Информационное общество нового тысячелетия начинается с Украины. А в Украине – с города Святого Николая

03.12.2019 12:25

www.Mukola.net 10:08 18 Мая 2011 г.

Часть Одиннадцатая. Историческая. Пророческая

Пётр Стехин

Информационное общество нового тысячелетия начинается с Украины. А в Украине – с города Святого Николая

Прочитали: [1054]

Генеральная Ассамблея… постановляет

объявить 17 мая каждого года
Всемирным днем информационного общества,
с тем, чтобы способствовать повышению
информированности о возможностях, которые сулит
обществам и странам использование Интернета
и других информационно-коммуникационных технологий,
а также о путях преодоления "цифровой пропасти".
Резолюция Генеральной Ассамблеи
Организации Объединенных Наций
A/RES/60/252 от 27 апреля 2006 года


…Постановляю:
Оголосити в Україні 2011 рік Роком освіти
та інформаційного суспільства.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ.
Указ Президента України № 926/2010
від 30 вересня 2010 року


Ценности и принципы
Мы, главы государств и правительств,
собрались в Центральных учреждениях
Организации Объединенных Наций в Нью-Йорке
с 6 по 8 сентября 2000 года, на заре нового
тысячелетия, чтобы вновь подтвердить
нашу веру в Организацию и ее Устав
как нерушимые основы более мирного,
процветающего и справедливого мира.
Декларация тысячелетия
Организации Объединенных Наций.
Утверждена резолюцией 55/2
Генеральной Ассамблеи
от 8 сентября 2000 года

17 мая 2011 года, когда все разумное человечество по решению Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных наций отмечает Всемирный день информационного общества, когда Украина живет событиями объявленного ее Президентом Года информационного общества, а весь мир, в том числе и наша страна, упорно и настойчиво трудятся над достижением Целей Развития Тысячелетия, официально установленных в Декларации тысячелетия ООН, принятой на Саммите Тысячелетия в 2000 году, и утвержденных государствами-членами ООН в 2001 году, мы имеем полный набор исходных смысловых и пространственно-временных предпосылок, чтобы всерьез начать обсуждение путей, методов и средств построения информационного общества в Украине, а также вопроса: может ли наша страна достичь мирового лидерства, двигаясь по этому направлению, а если да, то как, когда и чем это сделать.

Итак, что строить собираемся?

Понятие "информационное общество" было введено в оборот западными социологами в ответ на смену технологического уклада с индустриального на так называемый постиндустриальный, породившую нарастающее насыщение среды обитания человека электронными средствами массовых коммуникаций и обработки информации.

Затем, по мере расширения и углубления процессов информатизации и осмысления их значения для развития как отдельного человека, так и человечества в целом, понятие "информационное общество" было институционализировано и структуризировано на международном уровне, и прежде всего – специализированными организациями и мероприятиями Организации Объединенных Наций, в том числе Целевой группой по информационно-коммуникационным технологиям, Всемирным саммитом по вопросам информационного общества в Женеве в 2003 году и в Тунисе в 2005 году, Генеральной Ассамблеей ООН. Таким образом, была установлена определенная, признанная мировым сообществом, дисциплина смысла и действий в отношении этого понятия и порядка его внедрения в повседневную жизнь.

Хотя в нашей стране и ранее, до узаконивания его на мировом уровне, проводились важные работы по становлению и развитию информационного общества, настоящая институционализация этого понятия произошла с приятием Закона Украины от 9 января 2007 года № 537-V "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" и изданнием соответствующего распоряжения Кабинета министров Украины от 15 августа 2007 года № 653-р «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"».

Следует сказать, что данный Закон Украины весь в целом является весьма добротной и довольно плотной системотехнической основой для построения и развития отечественного информационного общества, но нам хотелось бы выделить в нем наиболее существенные, с нашей точки зрения, целепостановочно-технологические положення, а именно:

«Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя» (раздел I, статья 1);

«Основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних ІКТ можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому розвитку країни на основі цілей і принципів, проголошених Організацією Об'єднаних Націй, Декларації принципів та Плану дій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 року; Туніс, листопад 2005 року) та Постанови Верховної Ради України від 1 грудня 2005 року "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні"» (раздел II, статья 1);
«Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним з пріоритетних напрямів державної політики»

(раздел II, статья 3);.

«Досягнення зазначених цілей дасть змогу:

  • підвищити національну конкурентоспроможність за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці, а також розширити експортний потенціал ІКТ-індустрії України;
  • поліпшити життєвий рівень населення завдяки економічному зростанню, забезпеченню прав і свобод людини, наданню рівного якісного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров'я та адміністративних послуг органів державної влади та
  • органів місцевого самоврядування, створенню нових робочих місць і розширенню можливостей щодо працевлаштування населення, забезпеченню соціального захисту вразливих верств населення, зокрема людей, що потребують соціальної допомоги та реабілітації;
  • сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті відповідних рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування» (раздел II, статья 3, пункт 2).

