Ворожнечість і братерство – 2

прочтения: 9178
20.05.2022 10:46

Ні, не Братерство-2, а саме вкупі із ворожнечею «два». Бо коли я прочитав першу частину, то спочатку дуже зрадів, а потім зрозумів, що треба дещо додати до написаного паном Яном. А як взявся читати уважно, та ще і різну дотичну інформацію по Інтернету піднімати, то побачив, що спочатку треба зробити якусь таку підготовчу роботу, а вже потім братись за текст, адресований загалу.

Чи не забагато для преамбули? Так питання ж яке складне, не можна сподіватись, що буде просто. Хоч формулювати коротко – це вимога сучасного інформаційного світу, будемо старатись.

Отже, хто хоче поставитись ретельно й доскіпливо, той має згаданий підготовчий матеріал переглянути, а хто не хоче марнувати час на такі речі, то, будь ласка: до вашої уваги скорочена чи результативна частина в продовження того, що написав пан Ян про україно-польське майбутнє.

Принципи

Спільні справи, які пан Ян цілком слушно вважає найкращою запорукою добрих перспектив україно-польських стосунків – це сучасною мовою «проекти». А їх варто починати з визначення загальних принципів майбутньої спільної роботи.

1. Наукова термінологія

Щоб налагодити діалог, треба вживати загальноприйнятну наукову термінологію.

2. Повнота розгляду питання

Щоб мати довіру партнерів, а відтак реальне просування у співробітництві, треба не забувати про важливі історичні події, які пан Ян не згадав в контексті ворожнечі і братерства. Зокрема діяльність ОУН в Галичині перед війною, Волинь, визволення Польщі від нацистів радянською армією, в якій воювали, між іншим, і українці, і поляки.

3. Відкритість

Проект не може бути антиросійським, Німеччина, Білорусь, Литва чи Ізраїль теж можуть долучитись.

4. Організація

Проект має працювати як дистанційний і волонтерський.

5. …

Як будемо працювати, то хтось же щось додасть? Ну тоді в подальшій роботі допишемо. Відкритість задекларована як принцип? Отож.

Пропозиція

Так, є пропозиція: в Академії третього віку відкрити польську тему або напрямок. Чи, може, запустити польську групу. Ну, загалом щось на кшталт інформаційного мосту до Польщі. Ні, я не знаю, не бачу зараз конкретних форм, бо є дуже багато тих чи інших технічних можливостей реалізації, але ж техніка має бути підпорядкована певному задуму, концепції. От пану Яну і пропонується, так би мовити, посада головного конструктора чи лідера цього напрямку. А я підтримаю чи допоможу в технічній частині – і буде в нас конкретна справа. Без залучення Папи чи УЕФА.

Втім, справа ця виглядає надто складною, щоб ми її здолали вдвох. Потрібна

Робоча група

Так, я зараз кількох своїх знайомих запрошую до розмови про те, що написали ми з паном Яном. Хоч по черзі, але вже разом, а це вже перший практичний крок, згодні? Люди у подальшому тексті згадані дуже різні, але я думаю, що їм цей проект може бути цікавий. Принаймні для того, щоб висловитись.

Або навпаки: у згаданих фахівців може бути зустрічна пропозиція чи якась зустрічна інформація з питань ворожнечі і братерства, так же? От ще один крок вперед. Так і рушимо.

Потрібні історики? Так, передовсім. Запросимо пана Павла Гай-Нижника, Олександра Сича, а ще Вахтанга Кіпіані.

А громадський діяч? Олесь Доній тему будівництва мостів в нашому суспільстві розглядав і сам намагався їх будувати.

Партійне середовище добре знає Тарас Плахтій, профспілкове – Олег Верник.

Ну а Українська республіканська партія чи Гельсінська спілка – це, зрозуміло, як приклад громадських організацій. Пан Ян їм не чужий.

Отже, будуймо Україну. Разом з Польщею. Пам’ятаєте: за нашу і вашу свободу? Було, було…