Хто вбив Зураба Хурцію?

прочтения: 1588
03.01.2017 14:28

Загиблий чоловік мав при собі пенсійне посвідчення серія АІІІ № 848773 на ім'я Миколи Нікітіна, видане в Кіровограді, та паспорт громадянина Грузії на ім'я Zurab Khurtsia № 620075680, виданий посольством Грузії в Україні.

Посольство підтвердило інформацію про загибель, але заявили, що помер чоловік не від насильницької смерті, а сердечного нападу. Хоча родичі не повірили в цю версію: Мой брат умер не от своей болезни, а от искусственно вызванного сердечного приступа. Все те, кто там скончались, были больны и умерли от сердечного приступа? Провоцирующим это был газ, пущенный на Майдане…

Зураб Хурція – учасник Революції, входив до Кіровоградської Сотні, громадянин Грузії, був біженцем з Гагра під час грузино-абхазького конфлікту. В 2008 році завод Зураба припинив роботу – місто Сенаки, в якому він жив тоді, бомбили російські літаки. Будинок, в якому жив Зураб зі своєю сестрою і старенькою матір’ю, теж розбомбили. Так він опинився в Києві.

Дмитро Степаненко, активіст Майдану, згадує: Ми з Зурабом не були знайомi, народились в різних країнах, жили в різних містах, розмовляли різними мовами. Але на барикадах Майдану ми стали братами. Кожний майданівець зберігає як святиню у своєму серці це почуття братерства та єднання.

Зураб був першим, з ким я познайомився, коли прийшов в Кіровоградську сотню. В метрі від нього я вкладався спати на вільному місці, на якому на підлозі знаходився лише туристичний коврик, і Зураб запропонував мені одне із своїх тонких одіял. Коли почались морози вище −20, Зураб кутав шию в здоровений шарф. Він стійко вистояв усі чергування на барикадах і пікети, весь наш протест. Він пройшов шлях до кінця. Гідно і свобідно.

У Зураба була мрія – повернутися в Гагру і побудувати там церкву в пам’ять про загиблих від російських бомбардувань. Але зробити цього не встиг: «Мы с братом все силы положим, чтобы довести дело до конца, – обещает брат Зураба Нино. – Зураб был очень хорошим сыном, хорошим братом, хорошим другом. Он погиб за чужую страну, но идея, за которую он погиб, в этих двух странах была одна – Свобода!» Свобода від російської окупації.

Слава Вільним Націям! Смерть російській педерації!