Туристичне опудало замість магнітика

прочтения: 11455
09.06.2021 14:17

Про смаки не сперечаються, кажуть політкоректні плюралісти. May be, may be…Але власну думку не заборониш.

Не люблю ані зоопарки, ані цирк. В дитячому віці не міг зрозуміти, що накоїли тварини, за який такий гріх їм присудили довічне ув’язнення за гратами. Якою може бути радість від спостерігання циркового коня, волю котрого зламали і примусили безкінечно бігати по колу, іноді по дві вистави на день?

В дорослому віці завжди дивуюсь захопленню штатних зоологів, коли вони повідомляють про чергових волелюбних тварин, яких нарешті підштовхнули до розмноження «в неволі». Вчені зоофіли так легко кажуть «в неволі», ніби й самі готові розмножуватись в клітці на очах глядачів. Але комусь подобається за 100 грн придбати квиток до зоопарку, що б відпочити на десятках гектарів вільної території, частина якої є колишнім іудейським цвинтарем Миколаєва.

Витратити ці самі 100 грн на відвідини концерту будь-якого колективу Миколаївської філармонії, що «бомжує» від 1985 року, - зась. Культурніше сходити в зоопарк. Бо він є найкращим в Україні. Так пишуть ті, хто забуває, що Миколаїв – ЄДИНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ без приміщення філармонії.

Окрім колективів філармонії, сиротами в місті з надзвичайно тоненьким культурним шаром (плівочкою), який сором’язливо накриває сотні тисяч представників плебсу, почуваються музейні працівники. Хоча у частці власної вини вони не зізнаються.

Читаю в інтернеті - щовівторка відвідування Миколаївського обласного художнього музею ім. Верещагіна для пенсіонерів є БЕЗОПЛАТНИМ. Квиток для усіх інших коштує лише 15 грн. Радіємо та вирушаємо на зустріч з вічним мистецтвом. Перш, аніж писати у що перетворено художній музей, мушу не скромно відзначити, що відвідував найкращі музеї в Нідерландах, Іспанії, Польщі, Франції, Німеччині, США, Єгипті, Тунісі, Туреччині тощо. Себто, мені є з чим порівнювати провінційність миколаївських культурних керманичів.

Пригадую двогодинну чергу під дощем 9-річної давності, коли ми з дружиною потрапили до Дрезденської картинної галереї. Звісно, за квитки там платять. Ще більшу, нереальну чергу довелось вистояти перед потраплянням в Паризький Лувр. До слова, в Собор Паризької богоматері черги не було))) Поза сумнівом, ці «туристичні магнітики» відомі всьому світові. А художній музей ім. Василя Верещагіна, заснований з ініціативи польського князя Миколая Гедройця, Миколаївського міського голови Миколи Леонтовича та видатного художника Іллі Репіна в 1914 році, невідомий навіть більшості миколаївців. Як бачите, М. Леонтович був твердо переконаним в необхідності функціонування в Миколаєві і зоопарку з акваріумом, і художнього музею з театром.

А про польську громаду Миколаєва, що о тій порі гуртувалась навколо костелу Святого Йосифа (найбільшого на півдні України), збудованого в 1895 році за проектом видатного польського архітектора з Одеси Владислава Домбровського, варто колись розповісти окремо.

Чому музей розпочав власну роботу в 1914 році? Таким чином пом’янули 10-річчя трагічної загибелі Василя Верещагіна та уродженця Миколаєва адмірала Степана Макарова.

Аніж оповідати про художній музей, краще його (разом з філіалами в Очакові та Вознесенську) відвідати. Коли вам немає куди викинути пару сотень гривень.

Далі – гірка ПРАВДА, що відрізняється від реклами, поширеної в інтернеті про художній музей яко туристичний магнітик. Насправді, це – городнє опудало, яке відлякує туристів, а не притягує.

Безоплатний вхід для пенсіонерів існує не кожного вівторка, а виключно в останній вівторок місяця. В інші дні треба платити, як всі - 40 грн (А НЕ 15грн) з однієї людини ЗА ОДИН ЗАЛ – ЕКПОЗИЦІЮ. Раніше квиток до музею дозволяв побачити все. Тепер за європейське мистецтво, яке раніше займало цілий поверх, а зараз дві кімнатки з двома десятками картин, половина з котрих є копіями- платіть 40 грн, за сучасне мистецтво дайте ще 40 грн etc. До слова, в усіх європейських музеях вхід починається табличкою-прайсом. В Миколаєві про ціни на послуги повідомляють усно (пенсіонерками – працівницями, число котрих перевищує кількість відвідувачів музею). Більше того, в квитку за 40 грн ані слова немає про те, що це ціна лише за один зал.

Вишенька на торті – за право фотографувати картини в темноті (електрику економлять) треба заплатити ще 100 грн додатково. Свідчу: вартість перегляду 1 квадратного метру експозиції в Луврі коштує дешевше аніж аналогічний метр в Миколаївському обласному художньому музеї. Пропоную заступнику голови МОДА з питань культури Ю. Гранатурову вирушити в службове відрядження до Парижу та переконатись в моїй правдивості.

А поки між зоопарком та художнім музеєм оберу, мабуть, зоопарк. Тим паче, у мене є чудовий кольоровий фотоальбом радянських часів про музей ім. В. Верещагіна із зображенням деяких картин, яких я вже не бачу в музеї. До худмузею більше не піду. І вам не раджу.