Зайва скромність – найкоротший шлях в невідомість

прочтения: 7966
31.05.2021 12:29

Минулого разу я запросив Ю. Гранатурова та Ю. Любарова на концерт «Подорож у літо», до ПКБ, 30.05.2021. Чиновники, що керують культурою в області та Миколаєві, очікувано не з’явились. Виступи місцевих артистів філармонії, на відміну від високих пенсій та зарплат, їм просто НЕ ЦІКАВІ. Далебі, митці, на відміну від зіркових посадовців (один не соромиться власної шкідливої звички – культурного тютюнопаління, інший не володіє українською мовою), страждають на зайву скромність.

Аксіому із заголовку згадую кожного разу на концертах миколаївських музикантів, які перемагають на міжнародних фестивалях, а вдома – нікому з влади не потрібні. Українські творчі особистості є доволі далекими від уміння заробляти кошти власним хистом. І йдеться не про великі гроші, right money, а про нормальне забезпечення загальних потреб ЛЮДИНИ.

Сьогодні під орудою директора нашої філармонії знаходяться 72 артиста: 15 співаків; 4 музичні колективи (49 музикантів) та 8 танцюристів. Чисельність обслуговуючого персоналу є невідомою. Всі страждають через занадто скромні заробітки.

Якщо ви не вмієте продавати власні знання, здібності, уміння, натхнення спраглим до мистецтва та відшуковувати в ринковому морі власних споживачів, наймайте відповідних менеджерів. В Європі таких майстрів називають імпресаріо, агентами etc.

Що повинен зробити оновлений менеджмент? Нижче наведені пропозиції є доволі очевидними. Прецінь вони лежать на поверхні нашого життя/буття. Однак хтось мусить їх озвучити. В першому наближенні можливий план діяльності виглядає наступним чином.

  1. Оновити сайт філармонії. Там повинні бути присутні не лише артисти, диригенти, а й технічні працівники (фото, прізвище, посада, звання, видатні досягнення). Дати народження варто зазначати суто для чоловіків. Позаяк жінкам – завжди 18! На сайті потрібно надавати також інформацію про усіх спонсорів, жертводавців, які особистими зусиллями підтримують творче життя філармонії. Також можна у вільному доступі поширювати найкращі записи місцевих виконавців. Західна практика платного «закачування» музики до власного гаджету, з безумовною повагою до авторських та суміжних прав, в теперішній Україні належить до фантастики. Для жінок з пенсією розміром 2 тисячі грн на місяць, які відвідують концерти філармонійних колективів, придбання квитка за 100 грн кожного разу виглядає, як мужній вчинок.
  2. Утворити «Раду піклувальників філармонії» з реєстрацією обласної неприбуткової організації – ГФ «Друзі філармонії». За повідомленнями податківців в Миколаївській області мешкають 89 мільйонерів. Найбагатшим серед них є Олексій Вадатурський, відомий меценат та вболівальник за долю українського мистецтва. До Ради варто запросити не лише багатих філантропів, а й місцевих керівників (за посадами): голову МОДА, його заступника з питань культури, очільницю обласного культурного управління, міського голову Миколаєва разом із заступником з питань культури та начальником міського управління культури, директора українського театру – славетного менеджера в галузі культури Миколу Берсона.
  3. Розпочати продаж сезонних абонементів для відвідин концертів місцевих колективів (за аналогією з абонементами на футбольний та баскетбольний сезони муніципальних клубів). Філармонія повинна мати власних фанатів – прихильників клубної культури. Деякі українські філармонії давно продають річні абонементи на відвідування власних концертів. Приміром, в зал І-франківської філармонії – завжди аншлаг, головно завдяки власникам абонементів.
  4. Вивчати та застосовувати позитивний досвід класичних колективів. Приміром, всесвітньо відомий Філадельфійський симфонічний оркестр належить до п’ятірки найавторитетніших в світі. Попри щільний гастрольний графік, який щосезону складається з більш, як 130 концертів, до Дня незалежності США оркестр дає БЕЗКОШТОВНИЙ концерт під відкритим небом для земляків – мешканців Філи, столиці американської свободи. У Філадельфії є: хокейна, баскетбольна, футбольна, бейсбольна команди, Пенсільванський університет, який належить до «Ліги плюща». Але симфонічний оркестр в змаганнях глядацьких симпатій – поза конкуренцією. Ми, на жаль, існуємо в такий час, коли артисти можуть не дочекатись запросин від керманичів області. Треба власноруч стукати в двері «високих кабінетів» та пропонувати мистецькі послуги. Абсурдною є ситуація, коли на День міста до Миколаєва за кошти миколаївців запрошують київських «зірок фанерної попси» з конвеєру М. Поплавського, утверджуючи подальшу духовну провінційність центру українського кораблебудування.
  5. Щодня нагадувати керівникам МОДА та обласної ради про ненормальність ситуації, за якої Миколаїв від 1985 року залишається єдиним обласним центром України з відсутньою будівлею філармонії, але з тисячею генделиків, сотнями ломбардів, «готівочок», «кальянів». Нині конкурс в ПТУ, де готують автослюсарів, є вищим, аніж в коледжі культури та мистецтв. Я ще пам’ятаю часи, коли учнів до 5-ти миколаївських музичних шкіл обирали на конкурентних засадах. Тепер вчителі змушені заманювати для навчання навіть дітей, по вухах котрих ходили цілі родини ведмедів.
  6. Постійно запрошувати на власні культурні заходи усіх керманичів області, які привселюдно кваліфікують себе в якості публічних осіб. Тобто, коли ці чиновники вакцинуються поза чергою, вони стверджують, що, як відомі виборцям особистості, таким штибом переконують мешканців Миколаєва робити щеплення. Тепер треба цій самозваній еліті пропонувати в абсолютно аналогічний спосіб схиляти усіх краян відвідувати концерти колективів обласної філармонії. Наразі найдієвішим методом переконання залишається агітація власним прикладом. Фото додаю )))