Про підозру П. Порошенкові

прочтения: 9267
28.12.2021 17:07

Відомий інтернет-ресурс оприлюднив підозру П. Порошенкові, підписану одним з 4-х заступників генерального прокурора України О. Симоненком. Згідно наказу очільниці ГПУ № 226 пан Симоненко координує роботу:департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки, департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах, департаменту документального забезпечення, управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів. Повноваженням підписувати зазначену підозру, окрім головного прокурора країни, володіє лише її перший заступник Р. Говда. Він може це робити виключно в період, коли генпрокурор перебуває у відпустці, відрядженні, на лікарняному, на підставі відповідного наказу І. Венедіктової. Коли в ГПУ відсутні генпрокурор та її перший заступник, його може заміняти один з заступників – І. Мустеца, а не О. Симоненко. Це також зазначено в 226-му наказі. Можна зайти на сайт ОГПУ і переконатись, що в О. Симоненка немає повноважень легалізовувати підозру народному депутату України.

Здавалось, навіщо витрачати час на 32-і сторінки тексту з 52-ма стилістичними, орфографічними, смисловими, синтаксичними, юридичними помилками 45-річного спеціаліста з харківського правознавства О. Симоненка? Хочете «просто пореготати», слухайте львівського магістра права О. Гогіашвілі чи харківського доктора юридичних наук М. Добкіна. Тим паче, особисто О. Симоненко в 2010 - 2018 роках служив в СБУ і слухняно виконував УСІ НАКАЗИ В. Януковича, П. Порошенка, громадян РФ - очільників СБУ, МВСУ, ні на мить не ставлячи під сумнів їхню законність. Тоді теперішній прокурор не вважав виконання розпоряджень росіян державною зрадою українському народу, якому він присягав.

Я й не читав би чергову бздуру, створену на вимогу В. Путіна, А. Єрмака та В. Зеленського. Але мене постійно просять (як голову Миколаївської філії УГС) пояснити простою людською мовою, на хлопський розум, недолугість «підозри». Спробую.

Підозра в скоєнні кримінально караного правопорушення повинна містити 4 компоненти (склад злочину), без яких інкриміновані будь-кому дія чи бездіяльність не є злочином: об’єкт, суб’єкт, об’єктивну сторону, суб’єктивну сторону. При цьому підозра не повинна суперечити Конституції України, зокрема ст. ст. 21, 24, що гарантують рівність усіх перед законом, судом, неприпустимість пільг чи дискримінації особи за будь-якою ознакою. Ось саме з огляду на вище мовлене погляньмо на текст так званої підозри в скоєнні Порошенком протягом 2014-2015 років дій, кваліфікованих прокурорами в якості злочинних.

Половина твору присвячено історії створення ООН, ДНР/ЛНР, без жодного стосунку до власне підозри в державній зраді (ст. 111 КК України) й створенні терористичної групи, організації та сприянні їм (ст. 258-3 КК України). Далі слідує бездоказове переконання керівників ГПУ, СБУ, ДБР, МВС, ОПУ в тому, що власними діями «фігуранти провадження: президент України П. Порошенко та його підлеглі поставили енергетичну сферу України у залежність від РФ та терористичних організацій: ДНР, ЛНР. Що, у свою чергу підірвало економічну безпеку держави у 2014-2015 роках, позбавило можливостей для диверсифікації джерел постачання енергетичних ресурсів, а також надало Росії більш широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення проти неї підривної діяльності».

