Треба зобов’язати спортсменів публічно користуватись українською мовою

прочтения: 7330
05.07.2021 12:21

Мова є таким самим символом будь-якої держави, як прапор, герб, славень. Саме тому державній мові й присвячена ст. 10 Конституції України.

Коли спортсмени з українськими паспортами в кишені виступають на міжнародних змаганнях (особливо у складі НАЦІОНАЛЬНОЇ збірної), вони є офіційними представниками української країни. Тобто, публічними особами, презентантами України. Громадяни саме української держави фінансують діяльність НАЦІОНАЛЬНИХ ЗБІРНИХ.

Достатньо в індивідуальні контракти українських спортсменів внести розділ щодо заборони давати інтерв’ю російською мовою – мовою окупанта та вбивці 14 тисяч українських громадян, і російськомовна ганьба наших спортовців на міжнародній арені припиниться. Хочеш виступати за українську національну збірну, стань українським громадянином (який, поза сумнівом, володіє українською мовою), а не «какаяразніца». Бажаєш і після 7 років війни говорити з іноземними журналістами російською мовою замість української, виступай за РФ. У нас з Росією досі існує безвізовий режим перетину кордону. Тому зібрав речі- і тренуйся в Москві.

Повертаючись до футболу та закидів, адресованих мені в приват, про неможливість зібрати збірну України з футболістів, що вільно володіють українською мовою, стверджую наступне.

Я витратив рівно 20 хвилин, щоб скласти орієнтовний склад української НАЦІОНАЛЬНОЇ збірної з футболу. Демонструю.

  1. Брамкарі: Д. Бойко, Ю. Паньків, Б. Сарнавський.
  2. Захисники: В. Адамюк, О. Сирота, О. Тимчик, І. Пердута, Д. Попов, Є. Павлюк, М. Морозюк.
  3. Півзахист: Р. Малиновський, Р. Безус, А. Ярмоленко, С. Сидорчук, І. Харатин, О. Голодюк, М. Хлань, В. Федорчук.
  4. Нападники: Р. Яремчук, А. Довбик, М. Швед, Н. Русин.

Як бачите, ось 22 футболісти, котрі вільно володіють українською мовою. А дехто з них дає інтерв’ю таким чином, що «професійні» українські блогери можуть позаздрити. Особливо випускники російських шкіл.

Тренерський склад національної збірної з футболу: М. Маркевич, І. Йовічевич, Ю. Вірт. Футбол відомий власною колективною дисципліною та субординацією. Якщо російськомовний тренер лише подивиться (суворо) на україномовного футболіста, той може забути про місце в основі. Як і про власну українську мову. Тому спортивна громадськість, політики і журналісти повинні усіляко підтримувати спортсменів, що намагаються говорити українською. І в жодному разі не критикувати сміливців за помилки. Хай краще вчаться, разом з нами.

А урядовому уповноваженому Т. Креміню з Миколаєва (пам’ятаю його ще 13-річним школяриком) потрібно працювати з власниками футбольних клубів, керівниками збірних, спортивними функціонерами. Адже футболісти є лише підневільними виконавцями чужої волі. Їм накажуть говорити, приміром, англійською, і за півроку УСІ будуть перфектно спікати й андестендити…