Христос воскрес! Смертю смерть подолав…

Нині наша Україна проходить свою Голгофу. Як і Христос, що ніс свій хрест на Голгофу, знаючи, що йому заради вічного життя для всіх нас треба було померти, аби згодом воскреснути… проходить свій шлях наша Україна. І, як тоді, три дні Бог був мертвим, так і наші кращі сини мають нині померти, щоби наша Україна не просто вижила, а воскресла… І всі ми, в межах власних сил, маємо витримати віру, аби Україна наша воскресла. Як християни, ми живемо Вірою.

Нам в Церкві читають ледь не поденно та покроково, як Христос йшов до Єрусалиму, як в’їжджав на віслюку в місто, його Нагірну проповідь і три страшні дні суду, страти смерті і … Воскресіння.

І тут ми пам’ятаємо основні заповіді Христові: возлюби свого ближнього, як самого себе і возлюби свого ворога… І ми мусимо правильно зрозуміти цю Істину. Чого ж ми маємо любити свого ворога, якщо він нас прийшов вбивати?

Та тому, що ненависть вбиватиме нас, а не них. Вони відповідатимуть за свої ролі в Бучі і Бородянці, Маріуполі і Рубіжному, Миколаєві і Харкові… А для наших воїнів є свій християнський дороговказ: Блаженні миротворці! І блаженний той, хто життя віддасть за ближнього свого. Ось вам і Любов.

Щоправда, важка любов, важка для осмислення і прийняття. Важка, як Хрест на плечах приреченого Христа… Бо є і ще важча любов: Возлюби свого ближного, як самого себе.

І тут теж наш брат знайде мільйон трісочок в оці свого родича, сусіда, земляка, співвітчизника, аби йому не дати того, що маєш ти сам. Ну чого я маю віддавати свій одяг тому ханизі-алкашу, проститутці, бомжу і т.д..?! Краще мені смачніше, моїй дитині… А тому циганчу… ну, може те, що в надлишку… І так в усьому… Так що ж важче, полюбити ворога, чи поділитися з ближнім останнім? Правда, складне запитання? Втім, всі ми не святі, але християни, яким відведено ціле життя, аби навчитися бути християнами і опанувати цю Істину. А що ми можемо зробити в цей важкий час випробувань? Долучитися, стати пліч-о-пліч з однодумцями… Знайти собі партнерів, щоби, об’єднавши зусилля - забезпечити наших ближніх, що в боях захищають нашу тишу й мир - найнеобхіднішим - надійним тилом.

Простіть своїм ворогам, сусідам, політичним опонентам і присвятіть себе служінню людям! Допоможіть ближньому та допомагайте тим, хто вже допомагає! Бо Великдень – це не пасочки посвятити перед церквою, а зустріти живого серед мертвих і найживішого серед живих – Воскреслого Христа!

І в ці дні – обійміть ближнього!

Христос Воскрес! – Воскресне й Україна!