Надо отдать должное и разработчикам распоряжения КМУ № 653-р от 15.08.2007. Все его мероприятия логически связаны с положеннями исполняемого им Закона, имеют конечную продуктную формулировку, адресно и гармонично распределены по горизонтали и вертикали органов власти и управления. В общем, с точки зрения административно-организационной документ почти безупречный, но… практически почти не реализованный. Документ не профинансирован. Нет бюджета.

Такая же, но еще более печальная судьба, постигла распоряжение КМУ от 2 марта 2011 года № 192-р, изданного во исполнение Указа Президента от 30 сентября 2010 года № 926/2010, которым 2011 год провозглашен Годом информационного общества в Украине. Там вообще отсутствуют мероприятия, порученные местным органам исполнительной власти и рекомендованные органам местного самоуправления. А причина одна – нет госбюджета, нет местных бюджетов. И не только на это очевидное дело. Да вся Национальная программа информатизация, по выводам Счетной палаты Украины, была распотрошена на «поместные» реестры и базы данных, дублирующие друг друга и не увязанные друг с другом.

Так и «зависла» идея построения концептуально совершенного современного информационного общества Украины, обозначенная вышеуказанным Законом. «Зависла» на суку нашей бедности. Но только ли бедности? А, может быть, нерасторопности, неумения или нежелания решать вопросы не только за счет бюджетных денег, а и научиться привлекать к построению информационного общества общественный же ресурс, причем выраженный не обязательно в звонкой монете. Что же это за ресурс, и как его вовлечь в процесс решения актуальной проблемы. А потому давайте посмотрим,

С той ли стороны строим?

"Информационное общество" – о, сколько в этом звуке!

Начнем с того, что "общество" – это сложнейшая и огромнейшая взаимосвязь "блестящих и темных, стремящихся к некоей цели умов" (Леонид Мартынов). Это борьба интересов, предпочтений, потребностей, далеко не всегда ограниченных общепринятыми нормами поведения, которые и сами бывают подвижными, неопределенными, зачастую слабо, незаметно выраженными и вдруг взрывообразно меняющимся.

"Информационное" – это сложнейшая и огромнейшая взаимосвязь технических, программных, коммуникационных, организационных, законодательных и других продуктов, созданных наукоемким сектором всемирного производства, это огромная сложность, порождаемая вплетением этих искусственных объектов в органическую ткань вышеуказанного "общества", это симбиоз человека и компьютера, общества и компьютерных сетей, который может, наряду с пользой, приносить и неприятные сюрпризы, т.е. повышать сложность возникающего информационного общества по сравнению с существующим, т.е. обществом традиционным, обществом доинформационной эпохи.

Но есть еще один подводный камень в построении "информационного общества", о котором одни просто не знают, а другие предпочитают помалкивать. Себе на пользу. Известная и многократно мною отмечаемая небрежность терминологии, порождаемая обычно американской языковой средой, и здесь играет свою роковую роль.

Дело в том, что западное "информационное общество", с которого мы пробуем снимать кальки, еще и прежде всего – общество гражданское, т.е. образовавшееся по принципу «от существующего - к возникающему» (Илья Пригожин) и содержащее в себе внутренние механизмы решения социальных проблем, основанные на ценностях, традициях, законе, нормах и правилах поведения, которые формировались (кстати, крайне конфликтно!) в течение трехсот-четырехсот лет, сколько существует капитализм (по Фернану Броделю). Т.е. в западной практике каждый гражданин несет в себе самом фундамент своего гражданского общества, сформированный столетиями, чего у нас нет и быть не может.

В Украине, как и в других постсоветских странах, развитие гражданского общества, только начавшего формироваться с момента отмены крепостного права в Российской империи, было на 70 лет прервано советской властью, и только с получением независимости получило свое продолжение. Ясно, что ожидать и требовать от него такой же зрелости, как от гражданского общества западного, не только нереально, но и опасно, ибо это может привести к неадекватной стратегии и технологии его построения.

Именно построения, причем построения интенсивного, поскольку ни столетий, ни даже десятилетий на «созревание» у нас просто нет. Пока созреем, при нынешней недобросовестной и немилосердной мировой межгосударственной конкуренции от Украины останутся «рожки да ножки».

Но денег в бюджете как нет, так и не будет. А если по-настоящему и быстро строить, то денег у державы на это и не хватит. Да и расходоваться они будут известными нам методами отполовинивания их в собственный карман лицами, причастными к процессу.

И вот здесь в качестве средства интенсивного построения современного, устремленного в будущее гражданского информационного общества Украины, причем построения на собственных, ни от кого не зависящих ресурсах, к нам приходят целеустремленные социально-компьютерные сети на основе программной платформы Web 2.0.

Такие сети позволяют творческим личностям, которых, по словам Аркадия Пригожина, «хлебом не корми, дай потворить», и которых, по данным Эверетта Роджерса, не менее 2,5 % в любом обществе, практически устранить пространственно-временные барьеры между ними и создавать пространственно-распределенные творческие коллективы, как будто все их члены сидят в уютной комнате за одним столом. Причем оснащенные современной и удобной системой поддержки проектных решений.

Технологию быстрого построения таких сетей, основанную на программных продуктах Корпорации Microsoft, рабочая группа системотехников и программистов Клуба «Третья волна» освоила и готова применить в практическом смысле.

