заливчасто, хіба що поклони земні не б'є–благодійниця приїхала! Одним словом–ідилія! А ось тут можна цю картину, що хвилює, споглядати - http://news.pn/ru/politics/87239, http://news.pn/ru/public/87198.

Тільки одно не зрозуміле.Яке відношення усе це шоу часів розвиненої Російської імперії має до XXI століття? І до міністра охорони здоров'я? І як це розв'яже проблему лікарні в Александровке? І проблему тотальної нестачі ліків в реанімаціях і лікарнях усіх профілів? Що винесе пані Богатырева з цієї поїздки, про які проблеми дізнається? Наскільки ще тисяч миль вона віддалиться від реального життя простих людей?

І ще, скільки чиновницьких робочих годин(сплачених з нашої кишені) було витрачено на, загалом - те, абсолютно порожню демонстрацію благополуччя? Скільки ресурсів на це пішло? Скільки ракових хворих можна було на них врятувати?

Ті світи з проводирями дворянства і генсеками рухнули. І фальшиве щастя їх не врятувало. Тому, що в один прекрасний момент правлячі там партії нічого, окрім декорацій благополуччя пред'явити суспільству не змогли. Схоже, цей час настає і для нинішньої.