Чи потрібний Європі такий головний біль як Україна?!

І.Боротьба з корупцією.

Президент України і правляча партія Регіонів відкрито заявляють, що "борються з корупцією".

Черговий виток антикорупційної боротьби почався ще в 2011 році: Президент Віктор Янукович підписав Закон України "Про принципи відвертання і протидії корупції". Роль спецуповноваженого органу з питань антикорупційної політики була тимчасово покладена на Міністерство юстиції і Служба безпеки України.

Грунтуючись на згаданому законі, був розроблена і прийнята Національна антикорупційна стратегія на 2011-2015 роки.

Група держав Ради Європи проти корупції(GRECO) рекомендувала Україні продовжити роботу над вдосконаленням нормативно - правового поля і 31 грудня 2013 подати додаткову інформацію про стан виконання чергових антикорупційних рекомендацій.

І знову черговий виток нескінченного процесу замилювання очей громадянам України - ухвалення антикоруппционных Законів в дорозі до "євроінтеграції".

Але, що виходить у результаті?Ухвалювані урядом Закони, стають в руках чиновників Партії Регіонів потужною зброєю боротьби проти звичайних громадян, опозиціонерів, які не підтримують нинішньою владу.

І якщо розібратися і проаналізувати ситуаціюпозитивні оцінки GRECO насправді торкаються тільки законів, які працюють, лише на ПАПЕРІ.У свою чергу, ці Закони проговорюються, як мантра усіма чиновниками з правлячою Партією Регіонів.

Корупція в Україні залишається поширеною на усіх рівнях виконавчої, законодавчої і судової гілок влади і в суспільстві.

Так, за даними загальнонаціонального опитування в 2012 році, який проводив Київський міжнародний інститут соціології60 відсотківреспондентів визнали, що вони були залучені в корупційні "угоди" з державними посадовцями.

Іншими словамикорупція цвіте на українських просторах!

У доповіді Міжнародної громадської організації "Будинок Свободи Україна" говориться, що антикорупційна кампанія уряду"не викликає довіри"і "використовувалася для виправдання переслідування політичних опонентів нинішньої влади".

Експерти також відмітили, що чиновники, що знаходиться при владі, їх родичі, і друзі"приголомшуючими темпами" накопичують багатства і впливи.Чого тільки варто сказати про особняк в Межигір'ї, особисті вертольоти Президента України Віктора Януковича!

По новинах, временя від часу, повідомляється про високорангового чиновника, що попався на хабарі. Але що ж з ним відбувається далі? Невідомо: можливо, засудили, можливо, і посадили... а може, і відпустили?! Хто знає... Нам, простим громадянам залишається тільки здогадуватися.

Наприклад, в грудні минулого року Генпрокуратура України завершила розслідування кримінальної справи по звинуваченню екс - директора Державної служби зайнятості Володимира Галицького в отриманні хабарів назагальну суму 574 тис. грнДо суду повинні були передати звинувачувальний акт... і! Мертва тиша.

І таких прикладів маса:бездіяльність і відмазування чиновниками "своїх шакалів", які працюють на "общак".

А корупція між тим була, залишається і процвітає ще щедріше в правлячій Партії Регіонів!

ІІ.У Україні процвітає і набирає оберти тотальне порушення прав людини.

За даними Омбудсменавпродовж перших 11 місяців 2012 року, 14 704 осіб подали скарги омбудсменові.З цього числа біля54,5 відсотка, пов'язані з громадянськими правамизокрема:право на справедливий судовий розгляд, зловживання з боку співробітників правоохоронних органів, і своєчасне виконання рішення суду.Інші скарги торкалися порушень економічних прав(14,8 відсотка), соціальних прав(12,9 відсотка), особистих прав(12,1 відсотка), у тому числі право на життя, повагу до особистої недоторканості, і забороні тортур в місцях укладення, а також політичні права(5,5 відсотка ).

У Україні немає свободи думки, слова і друку!

Так, зафіксовані декілька випадків втручання з боку правоохоронних органів в діяльність Блогерів і Інтернет - видань.

Приміром, проти Ксении Василенко, редактора Інтернет - сайту "LB.ua.Новини", була подана скарга в Генеральну Прокуратуру України нібито за звинуваченням у порушенні закону, що забороняє публікацію "таємних зв'язків державних чиновників". Редакторові погрожували кримінальною справою. Історія з К. Василенко являєтьсячерговим наочним прикладом державного тиску на незалежні ЗМІ.

1.Дотримання в Україні свободи мирних зборів і об'єднань.

Конституція України гарантує нам свободу зборів.

Протеуряд в особі Партії Регіонів порушує це право шляхом дії через судидля заборони протестів і демонстрацій.

За даними Центру політико- - правових реформ, суди прийняли сторону місцевої влади в88% випадківі відмовляли у видачі дозволу на проведення демонстрацій. Органи влади оспорили 355 рішень впродовж 2012 року, в порівнянні з 227 в 2011 році. А в Харкові, в якому повністю володарює Партія Регіонів, суд прийняв рішення про заборону демонстрацій в 100 % випадків!