Наша сеть, как золотое руно Одиссея, способна собирать на себя золотые крупинки наиболее творчески активных, организационно способных и инновационно устойчивых членов общества, которые, следуя своему креативному, т.е. интеллектуально-деятельностному, инстинкту, неизбежно создадут методом самоорганизации проектные коллективы, целеустремленные потребностью общества и скоординированные разумом власти.
Она, как ультрацентрифуга по обогащению урана, способна выделять из общей массы нашего в общем-то пассивного общества, активный человеческий материал, способный не только высвобождать энергию на пользу обществу, но и методом цепной реакции вовлекать в процессы построения информационного общества все новые и новые слои населения.

Таким образом, с помощью и на основе применения целеустремленных социально-компьютерных сетей сложится истинная, авангардная элита общества Украины, способная и готовая возглавить его борьбу за лидерство, за конкурентоспособность, за жизнь своим разумом, и, в результате, за благополучие и процветание страны и ее народа при любой мировой «погоде».

А с какой стороны правильно?

Нужно сказать два слова еще об одном понятии, которое в западной практике по умолчанию, как само собою разумеющееся, выносится за рамками понятия "информационное общество", но, по сути, составляет как его фундамент, так и форму его выражения. Это понятие – "демократия" и производное от него понятие "электронная демократия" (e-democracy).

Институты демократии как совокупность норм права усложняющегося общества индустриальной эпохи, эпохи наемного труда, также формировались не одно столетие, обрели устойчивость и составляют основу образа жизни развитых стран, который нам методами «естественного созревания», методами естественной человеческой «соображалки» (Михаил Задорнов) еще долго, непозволительно долго, не понять и не принять.
И когда западная цивилизация, исходя из, безусловно, добрых по отношению к нам побуждений, по сути, навязывает нам не только свою систему ценностей, что полезно, но и методы их освоения, «имплантации» в наше сознание, в наши обычаи, что вредно, то надо задуматься, как говорится, «взять собственную голову в руки» и начать двигаться и к демократии, и к информационному обществу своим путем, методом коллективного разума и коллективного действия, свойственного именно и прежде всего нам, украинцам, т.е. методом «толоки», который потом умные люди окрестили «методом народной стройки».
Обратимся к Википедии – свободной энциклопедии, которая, сама того не зная, возникла и живет по законам толоки, т.е. по законам правового обычая и добровольной взаимопомощи и возьмем более симпатичное нам определение толоки из родной нам украиноязычной Википедии.

«Толо́ка — українська звичаєва форма селянської взаємодопомоги.

Толока є давнім українським звичаєм. Її організовували на селі для виконання термінових робіт, що вимагали значної кількості осіб: збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків, спільний випас худоби тощо. Іноді толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, читалень, доріг тощо).

У толоці односельчани брали участь, тобто працювали толокою (спільно, разом), добровільно й задарма, не потребуючи плати за свою працю. Зазвичай особа, на користь якої працювали, частувала робітників. Також звичною справою було звершення толоки народним гулянням — танцями і співами.

Як інститут звичаєвого права і добровільної взаємодопомоги толока в Україні продовжувала і навіть продовжує існувати дотепер.

Звичай толоки є спільним для слов'ян — в білорусів і поляків він називається так само — відповідно тало́ка і tłoka (таку ж назву мав білоруський язичницький дух жнив і родючості); у північних росіян — по́мочь. Подібні звичаї спільної праці існували й існують в багатьох народів світу.

У сучасній культурі слово толока вживається на позначення якихось громадських чи масових проектів».

Итак, что нужно для толоки?

Прежде всего – предмет толоки, т.е. объект, который надо построить. Для нас это, в узком смысле – местное информационное общество города Николаева, в широком –Информаци-онное общество Украины.

Затеем – учасники толоки, т.е. субъект, который будет строить. В узком смысле – это около 50 тысяч «сидящих» в Интернете николаевцев, в широком смысле – около 15 миллионов «сидящих» в Интренете украинцев. А если к этому прибавить украинскую диаспору, которая уж точно знает, как покорять мир, то тут уже все готово.

Затем, «особа, на користь якої працювали» – это народ, т.е. 500-тысячная местная территориальная громада города Николаева – в узком смысле, и 46-миллионная громада Украины – в широком.

Ну и, наконец, инструментально-технологическая среда, соединяющая отдельных людей в слаженный колектив толоки, делающая толоку осмысленным, целеустремленным на конкретный, осязаемый, полезный продукт человеческой деятельности. В узком смысле – это построенная «поверх» Интернета местная целеустремленная социально-компьютерная Интранет-сеть города Николаева в рамках проекта местной электронной демократии, в широком – это национальная (включая мировую украинскую диаспору) целеустремленная социально-компьютерная Интранет-супермегасеть Украины, также работающая «поверх» мировой сети Интернет.

Как видно, на сегодня есть все условия, чтобы методом толоки начать процесс построения информационного общества нового типа, как местного, так и национального. Остается, поступив по-умному, воспользовавшись правилом Фридхарта Кликса: «Умный человек тот, кто умеет схватить ситуацию в целом, кто видит путь к успеху там, где решение скрыто множеством не связанных между собой частных факторов и обстоятельств», т.е. соединить все не связанные между собой эти «частные факторы и обстоятельства» в единую систему взаимосогласованных действий, и тогда все пойдет, как по маслу.