Згадаймо Конституцію України, що не передбачає подвійних стандартів. Президент України П. Порошенко давав вказівки в 2014-2015 роках купувати вугілля в підприємств, розташованих на українській території, тимчасово окупованій РФ. З тих 1, 5 мільярдів грн, сплачених ДНР, ЛНР, були виплачені зарплати громадянам України, шахтарям, що мешкали в Лугандонії. ГПУ, СБУ, ДБР в 2021 році кваліфікує такі дії як державну зраду. Цього року за вказівкою іншого президента України наша країна купила в РФ вугілля та електроенергії на суму 1, 5 мільярди доларів. Але це вже не зрада. «Правоохоронці», ви «або одягніть труси, або хрестика зніміть». Коли 7 років тому П. Порошенко передавав гроші на зарплати робітникам підприємств, зареєстрованих в Україні, це було «сприянням терористичній організації». Адже шахтарі мешкали в ДНР/ЛНР. Коли з моменту обрання В. Зеленського президентом ці самі шахтарі отримують пенсії з коштів ПФУ, їхні діти – стипендії, іхні онуки споживають соціальну допомогу з бюджету України, це не сприяння тероризму, а щось інше.

Не належу до симпатиків П. Порошенка, навпаки. Протягом 2014/2019 років я послідовно критикував владу і вважаю, що є підстави для притягнення його до кримінальної, а не лише політичної, відповідальності. Як і всіх його попередників. Проте, коли чую звинувачення П. Порошенка (в державній зраді) від В. Зеленського, який досі сплачує податки в РФ, як власник кампаній, нерухомого майна, цинізм «слуг народу» вражає!

Засліплені бажанням будь-що скерувати П. Порошенка в камеру, горе-юристи навіть не звертають увагу на недолуге повторення в підозрі літературних шедеврів: «невстановлені особи», «в невстановлений час», «невстановлені обставини». Тому підозра в скоєнні злочинних діянь не пояснює в чому полягають складові злочину.

Об'єкт злочину (загальний, груповий, видовий, безпосередній, додатковий) - суспільні відносини, цінності, які охороняються законом. Об’єктом завжди виступає благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння шкоди. Купівлею антрацитового вугілля в ДНР/ДНР протягом 2014 – 2015 років українському народові в умовах війни було завдано не шкоди, а користі. В протилежному випадку теплові станції, які працюють на такому вугіллі, могли зупинитись. І цілі регіони країни просто вимерзли б.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин. Службові особи - особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням чинять дії, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Чи діяв П. Порошенко протягом 2014/2015 років в межах власних повноважень? Чи передбачив законодавець в 1991/2013 роках війну з РФ і відповідно регламентував повноваження президента? Чи може у форс-мажорних обставинах війни керівник держави йти на певні порушення регламентних норм з метою запобігання трагічним наслідках? Чи можна вчинити меншу шкоду, щоб відвернути значно більшу? На ці та інші питання підозра повинна була відповісти перш, аніж кваліфікувати П. Порошенка в якості суб’єкта злочину.

Об'єктивною стороною кримінального правопорушення є сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння, його негативні наслідки. До ознак об'єктивної сторони злочину відносять: суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між дією та наслідками, спосіб, місце, час, обстановка, засоби вчинення злочину. Згадали «невстановлені особи, в невстановлений час, в невстановленому місці» та півтора мільярди доларів, які в цьому році Україна сплатила РФ, купивши в країни-агресора вугілля та електрику? І особи відомі, і час, і спосіб, і наслідки. Лише немає (поки) ПОЛІТИЧНОЇ ВОЛІ, щоб притягнути В. Зеленського та його підлеглих до кримінальної відповідальності. Для притягнення П Порошенка така воля є.

Суб'єктивна сторона злочину - внутрішня сторона злочину, тобто це психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється та до наслідків. Суб'єктивну сторону утворюють ознаки: вина, мотив, мета і емоційний стан особи. Виною є ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. При відсутності вини особи немає і складу злочину, навіть коли трапились небезпечні наслідки. Підозра повинна розповісти про причинно-наслідковий зв'язок дій П. Порошенка та негативних наслідків. Вона зобов’язана пояснити, яким робом президент України повинен був в 2014-2015 роках діяти законно. Якщо його опоненти з ОПУ, ГПУ, СБУ, ДБР, МВС (котрі не воювали з РФ протягом 2014-2021 років) стверджують, що П. Порошенко тоді порушував закон.