Так, в серпні минулого року, Харківський суд підтримав прохання уряду заборонити мирну акцію протесту на тій основі, що протест "погрожуватиме життю громадян" і можлива "шкідлива дія сонячних променів і небезпека теплового удару".

2.Вибори і політична участь.

По висновках внутрішніх і міжнародних спостерігачівпарламентські вибори 2012 року не відповідали міжнародним стандартам справедливості і прозорості і "були крок назад в демократії".

Спостерігачі стверджують, що це було в основному за рахунок:-масштабних випадків зловживання державними ресурсами на користь проурядових кандидатів, переслідування і залякування опозиційних кандидатів, державного втручання в засоби масової інформації, насильства по відношенню до журналістів, маніпуляцій з виборчими комісіями, шахрайства і фальсифікацій в процесі підрахунку голосів.

Зафіксовані численні процедурні і організаційні порушення, випадки, коли влада чинила тиск на спостерігачів і кандидатів.

3.Дотримання в Україні права жінок, дітей і інвалідів.

Сексуальне насильство в Україні по - колишньому є серйозною проблемою.

Нарешті 2012 року, за даними Міністерства внутрішніх справ, 117 400 осіб перебували під спостереженням міліції за насильство в сім'ї, в порівнянні з 109 468 - в 2011 році.

За даними групи по захисту прав жіноку Україні відсутні відповідні притулки для жінок, які піддаються домашньому насильству, фінансування від місцевої влади для їх створення і підтримки не існує.

Діти найчастіше стають жертвами насильства і жорстокого поводження. Міністерство внутрішніх справ зафіксувало 155 випадків сексуальних злочинів відносно дітей і 226 випадків корупції відносно неповнолітніх.

Правоохоронні органи не здатні виявляти випадки насильства відносно дітей, бракує фахівців для роботи з неповнолітніми.

Ще однією з актуальних проблем України є захист прав інвалідів.

Згідно з чинним законодавством, працедавці повинні виділяти 4 відсотки робочих місць від загальної кількості штатних працівників для осіб з обмеженими можливостями. Але, в реалії, влаштовані"де-юре"інваліди фактично не працюють у своїх компаніях.

Також, законодавством передбачено, щодержавні установи мають бути обладнані для доступу осіб з обмеженими можливостям. Але, на практиці це далеко не так. Незважаючи ці вимогибільшість громадських будівель залишаються недоступними для інвалідів.Доступ до основних послуг, таких, як освіта, охорона здоров'я, транспорт і фінансові послуги залишається великою проблемою.

Обмежений доступ до громадських будівель не дають можливість людям з обмеженими можливостями учувствовать в державних справах і заходах.

На сьогодні в Україні актуальній продовжує залишатися проблемаз експлуатацією дитячої праці, примуси дітей до випрошування.Працедавцями грубо порушується і не виконується трудове законодавствозокрема - правила, що стосується часу відпочинку, охорони праці, кількість годин роботи. Особливо, порушуються стандарти безпеки і охорони праці в гірничодобувній галузі - у Луганській, Дніпропетровській, Донецькій областях.

Систематично відбувається тиск на незалежні профспілки, за членство в яких звільняють з роботи і погрожують.

Так, голова Вільної профспілки підприємців України Валентина Коробка була госпіталізована із струсом мозку і іншими травмами після того, як міліція напала на неї на знак протесту 4 липня в Києві. Як відомо, Союз є активним демократичним союзом, орієнтований на приватних підприємців, притягнені в малий бізнес.

І який може бути ж шлях "шлях до євроінтеграції"?

Який "шлях в Європу", якщо в Україні Партія Регіонів на чолі з Президентом В. Януковичем замилюють очі українців і усій Європі, стверджуючи, що в Україні розвивається правова держава і цвіте демократія?!

Я, як адвокат і активіст - опозиціонер, відповім на це питання так:

"У Україні процвітає корупція, антидемократія і утиск прав людини в усіх сферах! Правляча партія і Президент України НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ для того, щоб цю ситуацію виправити! А лише ухвалюють ті Закони, які дозволять збагатиться тому ж Януковичу, Азарову, наближеним партійцям і чиновникам.

Доак видимий, ситуація в Україні з дотриманням прав людини, свободи слова, друку НЕСТРИМНО ПОГІРШУЄТЬСЯ!

І не виключено, що завтра ми з вами прокинемося і Партія Регіонів в особі чиновників"придумає"нову схему і методи по "вичавленню" грошей у простих громадян України.

Такими темпами і діями Партії регіонів і Президента ми прийдемо до повного тоталітаризму імонархії!

І тоді Партія Регіонів виконає свою "справжню" мету, яка коштує так :

"знищити демократію в Україні, права людини, "прибрати" до своїх рук усювлада, розікрасти усю державу і наповнити свої кишень, прийняти такі Законів, які вигідні і які лобіюватимуть інтереси окремих втілених владою осіб або близьких до них корпорацій".

Навіщо потрібна така країна Європі?

Країна, в якій абсолютну владою у своїх руках зосередила у Партія Регіонів, а на місці Президента України сидить "монарх", і наповнює кишені наближених за рахунок звичайних громадян України і ресурсів країни...