Итак, вывод: информационное общество города Николаева, Украины строит себя, само используя собственные, кстати, очень дорогостоящие, трудовые ресурсы: ума, воли, техники, применяя мировой и европейский опыт, мировое и европейское знание, свободо получаемое из Интернета, через Интернет, с помощью Интернета.

А власти всех уровней и назачений обеспечивают «створення умов для розвитку інформаційного суспільства», как это сказано в «Положенні про Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації», которое определено главным и единственным центральным органом исполнительной власти Украины, конкретно отвечающим за это важнейшее направление ее будущего.

Такой порядок, собственно говоря, и соответствует идеологическим, методологическим и практическим принципам построения информационного общества, провозглашенным в соответствующих документах Организации Объединенных Наций.

С чего начнём?

Известно, что ничто так не сплачивает людей, как совместное достижение общей цели. Правда, цель при этом должна быть конкретной, т.е. достижимой, измеримой, а ее результаты должны имеет впечатляющую всех полезность.

Учитывая, что путь, который предлагается преодолеть, долгий, во многом неясный, в нем предлагается выделить начальную, частную, конкретную цель, достижение которой будет и полезным, и впечатляющим.

Мы предлагаем принять и провести в Николаеве на день города, в начале сентября этого года, Международный конгресс по вопросам развития информационно-коммуникационных технологий и информационного общества, предусмотренный пунком 13 распоряжения КМУ № 192-р от 02.03.2011:

13.

Проведення Міжнародного наукового конгресу з питань розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційного суспільства

III квартал

Державне агентство з питань науки, інновацій та
інформації

Результатом этого Конгресса мы предлагаем сделать доклад «Інформаційне суспільство заради добробуту: українська ініціатива», который составит основу для выступления нашего Президента Виктора Федоровича Януковича на регулярной сессии Генеральной Ассамлеи ООН в конце сентября этого года, точно так же, как он в 22 сентября 2010 года докладывал мировому сообществу на сессии Генеральной Ассамблеи ООН о выполнении Украиной Целей Развития Тысячелетия Организации Объединенных Наций.

Учитывая успешный и впечатляющий опыт проведения в нашем городе дней Европы 13-14 мая сего года, ту высокую оценку, которую заслужили организаторы этого важного мероприятия от послов ведущих европейских стран в Украине, мы не видим особых препятствий продолжить восхождение города Николаева на более высокую ступеньку мирового лидерства путем проведения указанного Международного конгресса.

А заодно, в процессе достижения такой цели, будут выявлены и организованы в дружный и крепкий коллектив истинные лидеры нашей городской общины, способные и готовые строить современное, устремленное в будущее, гражданское информационное общество, как местного, так и национального масштаба.

Как говорится, по делам и слава.

Что делаем мы?

Наша общественная организация «Николаевский городской интеллектуально-компьютерный клуб "Третья волна"» в ближайшие 2-3 недели на своих ресурсах развернет на базе Интранет-технологии проектно-аналитический портал, через который и на котором будет осуществляться межличностная, межорганизационная и межмуниципальная коммуникация по вопросам построения информационного общества.

В любом случае, Интранет-конференцию по указанной теме мы обеспечим, где более развернуто, понятно и убедительно будут представлены наши технические предложения и общественные инициативы.

Всех, кто желает и может принять участие в Интранет-конференции и подготовке к проведению в Николаеве в начале сентября сего года Международного конгресса по вопросам развития информационно-коммуникационных технологий и информационного общества, просим сообщить об этом по адресу stekhinpdm@rambler.ru или SMS-сообщением на телефон 050 824 62 58.

С уважением

к будущим строителям

информационного общества

Президент клуба «Третья волна»

Стехин Петр Дмитриевич,

17.05.2011

Миколаївський міський інтелектуально-комп’ютерний клуб “Третя хвиля”

Код ЄДРПОУ 25936990, вул. Московська 11, 54001, м. Миколаїв, Україна

Tел. (0512) 37-32-07, (0512) 37-32-67, 050 824 62 58,

E-mail: stekhinpdm@rambler.ru

Вих. № 110510/1 Вх. № 21/28469-01

від 10.05.2011 від 18.05.2011

Громадська ініціатива «Про створення та відпрацювання механізму реалізації Указу Президента України № 926/2010 від 30.09.2010 в частині проведення в 2011 році Року інформаційного суспільства та механізму побудови місцевого і регіональ-ного інформаційного суспільства України

Президенту України

ЯНУКОВИЧУ В.Ф.

Копія: Голові Миколаївської

обласної державної

адміністрації

КРУГЛОВУ М.П.

Копія: Голові Миколаївської

обласної ради

ДЯТЛОВУ І.С.

Копія: Миколаївському міському

голові

ЧАЙЦІ В.Д.

Копія: Секретарю

Миколаївської міської

ради

КОРЕНЮГІНУ В.І.

Копія: Голові

Баштанської районної

державної адміністрації

РУБСЬКОМУ І.В.

