Про миколаївських посіпак донецьких сепаратистів в історичному контексті

прочтения: 5308
18.08.2021 14:38

Про з’їзд російської агентури в м. Сіверськодонецьку (теперішньому центрі Луганської області) після помаранчевого Майдану всі ще пам’ятають. Проте ми чомусь забуваємо про попереднє збіговисько сепаратистів в Донецьку, після проголошення відновлення незалежності України. Згадати історичну правду завжди на часі, особливо під час урочистостей з нагоди 30-літнього ювілею останнього в часі суверенітету нашої держави.

Нагадую власну статтю «Сумнівна нарада» з газети «Вечірній Миколаїв» від 26. 10. 1991. Цитую за моєю книжкою «Коли мужчині 40 років» (ISBN 966-5330-45-4).

«Нещодавно, 17. 10. 91 відбулась ПОЗАЧЕРГОВА сесія Миколаївської облради. До порядку денного якої з ініціативи депутата ВР УРСР Івана Грицая пропонувалось внести питання про формування депутатської делегації на нараду депутатів «ЮГА І ВОСТОКА» України. Подібна зустріч представників тих областей, де партократія й досі утримує політичну та економічну владу, загрожує певній соціальній та міжнаціональній стабільності України.

Ініціатор зборів – комуністична більшість ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛРАДИ не приховує власного бажання зірвати референдум 1 грудня та вибори Президента України. Адже сумнівна нарада намагається вирішувати питання, котрі належать до виключної компетенції. А саме: Конституція України, державна символіка, функціонування національних культур та мов в Україні. Ця сепаратистська діяльність розгортається саме в той час, коли народу України якнайбільше потрібні єдність та злагода.

Лише завдяки демонстративному виходу із зали групи демократичних депутатів рішення щодо офіційної делегації не ухвалено. Не вистачило кворуму. Але І. Грицай залишив за собою право скерувати до Донецька групу спостерігачів, яким ми не давали жодних повноважень виступати від імені всієї області.

Чим можна відповісти на вимоги державних АВТОНОМІЙ для окремих регіонів, областей, міст, що все активніше лунають з уст федералістів, антиукраїнських організацій? Міжетнічним спокоєм, соціальним миром, ще більшою згуртованістю навколо ідеї державної незалежності України – єдиного гаранта вільного розвитку кожного громадянина та всіх націй, з яких складається український народ».

Слідкуйте за урочистими зборами, організованими Миколаївською ОДА з нагоди 30-ліття незалежності України. Ви побачите серед нагороджених видатних борців за українську самостійну державу ініціаторів та учасників Миколаївської делегації в сепаратистському збіговиську прихильників «ДНР», «ЛНР».

В традиціях СРСР невинні будуть покарані, а непричетні до боротьби за незалежність України – нагороджені. Національний прапор 23. 08. 2021 (День Прапора) підніматиме не найстаріший рухівець Миколаєва чи перший голова Миколаївського Крайового РУХу, а колишній комуніст, регіонал Юрій Гранатуров. Миколаїв такий Миколаїв…

Блоги
Ян Чарнецкий

Глава Николаевского филиала Украинского Хельсинского союза


Обласна атестаційна комісія: пора змінювати склад
Без українізації Донбасу війна не закінчиться, або знову – подвійні стандарти
День музики в миколаївській філармонії
Без реституційного законодавства до ЄС нікого не приймають
Справа вагнерівців – серіал без закінчення
Новий закон про олігархів – ілюстрація старого правового нігілізму парламентарів
Замість парадів гепограйок варто звернути увагу на соціальне, спадкове законодавство
Відкриття сезону
Знову про пільги окупантам та відсуність землі для УБД
Для тих, хто не читає
Як живуть в Москві, або брехня про санкції
Втрата мотивації вчитись
Друзям – безкарність, опонентам – зеленку
До якої національності належать «національні» легенди радянського єврея Зеленського?
Виховання патріотизму