Науковці засудили псевдореформу ВВТ Козиря-Омеляна

Прийняв участь в нараді-семінарі на базі Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України в Одесі з проблем розвитку внутрішнього водного транспорту та ефективного утримання внутрішніх водних шляхів України.

В результаті конструктивного та фахового обговорення було прийняте виважене рішення, зокрема:

1. Вважати неприйнятним затвердження Верховною Радою України законопроекту №2475а через:

- впровадження безконтрольного доступу суден під іноземним прапором на внутрішні водні шляхи України, що суперечить міжнародній практиці, положенням законодавства ЄС, та робить українських перевізників неконкурентоспроможними на внутрішньому ринку перевезень через значно більше податкове навантаження;

- створення, при наявності хибної практики діяльності ДП «Адміністрація морських портів України», Державного підприємства «Адміністрація внутрішніх водних шляхів України», для забезпечення функціонування якого впроваджується «річковий збір», що суперечить цілям стратегії щодо розвитку ВВТ та суперечить законодавству ЄС.

2. Вважати за доцільне підтримати розроблений Міжфракційним депутатським об’єднанням ВРУ За розвиток річок України пакет законопроектів (6732, 6733, 6734, 6735), які спрямовані на продовження дії експерименту про державну підтримку судноремонтної та суднобудівної промисловості.

3. Звернути увагу на необхідність розробки протягом 2018 року Кодексу внутрішнього водного транспорту України із врахуванням положень нашого принципово іншого законопроекту «Про ВВТ» №2475а-3 та директивних вимог Європейського Союзу згідно Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС, що набула чинності з 1 вересня 2017 року.

***

Під час свого виступу перед представниками наукового світу, зазначив, що нам потрібно виходити з відсутності в Україні комплексної транспортної стратегії. Ми постійно стикаємося із проблемами автомобільного, залізничного, водного транспортування. І зрозуміло, що одним лише законопроектом всі ці питання не вирішиш. Саме тому, відстоюючи законопроект №2475а-3, ми добиваємося того, щоб водні перевезення стали базовими, так як це зроблено в розвинених країнах світу. Тобто мова йде про імпорт успішного досвіду, а не про спроби провести якийсь незрозумілий експеримент над країною.

Так і не зрозумів логіку представників Укррічфлоту, які під час наради завзято відстоювали впровадження «річкового збору». Взагалі уявляєте собі бізнес, який виступає проти звільнення їх від податків?)) Почув два аргументи: «ми порахували, що так нам буде дешевше» і «річку потрібно розвивати», тобто не можна ж взагалі ніщо не платити…

По-перше, на прохання науковців надати відповідні розрахунки їх так і не показали. Можемо лише здогадуватися, який же розмір «річкового збору» вони закладали при обчислюванні, бо він невизначений.

По-друге, проти твердження, що річки потрібно розвивати, ніхто ж і не заперечує. Навпаки, ми тільки за! Різниця в тому, що ми пропонуємо робити це за рахунок 10% того канального збору, який і так сплачують. І цього буде більш, ніж достатньо. А опоненти, як виявилось, вважають, що згідно їх законопроекту весь канальний збір буде йти на розвиток річки – це близько 2 мільярдів. І їм все одно не вистачає 15 мільйонів гривень)) адже порахували, що саме таку суму мають виручити за рахунок впровадження «річкового збору». Тобто 2 мільярди є, але без 15-ти мільйонів не обійтися? Чи як?? На відео – «дискусія» з цього приводу. Може, хтось зрозуміє цю логіку – поділіться, будь ласка. Особисто в мене немає сумнівів, що цей «річковий збір» піде не утримання ще одного штату чиновників новоствореної адміністрації на річках. І крапка.

Особливо гостро науковцями було сприйнято бажання авторів законопроекту №2475а запустити офшорний флот на внутрішні водні шляхи України. Вердикт – це вб’є українського перевізника і надію на відродження вітчизняного суднобудування. А знаєте який тут був головний аргумент? Україні буде не по силам задовольнити попит бізнесу на транспортування вантажів, бо в неї не залишилось власного флоту.

Так, флоту немає, в тому числі і через те, що свого часу його вивели в офшори. Але чому ж пропонується зрада національним інтересам? Чому не підтримується ідея будувати, запускати українські суднобудівні заводи, забезпечувати людей роботою і зарплатою? Я цього не розумію. І не зрозуміли науковці, підтримавши ініціативу нашого Міжфракційного об’єднання «За розвиток річок України» тримати курс на посилення державної допомоги українському суднобудуванню. До того ж, вони взагалі мають сумніви, а чи вистачить в Україні вантажів, які б можна було перетягнути на водні шляхи і дати поштовх для розвитку…

Тож, позиція наукового світу більш, ніж зрозуміла – необхідно прийняти якісний та дієвий законопроект, а не вимушене рішення, обумовлене виключно політичними мотивами та чиїмись «хотєлками». І я радий, що це прагнення нас об’єднує!