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Миколаївський міський інтелектуально-комп’ютерний клуб «Третя хвиля» є громадською організацією, яка була створена в 2001 році групою ентузіастів просування інформаційно-інноваційних технологій в життя України взагалі і в муніципальну сферу України в особливості.

За цей час нами було висунуто десятки ініціатив місцевого, регіонального і загальнонаціонального рівня, спрямованих на попередження та подолання кризових явищ на місцевому рівні. На жаль, і про це треба сказати відверто, наші ініціативи, за дуже рідким виключенням, ані сприйняті, ані реалізовані не були. І це все при тому, що всі наші ініціативи не були авторськими, особистими, а були основані на світовому досвіді, світових прогнозах, і нами лише адаптувались до місцевих умов.

Тобто, мова йшла завжди про відторгнення не наших особистих ідей, які могли б мати й сумнівний, незрозумілий характер, а про відторгнення багатократно відпрацьованих світових практик, які життям довели свою вірність та ефективність.

І тому ми в великим піднесенням та надією зустріли вихід у світ Вашого Указу від 30 вересня 2010 року № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», яким Ви оголосили 2011 рік Роком освіти та інформаційного суспільства [01]. Ми сподівались, що через цей Указ буде, кінець кінцем, розірване порочне коло незрозуміння критичного значення новітніх комп’ютерно-комунікаційних технологій як у суспільній долі муніципальних утворень, так і в особистій долі керівників місцевих громад.

Розуміючи, що будь-яка ініціатива, не сприйнята і не впроваджена в рідній громаді, де проживає її автор, приречена на непорозуміння та відторгнення в будь-якій іншій громаді, ми звернулись до нашого Миколаївського міського керівництва з пропозицією підтримати наші ініціативи «Електронна демократія – силами громадянського суспільства» та «Благодійний фонд “Інформаційне суспільство”» [02, 03], які не тільки були присвячені якраз Року інформаційного суспільства, а й мали вже діюче інструментально-технологічне забезпечення своєї реалізації і були продовженням наших ініціатив, пов’язаних зі створенням центрів ситуаційно-стратегічного управління проголошеними Вами реформами на місцевому рівні [04].

На жаль, наш міський голова Володимир Дмитрович Чайка, який мужньо підписав підготовлені нами листи-запрошення до Інтернет-мережевої робочої групи з питань ситуаційно-стратегічних центрів різних рівнів та призначень [04], потім якось охолонув до ним же схваленої ідеї, вважаючи її «складною і коштовною», і в подальшому пішов більш необтяжливим, «простим і дешевим» шляхом інформатизації міста Миколаєва.

Не лишаючи намірів провести впровадження наших розробок в рідному Миколаївському краї, ми звернулись до обласного керівництва і в особах Голови обласної державної адміністрації Миколи Петровича Круглова та – особливо! – Голови обласної ради Ігоря Сергійовича Дятлова, а також голів постійних комісій Облради Олександра Миколайовича Смирнова та Олександра Олександровича Чебана, знайшли порозуміння й підтримку, яка потім матеріалізувалась у схвалення наших громадських проектів «Розумна Миколаївщина» та «Батьки проти наркотиків!» постійною комісією обласної ради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування [05].

Ця підтримка надала нам можливість напряму взаємодіяти з органами місцевого самоврядування Миколаївської області в процесі розгортання та практичної реалізації наших Проектів та Ініціатив, присвячених Року інформаційного суспільства, з застосуванням унікальної технології експрес-побудови цілеспрямованих соціально-комп’ютерних мереж з необмеженим обсягом та контентом, створеної нами на базі платформи Web 2.0, та інших розробок Корпорації Microsoft.

Але, розпочавши інтенсивне просування ідеї відзначення Року інформаційного суспільства в Україні та наповнення його змістом конкретних заходів [05], ми зіткнулись із проблемою відсутності будь-яких розпоряджень або доручень центральних органів влади Миколаївській облдержадміністрації з приводу реалізації на її території Указу 926/2010, які у відповідності до існуючого порядку повинні були б запустити процес контрольованого виконання Указу на місцевому рівні.

На основі ретельного дослідження цієї проблеми [07] нами з’ясовано, що випущене Кабінетом міністрів України розпорядження № 192-р від 2 березня 2011 року«Про затвердження плану заходів з проведення у 2011 році Року освіти та інформаційного суспільства»[06] і не могло бути відправлено до Облдержадміністрації, тому що в ньому були відсутні заходи, доручені місцевим органам виконавчої влади, як це було, наприклад, зроблено в розпорядженні Кабінету Міністрів України № 653-р від 15 серпня 2007 р. «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"» [13], внаслідок чого тільки 11 областей, як видно з нашого дослідження [07], так чи інакше виконують заходи Року інформаційного суспільства, виходячи напряму з пункту 6 Указу 926/2010 [01].

Незважаючи на згаданий досить невдалий старт Року інформаційного суспільства в Україні, ми не вважаємо ситуацію в цьому напрямку безнадійною. Навпаки, з 30 вересня 2010 року по останній час в нашій державі відбулись події, які цю ситуацію укріплюють і розвивають.

