Дядьку, скажіть: чому цирк поїхав, а клоуни залишилися?

08.04.2014 22:14

- Як швидко, підступно швидко забуваємо ми уроки історії. Чому так сталося, що «політична економіка», яка надзвичайно влучно допомогла більшовикам довести слабкість капіталізму та прийти до влади на початку минулого століття, в сучасній Україні працює з точністю до навпаки? Риторичні запитання не чекають на відповідь. Їх просто треба озвучувати, щоб потім тим хто пам'ятає уроки історії, не було прикро перед нащадками, які обов'язково запитають нас:

- Чому цирк поїхав, а клоуни залишилися?

Нагадаю для тих хто не пам'ятає.

Олігархія відрізняється від великого бізнесу тим, що паразитує на зрощенні з державним апаратом, а не внаслідок конкурентної боротьби просуває економічні інтереси держави. Національні інтереси й інтереси великого бізнесу завжди співпадають, а приватні інтереси олігархів завжди будуть вищими чи, навіть, діаметрально протилежними інтересам державним.

Яскравим проявом української олігархії та її візитівкою стали: "тіньова" приватизація стратегічних об'єктів; непрозорі схеми державних закупівель на користь привладних бізнес-структур; політична корупція - купівля оптом та вроздріб президентів, депутатів, міністрів та чиновників; гра на боці іноземних держав; рейдерство та практичне знищення малого та середнього бізнесу в інтересах монополій. Отже всі великі гроші олігархів були зароблені, не у відкритій конкурентній боротьбі на ринку, а за рахунок держави та за допомогою державного апарату. Режим Януковича став апогеєм та тріумфом олігархії, яка підтримувала його до останнього. Але обставини виявилися сильнішими за здавалося б непохитною вертикаллю влади «сім'ї». Після Революції Гідності декому задавалось, що з олігархією буде покінчено. Але останні події засвідчили, що святкувати перемогу над олігархами дуже рано.

Приводом для тривоги є об'єднання олігархів навколо одного з кандидатів в Президенти. Як слушно зауважив Юрій Луценко: "Не уявляю відродження Німеччини, якби разом з Гітлером не були покарані його начальник рейхсканцелярії, рейхспропаганди та інші діячі режиму. Ми перемогли бандитський режим Януковича, але його творці - клан Фірташа-Льовочкіна вже розробив план повернення до влади. Пряма трансляція на телеканалі "Інтер" - показовий факт. Тому я буду там, де є шанс зламати хребет олігархії. Хоча дежавю 2005 вводить в ступор навіть мене".

Після повалення режиму Януковича, найбільш одіозна група Фірташа не залишає планів на повернення до влади. Зараз Фірташ робить ставку на Петра Порошенка, який також є олігархом (його статки за оцінкою журналу "Форбс" сягають 2 мільярди доларів). Поглинання фаворитом президентських виборів Петром Порошенком Віталія Кличка стало справжнім ударом для частини однойменної партії. Всередині наростає невдоволення сірим кардиналом УДАРу Віталієм Ковальчуком, який найбільш затято переконував боксера зняти свою кандидатуру з перегонів.

Ковальчук вважається ідеологом альянсу Порошенка та Кличка на виборах. Необхідність цього кроку він пояснював динамікою рейтингів та недостатнім фінансування. Цьому також передували конфіденційні зустрічі Ковальчука і Кличка разом з Петром Порошенком, Сергієм Льовочкіним та Дмитром Фірташем. Останнім аргументом на заняття лідера УДАРУ послугувала зустріч Кличка з Дмитром Фірташем, на якій олігарх вимагав у Віталія повернення вкладених в нього грошей у разі не зняття кандидатури на користь Порошенка. Льовочкін та Фірташ публічно виступили з гарячою підтримкою політичного союзу Порошенка та Кличка, внаслідок чого версія про координацію дій УДАРу та клану "РосУкрЕнерго" отримала додаткове підтвердження. Як повідомляють джерела, перше побачення олігарха з кандидатами відбулося у лютому 2014 року. Крім того, Порошенко, Кличко та Фірташ зустрічалися напередодні з'їзду УДАРУ у Відні, про що в середу, 2 квітня, написала місцева газета Österreich: "Винятково таємно та практично непомітно для усіх кандидат у президенти Петро Порошенко та Віталій Кличко зустрілись в Австрії з Дмитром Фірташем. Тобто, минулої середи Фірташ задекларував шоколадному барону Порошенку свою підтримку як кандидату в президенти України".

Слід відмітити, що раніше олігарх Фірташ фактично приватизував УДАР. Так на парламентських виборах 2012 року другий за чисельністю після Партії регіонів філіал групи Фірташа-Льовочкіна - це партія УДАР. Щонайменше двоє осіб зі списку Кличка напряму читаються як креатура цієї групи. Восьмий номер УДАРу Наталія Агафонова в документах значиться як "податковий консультант "Нестле Україна". Насправді це - найкраща подруга Юлії Льовочкіної під час та після навчання на юридичному факультеті університету Шевченка. 15 номер списку - Сергій Куніцин, президент футбольного клубу "Таврія", що фактично належить Фірташу. Крім того, Куніцин як мер Красноперекопська фактично зробив депутатом в далекому 1998 році Валерія Хорошковського, коли той обрався за цим виборчим округом. Деякі люди в УДАРі мають спільний бізнес з представниками групи Фірташа -Льовочкіна або товаришують з їхніми родинами. Так, 28 номер списку УДАРу - екс-депутат Павло Рябікін, в минулому соратник Ігоря Бакая, екс-заступник міністра транспорту та екс-посол в Данії. За три місяці до висунення в депутати Рябікін був обраний керівником Миколаївського обласного осередку УДАРу. Насправді Рябікін відомий у київській тусовці мільйонерів як власник яхт-клубу "Маячок". На території цього комплексу розташоване футбольне поле, де любить грати Сергій Льовочкін із друзями. Сьогодні власником 50 відсотків "Маячка" є структури, пов'язані з Дмитром Фірташем. За містом Чернівці балотується Віталій Михайлішин, секретар міської ради, людина Фірташа. До слова, в команду Михайлішина входить чоловік Оксани Продан, четвертого номеру списку УДАРу.

Сьогодні фактично відбувається створення нової олігархічної політичної сили з диванної партії Порошенка "Солідарність" та УДАРу і уламків Партії регіонів на чолі з Тигіпком, які є залежними від головного "газовика" та друга Путіна - Дмитра Фірташа. І перше завдання тандему Фірташ-Порошенко - перемога останнього на президентських виборах. До речі успішний досвід повернення олігархів до влади вже є - спроба зламати олігархічну систему у 2005 році завершилась відставкою першого уряду Юлії Тимошенко та підписанням меморандуму про співпрацю між Ющенком та Януковичем. У цих подіях брав безпосередню участь й Петро Порошенко, який й розвалив помаранчеву команду. З цього моменту почалася олігархічна контрреволюція, яка завершилася приходом до влади Віктора Януковича.

Тож на арені цирку поки що залишаються ті ж самі люди. Не дивлячись на те, що сам цирк наче б то мав поїхати з України.