Суд прямий, та суддя кривий

Що ж, здирати шкіру - це, звичайно, не сучасно. Навіть у нинішньому Ірані цього не роблять. Там за це всього лише передбачена смертна кара, шляхом повішання. Враховуючи, що рівень демократії України зараз приблизно відповідає іранському, пропонуємо поширити це правило на Україну. Причому портрети повішаних суддів необхідно розвішувати на всіх стінах судів, по всій країні, щоб нинішні судді ні на секунду не забували про відповідальність за свої рішення. Адже, несправедливий суд розбою гірше.

Цікаво, а суддям відома така картина. А то ми тут вивчаємо і порівнюємо історію та мистецтво про Феміду, а вони продовжують сидіти на казенних шкіряних стільцях і плюють з високої дзвіниці на закон, справедливість і хоч найменшу можливість понести відповідальність за свої «гріхи» - щоденне служіння своїм корисливим цілям всупереч запропонованим і очевидним нормам законів і моралі.

Образ судді із покон віків був взірцем честі, справедливості, благородства для оточуючих. До них йшли за вирішенням спорів.

А тепер наші судді йдуть разом з прокурорами до сауни та більярду для вирішення важливих нагальних питань.

Яким же повинен бути суддя? Вступаючи на таку почесну посаду вершителя чужих доль, відповідно до ст. 56 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен скласти присягу, такого змісту:

«Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя».

Суддя складає присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента України. До участі в церемонії запрошуються Голова Верховного Суду України, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради юстиції та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Текст присяги підписується суддею і зберігається в його суддівському досьє.

Коли ж наступає той момент, коли чесний, неупереджений та справедливий суддя зраджує своїм принципам? З першого походу з прокурором до лазні? Чи це один з іспитів при вступі на посаду судді?

Ст. 14 «Кодексу суддівської етики» вказує, що суддя повинен уникати поза процесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

Проте, як показує практика, в перерві між судовим засіданнями сходити попити кави з прокурором це звичайна справа.

Останнім часом засідання з розгляду кримінальних справ нагадують ляльковий театр. Ляльководами в головних ролях виступають органи прокуратури та СБУ, а маріонетками в руках умілих ляльководів – судді. Що ж не вистачає Вам, поважний суд, здійснювати правосуддя в відповідності до кодексу честі, совісті та законам України.

Ст. 55 Основний закон України зазначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Та як же їх захищати, якщо наші перевертні в мантіях забувають елементарні правила суддівської етики

Ст. 1 «Кодексу суддівської етики» зазначає, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Де ж Ваші високі стандарти поведінки, коли ви дозволяєте собі з’явитися в судове засідання без мантії, нехтуючи елементарними правилами поваги до громадян України?

А кидати обвинуваченому слова: «Подякуйте своєму адвокату» - це такий метод зміцнення довіри до судової влади?

Стаття 15 «Кодексу суддівської етики» вказує на те, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляд і справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справ

Який самовідвід? У нас судді навіть заяву на відвід не завжди дають розглядають.

В разі неможливості укласти об’єктивне рішення, суд ухвалює необ’єктивне.

Статус судді передбачає основні засади поведінки судді не лише в залі суду, а поза ним. Відповідно до них, у кожного громадянина нашої держави повинен складатись образ ідеального вершителя закону. Це громадянин України в мантії з високими моральними якостями, неупереджений та незалежний при прийняті рішень – в судовому засідання.

Поза судом це особа зі стійкими соціальними зв’язками та з гідним способом життя.

На практиці ж, маємо повну протилежність. І виникає з відомого монологу Чацького:

А судді хто?