По-перше, завдяки Міністру освіти і науки України Дмитру Володимировичу Табачнику, який наполегливо і послідовно, починаючи з 2003 року, за Вашої безпосередньої підтримки [08], просуває на загальнонаціональний рівень ідею побудови і розвитку інформаційного суспільства в Україні, ми маємо актуалізацію цієї ідеї через Указ Президента України № 926/2010.

По-друге, ми-таки маємо розпорядження КМУ №192-р. від 02.03.2011, яке, хоч і недосконале, бо випускалось в умовах багаторазової та багаторівневої реорганізації центральних органів виконавчої влади, але воно існує як юридичний факт і ніщо не заважає удосконалити його шляхом внесення відповідних змін.

По-третє, Вашим Указом від 8 квітня 2011 року № 437/2011ясно, однозначно і остаточно визначено центральний орган виконавчої влади, відповідний за створення умов для розвитку інформаційного суспільства. Це – Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України на чолі з Володимиром Петровичем Семиноженком, загальновідомим послідовним ентузіастом розвитку інформаційного суспільства в нашій країні та досвідченим інноватором, який, будучи свого часу депутатом Верховної Ради України та віце-прем’єром України, заклав теоретичні та практичні підвалини інноваційного законодавства незалежної України. До того ж, діяльність цього Державного агентства, згідно Положенню про нього, спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, тобто знову ж-таки через Табачника Дмитра Володимировича.

По-четверте, і це найголовніше, ми маємо узгоджену з Вашою програмою «Україна – для людей!» інформаційну політику держави в глобалізованому світі, зафіксовану в підрозділі 2.3.3 Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ – НАШ СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР», яка буде спрямовуватись і реалізуватись через Національну раду з розвитку інформаційного суспільства в Україні при Президентові України під Вашим особистим головуванням.

Таким чином, на сьогодні створені всі адміністративно-організаційні передумови, необхідні для повноцінного проведення Року інформаційного суспільства в Україні, що й повинно бути враховано і відображено в зміненому розпорядженні № 192-р, адресованому не тільки центральним органам державної влади, а й, обов’язково, органам місцевої влади та місцевого самоврядування, які повинні створювати умови для розвитку інформаційного суспільства на місцевому, кореневому рівні країни.

Що стосується інструментально-технологічних передумов достойного проведення Року інформаційного суспільства в Україні, то тут наша громадська організація Миколаївський міський інтелектуально-комп’ютерний клуб «Третя хвиля» має що запропонувати для практичної підтримки процесів побудови та розвитку на європейському рівні місцевого і регіонального інформаційного суспільства України.

Як уже було сказано, шляхом адаптації програмних продуктів Корпорації Microsoft до завдань всебічного реформування України нами розроблено унікальну технологію експрес-побудови на базі платформи Web 2.0 цілеспрямованих соціально-комп’ютерних мереж з необмеженим обсягом та контентом.

Першим кроком практичного застосування цієї технології ми створили діючий макет-прототип Інформаційно-Аналітичної Системи “Просторово-організаційна топологія адміністративно-територіальної одиниці (АТО) України”», яка передусім дозволяє будувати та перебудовувати організаційні структури управління будь якого поселення, як природного, так і штучного, а надалі – будувати мережеву інформаційно-топологічну модель тих же АТО. Це дозволяє виконувати побудову та реорганізацію органів місцевого самоврядування за методами інженерно-технологічного конструювання зі збереженням всієї історії створення та реінжинірінгу організаційної структури. Наша технологія дозволяє ураховувати вимоги та обмеження, які диктуються майбутньою адміністративною реформою місцевого самоврядування у відповідності до Європейської стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні.

Але найбільш яскравим напрямом використання нашої технології ми вважаємо інтенсивне просування позитивного іміджу України у всесвітній інформаційний простір, де поки що у нашої країни є великі проблеми, на кшталт: «А, Україна! Це біля Праги!», тому що Україну в світі або не знають взагалі, або ж знають з будь-яких негативних, скандальних приводів, опублікованих у світовій мережі Інтернет.

Тому ми пропонуємо розгорнути ряд загальнонаціональних інноваційних проектів з наступним послідовним виводом їх на європейський та світовий рівні, а саме (назви робочі, умовні):

1. «Муніципальна євростратегія України» - з метою впровадження в кожному

з 29 798 населених пунктах – природних поселеннях України, об’єднаних в 11 520 місцевих територіальних громад, очолюваних відповідними місцевими радами (http://portal.rada.gov.ua), Європейської стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні (скорочено – «Євростратегія»);

2. «Розумна Україна» – з метою повноцінного та повномасштабного впровадження всіх діючих та перспективних міжнародних нормативних документів з питань побудови в Україні сучасного, устрімленого в майбутнє інформаційно-знаннєвого суспільства світового ґатунку, основаного на європейських соціально-гуманітарних цінностях (скорочено – «Розум»);

3. «Батьки України – проти наркотиків!» – з метою повної та остаточної ліквідації в Україні дитячо-підліткових наркотичних залежностей всіх видів (пияцтво, табакокуріння, власне наркотики за списками ВОЗ, комп’ютерні, телевізійні, гральні, музичні залежності), які знижують або знищують аналітично, моделюючі та конструюючі (лівопівкульні) здібності майбутніх поколінь, виштовхуючи тим самим нашу країну з краю лідерів на край світового маргінесу (скорочено – «Антиалко-Антинарко»). Проект викликаний публікацією в Інтернеті результатів дослідження, поведеного Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я в 2008 році, де нам присвоєно «почесне» перше місце з 41 країни, що обстежувались;

4. «Світова цивілізація сучасного світу» – з метою побудови нового світового порядку з урахуванням історії, реальностей, тенденцій, ризиків та загроз сучасного людства. На нагальній, терміновій необхідності такої побудови все більше наполягають як авторитетні уми людства, так і міжнародні організації світового та європейського рівнів. Приводом та фундаментальною основою цього проекту є капітальна праця Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ під редакцією академіка Пахомова Ю.М. та професора Павленка Ю.В. загальним обсягом біля 2 500 сторінок, де розгорнута цивілізаційна панорама світу. Ця праця є бездоганною «затравкою» для міжнародного проекту, в якому засобами Wiki-технології світ зможе створити собі своєрідне «інформаційне дзеркало», рефлексію на сучасний стан та майбутній розвиток людства у Третьому тисячолітті, як це вимагає прийнята Організацією Об’єднаних Націй у 2000 році Декларація Тисячоліття (скорочена назва – «Цивілізація»).

  1. «Муніципальний обруч України» – з метою укріплення територіальної

цілісності нашої країни на місцевому, кореневому рівні та ліквідації в зародку провокаційних ідей територіального розвалу та розділу України (скорчено – «Обруч»).

  1. Будь-які інші складні проекти великої просторово-часової розподіленості, які

дозволять у найближчі роки вивести Україну в число 20 найбільш успішних країн світу.

Чинниками, що гарантують реалістичність та успішність запропонованих Проектів, за нашою впевненістю, слугують:

  1. Визнана світом суверенна держава Україна з 46-мільйонним населенням, з найбільшою

в Європі територією, яка є не тільки членом, а й засновником Організації Об’єднаних Націй і має безперешкодний доступ до трибуни Генеральної Асамблеї ООН, з якої Ви, Вельмишановний Вікторе Федоровичу, в якості Президента України, зможете, як мінімум, п’ять разів, тобто щорічно, на протязі до вересня 2015 року включно, зробити доповіді світовому співтовариству про перебіг вищеназваних проектів. А готувати ці доповіді буде, без перебільшення, весь наш народ, об’єднаний соціально-комп’ютерною мережею і цілеспрямований високою національною ідеєю побудови України як великої розумної країни Третього тисячоліття. Наша технологія забезпечує розгортання цих Проектів до населеного пункту будь-якого розміру, і навіть до окремого його мешканця. Принципових перешкод тут немає, є тільки ресурсні обмеження , які зможуть бути подолані актуальністю самих проектів.

2. Об’єктивна потреба світового та європейського співтовариств в міжмуніципальних комунікаціях для досягнення Цілей Тисячоліття, проголошених Генасамблеєю ООН у 2000 році, і ця потреба поки що ніким не задоволена. Місце світового лідера міжмуніципальної комунікації вакантне, і ніхто його поки що не може зайняти з інструментально-технологічних обмежень. А фактичне, а потім і юридичне, зайняття цього місця, основане перерахунком індексів міжнародного оцінювання в координатах 7-го, соціально-гуманітарного укладу, якраз і надасть Україні можливість увійти до 20 найбільш успішних країн світу вже в новій системі координат, яка й буде створюватись та інституціоналізовуватись по мірі просування вищеназваних Проектів вшир та вглиб муніципального середовища світу.

3. 15 мільйонів українських користувачів Інтернету, які мають власні комп’ютери, за власний кошт підключені до Інтернету та підготовлені до роботи в мережевому коп’ютерно-комунікаційному середовищі. Ця армада громадського вітчизняного Інтернет-ресурсу може створити чудо, якщо її зорієнтувати на спільне досягнення високої мети, якою може слугувати національна ідея побудови України як великої розумної країни Третього тисячоліття. На основі нашої технології така когнітивна когерентність може бути за прийнятний час забезпечена в національному масштабі.

  1. Потужне та інтероперабельне інструментально-технологічне Проектів, щобазується, в

основному, на продуктах Корпорації Microsoft, як поточних, так і майбутніх. Оскільки наші проекти відкривають Microsoft’у безмежні можливості виводу своїх продуктів на український та світовий муніципальний рівень, який зовсім не просто підкоряти, що називається, «в лоб», ми впевнені, що наодинці з будь-яким проблемами інструментально-технологічного характеру, які можуть виникнути в процесі практичної реалізації Проектів, Microsoft нас не залишить. Візити до України в минулому році керманичів Корпорації Microsoft Стівена Балмера та Жан-П’єра Куртуа, прийнятих вищим керівництвом держави, тільки підсилюють нашу впевненість.

5. І, наприкінець, Ваша, Вельмишановний Вікторе Федоровичу, особиста, політична воля як Президента України, цілеспрямована генеральною метою в найближчий час вивести Україну в число 20 найбільш розвинених країн світу. Цей чинник ми вважаємо головною запорукою успіху запропонованих нами Проектів.

Додаток:

01. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 926/2010 від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»;

02. Лист Клубу «Третя хвиля», вих. № 101229/1 від 29.12.2010, Миколаївському міському голові ЧАЙЦІ В.Д. та Секретарю Миколаївської міської ради КОРЕНЮГІНУ В.І. «Про громадську ініціативу Клубу «Третя хвиля» “Електронна демократія – силами громадянського суспільства”»;

03. Лист Клубу «Третя хвиля», вих. № 110225/1 від 25.02.2011, Миколаївському міському голові ЧАЙЦІ В.Д. «Про Благодійний фонд «Інформаційне суспільство» як механізм реалізації громадської ініціативи Клубу «Третя хвиля» “Електронна демократія – силами громадянського суспільства”»;

04. Проміжний зведений звіт формування Інтернет-мережевої Робочої групи зі створення Миколаївського міського центру ситуаційно-стратегічного управління реформами як механізму реалізації на місцевому рівні Національної програми економічних реформ та програми Президента В.Ф.Януковича “Україна – для людей” в цілому (період з 05.05 по 14.09.2010)(тільки електронний текст);

05. Рекомендації № 3 Постійної комісії обласної ради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування від 20 квітня 2011 року «Про громадсько-муніципальні проекти “Батьки проти наркотиків” та “Розумна Миколаївщина”»;

06. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 192-р
«Про затвердження плану заходів з проведення у 2011 році Року освіти та інформаційного суспільства»(перша сторінка);

07. Інтернет-звіт про виконання Указу Президента України № 926/2010 від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (тільки електронний текст);

08. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. N 1347«Про утворення Національного підготовчого комітету із забезпечення участі України у Всесвітньому саміті з питань інформаційного суспільства» (перша сторінка);

09. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ – НАШ СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. Сторінка 1 – титульна, сторінки 51-54 – Підрозділ 2.3.3. Інформаційна політика держави в глобалізованому світі;

10. Заяви та висловлювання В.П. Семиноженка щодо інформаційного суспільства України (перша сторінка);

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. N 4 «Про утворення Міжгалузевої ради з питань розвитку інформаційного суспільства» {Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1053 ( 1053-2010-п ) від 10.11.2010 }(перша сторінка);

12. Закон України від 9 січня 2007 року № 537-V «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (перша сторінка);

13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. № 653-р «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"» {Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 512-р ( 512-2009-р ) від 13.05.2009} (перша сторінка);

14. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/60/252 від 27 квітня 2006 року «Всесвітня зустріч на найвищому рівні з питань інформаційного суспільства» (російською мовою) (перша сторінка);

15. Заява Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з питань інформаційного суспільства (перший етап, Женева , 10-12 грудня 2003 року) «Декларація принципів “Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання в новому тисячолітті”» від 12 грудня 2003 року (російською мовою) (перша сторінка);

16. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства (Окінава, 22 липня 2000 року)(російською мовою) (перша сторінка);

17. Декларація тисячоліття Організації Об’єднаних Націй. Затверджена резолюцією 55/2 Генеральної Асамблеї від 8 вересня 2000 року (російською мовою) (перша сторінка);

18. Меморандум про взаєморозуміння між Генеральним Директоратом з питань Інформаційного суспільства Європейської Комісії та Державним комітетом зв'язку та інформатизації України щодо розвитку Інформаційного суспільства. Дата підписання: 14.09.2000. Дата набуття чинності: 14.09.2000 (перша сторінка);

19. Європейська стратегія щодо інновацій та доброго врядування на місцевому рівні (перша-третя сторінки);

20. Утрехтська декларація про добре місцеве та регіональне врядування в неспокійний час: проблеми змін. Прийнята під час 16-ї сесії Конференції Європейських Міністрів, відповідальних за місцеве та регіональне врядування, яка відбулась 16-17 листопада 2009 року в м. Утрехт (перша сторінка);

21. Європейська хартія місцевого самоврядування (укр/рос). Страсбург, 15 жовтня 1985 року. Статус Хартії див. ( 994_414 ). Хартію ратифіковано Законом 452/97-ВР 452/97-ВР ) від 15.07.97). (Додатковий протокол до Хартії див. ( 994_946 ) від 16.11.2009. Дата підписання: 6 листопада 1996 р. (перша сторінка);

22. Резолюція 113 (2001) 1 Восьмої сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Європи (Страсбург, 29-31 травня 2001 р.) «Про комунікаційну та інформаційну політику Конгресу місцевих і регіональних влад Європи» (перша-друга сторінки);

23. Mатяш Гашпар. Teледомстрана.Практическое пособие и сборник полезных сведений для энтузиастов местного развития, поддерживаемого средствами инфокоммуникаций. 2004 (перша сторінка);

24. 1.1. Местное информационное общество (перша сторінка);

25. 1.2. Электронное сообщество (перша сторінка).

26. Приказ 307 10 12 2010 ГДС Баранов

27. Приказ МРБ 62 Толкованов

Зі щирою повагою до Вас

та до членів Вашої команди

Президент Клубу Стехін П.Д.